Буча переграла Ірпінь: нові райони України та що з того Києву

У липні Верховна Рада втричі скоротила кількість районів в Україні — з колишніх 490 їх стало 136, та створила 1470 обʼєднаних територіальних громад. Що це все значить та як вплине на Київ?

Що відбувається?

Таке укрупнення районів — частина реформи децентралізації. Передбачається, що роль районів має зменшуватися, а обʼєднаних територіальних громад збільшуватися. Це означає, що райони мають покращувати процес координації органів виконавчої влади, прокуратури та судів. А з точки зору послуг все спускається донизу, в ОТГ, наприклад, людям не треба їхати по довідки чи оформлення документів у центр.

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль пояснював, що є райони, де проживають 5 тисяч людей, і райони, де живуть 180 тисяч людей, а це викликає великі перекоси у субвенціях та дотаціях, до того ж відповідальність у них однакова, а навантаження різне. Та фактично цього не виправили, наприклад, у новоствореному Дніпровському районі мешкають понад мільйон людей, а у Верховинському — 30 тисяч.

Чиновники запевняють, що така реформа дозволить скоротити витрати на районні ради та адміністрації — бо більшість їх просто зникне. А частина податків залишатиметься на місцях та витрачатиметься на те, що є актуальним для певної громади.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня. На них обиратимуть нові районні ради. Та поки що до кінця незрозумілі роль та повноваження нових районів. Логіка багатьох обʼєднань також викликає питання.

А що у Київській області?

Раніше було 25 районів, тепер їх стало сім. Ось вони:

Білоцерківський — увійшли Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський і Таращанський райони.

Бориспільський — увійшли Переяславський і Яготинський райони.

Броварський — увійшли Баришівський і Згурівський райони.

Бучанський — увійшли Бородянський район, Вишневе, Ірпінський та Макарівський райони.

Вишгородський — увійшли Іванківський і Поліський райони.

Обухівський — увійшли Богуславський, Васильківський, Кагарлицький, Миронівський і Ржищівський райони.

Фастівський — увійшли Боярка, Калинівка та Глеваха.

Найбільш населеним став Білоцерківський — там проживає 443 тисячі людей. Найменш населеним — Вишгородський зі 130 тисячами мешканців.

Деякі вказують на нелогічність вибору центрів. Наприклад, центром Бучанського району стала Буча, де проживає 36 тисяч людей, хоча найбільше місто району — Ірпінь з понад 100 тисячами мешканців. А ще Буча користується інфраструктурою Ірпеня, бо саме там знаходяться регіональні підрозділи національної поліції, податкової, суд, ДСНС тощо. Або у Бориспільському районі центром став Бориспіль з населенням 60 тисяч мешканців, а не Бровари, де живуть 100 тисяч людей.

Чи відібʼється це якось на Києві?

Могло б, та цього не сталося. Мер Києва Віталій Кличко закликав приєднати до Києва селище Коцюбинське.

«Ми вважаємо Коцюбинське частиною Києва. Бо воно є своєрідним анклавом на території столиці і не має шляхів автомобільного сполучення з жодним іншим населеним пунктом. Коцюбинське сьогодні не входить до жодного з адміністративних районів Києва і штучно підпорядковане у сферах освіти та медицини Ірпінській міській раді. Натомість мешканці Коцюбинського користуються соціальною та комунальною інфраструктурою столиці. Бо фактично проживають в Києві», — пояснював Кличко.

Та депутати вирішили інакше і доєднали Коцюбинське до Бучанського району.

Читайте також: Жить в Буче: жаба в парке, коворкинг и пятачок;

Жить в Ирпене: новостройки, парки, интеллигенция;

Жити в Борисполі: іноземці, літаки та Голлівуд;

Сховатися від метушні: 12 справ у парку Феофанія;

Кока-кола, козаки та кегельбан: як Київ приймав Олімпіаду-80.