Дерева-рятівники чи загарбники? Що посадити в київському дворі

У статті використані фотографії з групи «Моє київське дерево»

У київському дворі комунальники зрізали десяток старих дерев. Мешканці хочуть посадити щось на заміну. Вікенд питає науковців: коли й що саджати, де брати, чого садити не можна?

Ми не розбираємо правила озеленення прибудинкових територій, повноваження комунальників та міської влади, дозволи сусідів, а говоримо лише про вибір рослин і правила догляду за ними.

Юрій Клименко, завідувач відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України

Як обрати

Київ знаходиться на стику Полісся та Лісостепу, тож має своєрідні умови. Наприклад, Дарниця попадає в зону Полісся. Територія парку «Перемога», насадження вздовж лінії метрополітену — це колишні соснові ліси. Тут піщані ґрунти, доволі бідні на поживні речовини. Якщо перенесемося на правий берег з його пагорбами, там у нас зона лісостепу, ґрунти сірі лісові. Вздовж річки Дніпро та деяких її приток є особлива зона. Там формується специфічна рослинність заплави Дніпра.

Є місця, де колись росла сосна, а є місця, де колись ріс дуб. І такі, де була рослинність заплави Дніпра: тополі, верби, дуби, де не сильно затоплювалось. Для кожної з цих трьох специфічних зон Києва треба окремо підбирати дерева.

Коли садити

Купуйте саджанці з закритою кореневою системою, тобто в контейнері, від фірми, що варта довіри. Не те, що викопали, сунули в контейнер і виставили на продаж, а те, що росло в контейнері щонайменше рік. Такі рослини можна саджати будь-коли.

Коріння росте навесні й восени. Якщо витягли рослину з контейнера й посадили, скажімо, серед літа, то вона до осені не проростатиме в ґрунт. А восени почне рости й приживатися на новому місці. Якщо купуєте рослину з відкритою кореневою системою, тобто викопану, то її треба саджати або восени, або навесні, якраз коли починається ріст коріння.

Де садити

Треба врахувати норми й правила, де вказано, на якій відстані від парканів, відмостки будівлі, інших дерев. Це потрібно, щоб захистити будівлі від руйнування фундаментів.

Що садити

У дворах ростуть абрикоси, алича, шовковиця. Коли дозрівають, все це неестетично чавкає під ногами, засмічує доріжки. Прилітають мухи, оси, можуть вкусити. Крім того, для отримання врожаю фруктові дерева треба обробляти. А в місті обробки не дозволяються.

Гарно квітнуть абрикоси, але врожаїв у місті не буває, рослини уражує молініоз. Яблуні, груші можна посадити, теж будуть гарно квітувати, але чи зав’яжуть плоди, чи не з’їдять ті плоди шкідники — важко сказати. Дивлюсь зараз на дачах майже всюди: якщо людина не обробляє плодові дерева, то врожаю немає.

Люди можуть споживати плоди з фруктових дерев, а наше місто забруднене викидами, які можуть накопичуватися в плодах. Винятки — декоративні плодові. Наприклад, є декоративні яблуні, у яких плоди такі дрібні, що ніхто їх не їсть. Але як вони гарно квітнуть! Ви могли їх бачили біля станції метро «Чернігівська».

Дивіться на свої ґрунти й підбирайте рослини під ґрунт. У дарницькому дворі сосна приживеться, але не створить затінку. А ще її можна садити одно-трирічною, а потім вона дуже погано пересаджується. Виняток становить сосна кримська, вона посухостійка, витримує наші умови й добре пересаджується в дорослому віці.

У Києві дуже популярний гіркокаштан звичайний, але він уражається міллю й тоді має негарний вигляд. Є інші види гіркокаштанів, яки міллю не уражуються. Тому маєте добре подумати, яке дерево хотіли б, якої висоти, ширини крони. Відповідно треба буде підбирати відстань від інших дерев. Наприклад, для високих дерев — 6-8 метрів, тоді вони будуть розвивати широку крону й нормально рости.

Олена Вашека, біологиня, доцентка кафедри біології рослин КНУ імені Тараса Шевченка

Що не садити

Дерева інвазійних видів — це такі, що стрімко поширюються, захоплюють територію й завдають шкоди іншим рослинам і тваринам на цій території, забирають у них ресурс.

Усі знають амброзію — це приклад інвазійної рослини. Але є багато таких і серед дерев. Наприклад, зараз у Києві стає дедалі більше айланта. Дерев цього виду вже повно на Жилянській, Саксаганського, в самому центрі міста.

Також не рекомендую садити сумах і будлею, ці види дуже швидко поширюються. Звісно, будлея красиво цвіте, приваблює метеликів, досить популярна. Вона ще не стала інвазією в нас, але вже є шкідливою рослиною в сусідніх країнах, тому рано чи пізно буде і в нас.

У 2023 році був затверджений перелік з 13 інвазійних видів дерев зі значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання в процесі відтворення українських лісів. А заборон по місту, на жаль, немає. Ба більше, той перелік, прийнятий раніше, скасували, він втратив чинність.

В Європі зараз існує схильність до використання в озелененні місцевих видів, тобто представників флори з власної території. Там поступово відмовляються від туй, наприклад, вони родом з американського континенту.

Гіркокаштани походять з Балкан, Північної Америки або Китаю залежно від виду. Вони не інвазійні, бо не активно розмножуються, не поширюються в природі самі собою. Але вони чутливі до шкідника — мінуючої молі та екологічних умов міста.

Якщо плануєте висаджувати у дворі гіркокаштани, одразу думайте, як їх обробляти. Одним із методів є закладання системних інсектицидів у отвір в стовбурі. Такий метод буде ефективним впродовж кількох років. Крім шкідника, гіркокаштани ще страждають від сонячних опіків, можуть мати грибкові захворювання. Тому думайте, чи потрібні вони у вашому дворі.

Змінюється клімат — змінюються міські умови, змінюється асортимент відповідних рослин. Тому немає простої відповіді на питання «що тут буде добре рости в майбутньому». Це шлях проб і помилок, він вимагає ґрунтовного дослідження, куди були б залучені науковці та практики зеленбуду, щоб виробити цей асортимент.

Зараз у місті багато висаджують в’язів та платанів. Хоча варто пам’ятати: платан — це всесезонний алерген. На його листках є опушення – так звані трихоми у вигляді зірочок, які можуть викликати в деяких людей алергію на весь період вегетації, не зникає по закінченню сезону цвітіння, як алергія на пилок.

У Києві садять чимало павловній, хоча вони мають потенціал до інвазії та якраз були в переліку тих 13 заборонених видів.

Що ж обрати для вашого двору? Подивіться на клени: платанолистий чи явір. З плодових я розглядала б горіх. Але з плодовими треба обережніше. Я живу в Солом’янському районі, де алейні посадки груш та яблунь вздовж дороги. Восени дозрілі плоди наразі ніхто не збирає, вони падають, б’ються, гниють. Тому садіть у дворі умовну яблуню тільки якщо жителі дійсно цього хочуть і є відповідне місце.

Як садити

Треба уважно обирати місце, дивитися, де розташовані комунікації. Бо є чимало прикладів, коли дерева коренями потрапляють в каналізацію, дощову чи звичайну, можуть викликати прориви труб, забивати їх. Слід дотримуватися певної відстані між деревом та інфраструктурними комунікаціями, зазвичай вона становить від пів метра до трьох.

Не садіть великі дерева під дротами.

Подивіться, який у вас ґрунт. Якщо збіднений, то слід додати гарного ґрунту в посадкову яму.

Для великих дерев оптимальний період висадки: листопад-березень. Липень-серпень — це найгірший період для посадки дерев. В цей час жарко, а природної вологи замало.

Де купувати

Подивитися можна в ботанічному саду імені Гришка чи ботанічному саду імені Фоміна. Ботанічні сади продають якісні рослини недорого. Можна шукати в розсадниках. Але дивіться уважно, щоб рослини не були ушкоджені.

Слід звернути увагу на умови на ділянці. Наприклад, береза — світлолюбне дерево. Не варто садити її там, де є затінок від дому. Якщо треба дерево, яке швидко росте, то дуб звичайний не підійде, бо він росте повільно. А от швидкорослий дуб червоний обирати не варто — це північноамериканська рослина, краще віддати перевагу нашому місцевому виду дуба.

Можна зібрати й проростити жолуді з місцевого парку, а тоді висадити. Але це теж буде довго.

Наталія Пашкевич, старша наукова співробітниця Інституту ботаніки Національної академії наук України, проєктна менеджерка «Лісосмуги Життя» від фонду Peli can live

З ким садити

Уявімо старий двір, де сусіди один одного знають. Частина двору виділена під дитячий майданчик. Він теж потребує озеленення, бо сонце пече, діткам і мамам хочеться сховатися під якусь деревинку. Та й сам майданчик було б добре огородити, можливо, зеленими живоплотами.

У дворі є старші люди, які хочуть послухати пташечок, посидіти в затінку, але й трохи сонечка зловити. Є автомобілісти, які ставлять у дворі машини.

Всім треба догодити. Якщо за справу візьмуться пересічні громадяни, може дійти до абсурду: скажімо, насадимо ряд туй, які загинуть через рік, і сусіди будуть один на одного злиться, бо хтось не те купив, а хтось не так підлив.

Як на мене, найкращим варіантом є запросити професіонала, який створить хоча б мінімальний проєкт. Раджу шукати серед ландшафтних дизайнерів і спеціалістів ботсадів. Співробітники ботсаду — практики, вони продають рослини, розкажуть про правила догляду, як ця рослина росте, де краще її садити. Друга порада — обирати не екзотичні, а властиві для конкретної місцевості рослини, вони краще адаптуються й дешевші.

Що не садити

Які дерева краще не садити? Останнім часом це каштани, які вражаються шкідником. Натомість маємо декілька видів лип, які чомусь ігнорують комунальники. Хоча за останніми даними липи — серед дерев, які найкраще сприймають атмосферне забруднення в містах. Крім того, вони досить швидко ростуть та мають естетичний вигляд.

Категорично не раджу висаджувати інвазійні види дерев. Їхнє поширення стало неконтрольованим. На сусідній з Інститутом ботаніки ділянці декілька років як поселилась робінія клейка — невисокий чагарник з рожевими квітами. Гарно цвіла перші пару років, а потім, коли перестали часто викошувати, з’явилися кореневі відростки — і це вже спотворює декоративність ландшафту. Подібну ситуацію ми спростерігаємо, коли інший вид робінії вирізають вщент, а за два роки маємо щільний живопліт, він захоплює все більше територій.

З позитивних прикладів у нас дуби. Ці дерева надають весь комплекс екологічних послуг — це функції природи, які ми можемо використати собі на користь. Свіже повітря, чиста вода належать до екологічних послуг природи — начебто безоплатний ресурс. А насправді кінечний і чим далі, тим дорожчий.

Особливо хочеться звернути увагу на дерева та кущі, для друзів наших менших. Вони не лише відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття але й забезпечують місця для гніздування, захист від хижаків і негоди, а також кормову базу у вигляді плодів, насіння чи комах, що поселяються на корі.