Звідки на ВДНГ взявся синій кит і чим він особливий? Як він зник та де знайшовся? Офіційний гід ВДНГ Оксана Пурик розповідає захопливу історію експонату.
Як киянка, мешканка Голосієва та гідеса, відверто скажу, що маю улюблену в місті локацію — ВДНГ. Тут я гуляю з друзями, відвідую концерти, виставки, блукаю лісом і катаюся на велосипеді. Саме тут ще десять років тому я почала проводити велосипедні квести та екскурсії. А вже другий сезон поспіль у співпраці з ВДНГ проводжу й пішохідні прогулянки. Власне на такій екскурсії я розповідаю дивовижну історію про синього кита.
Самка синього кита була у довжину 26 метрів та важила 140 тонн. Її добули в Антарктиці, а до відправлення в Київ скелет зберігали у Севастополі у спеціально виритому котловані. Транспортувати до столиці такий величезний експонат був той ще клопіт — його відправили на залізничній платформі з відкритими бортами.
Після приїзду скелет помістили на ВДНГ у павільйон №11 під назвою «Багатства моря». Тут була чимала експозиція, розповідали про першу українську експедицію в Атлантику. Можна було побачити десятиметрову діораму про підводний світ океану, дізнатися цікавинки про морську флору й фауну, побачити муляжі пінгвінів та інших птахів. У павільйоні також були представлені моделі риболовецьких суден і вироби з дарів моря — консерви, ліки, парфуми. Проте головним і улюбленим експонатом дітей та дорослих багато років поспіль залишався саме скелет-муляж кита.
У 1970-х скелет вирішили винести назовні та встановити перед входом до павільйону, в якому мала змінитися експозиція. Змінився й муляж кита — його обернули руберойдом, і вже на вулиці його могли побачити всі охочі аж до початку 90-х років. У ті буремні роки експонати могли щезнути, а потім вигулькнути у несподіваному місці. Так пропав і синій кит на ВДНГ.
Кита побачили аж у 2010 році, і в зовсім новому місці. Ось як це сталося.
На скелет претендувала Академія наук, яка вже домовилася з ВДНГ. Для вивезення експонату відправили солдатів. Коли ті розбирали скелет для транспортування, повз проходили студенти ветеринарного факультету, тоді ще Аграрного університету (зараз це НУБіП). Вони побачили сумну картину: майже весь скелет розібрано, залишилася одна голова, а куди везтимуть та що потім робитимуть з китом — невідомо. Тоді студенти помчали до свого керівника — завідувача кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин імені академіка В. Г. Касьяненка Олега Мельника. І той, у свою чергу, вирушив до керівництва ВДНГ. Заступниця директора виставки Тетяна Цимбал не могла повірити у це прохання — віддати скелет до музею університету, хоча він уже був обіцяний Академії наук. Але пан Мельник був наполегливим і привів численні аргументи: невідомо, де будуть зберігати скелет, та що там — в академії навіть немає пального, щоб вивезти експонат. Певно, його аргументи визнали вагомими, бо розібраний скелет деякий час так і лишався просто неба. Тож ВДНГ і університет домовилися, підписали відповідні папери. Тепер справа була, здавалося б, за малим: перенести експонат на нове місце. До корпуса було йти 15 хивилин пішки. Проте скелет сам не дійде. Тому деякі не надто важкі деталі студенти тягали власноруч. А величезною та важезною щелепою повалили частину паркану! Та винахідливі студенти не думали здаватися — побачили невеликий ПАЗік і домовилися про перенесення рештків до корпусу.
Але й на новому місці кита довго не могли зібрати. Та в 2010 році експонат таки почав тішити відвідувачів. Втім, зараз це лише хребет, бо для величезних ребер місця не вистачило. Але його зібрали докупи, і подивитися на нього може кожен охочий біля корпусу ветеринарного факультету НУБіП — вул. Потєхіна, 16.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Такий різний ВДНГ: оранжерея Гаррі Поттера, таємничий палац та пляж Малібу;
Підземелля, пальми, дах: 6 таємних фактів про екскурсії на ВДНГ;
У темряві, на даху та в навушниках: ідеї для незвичних побачень у Києві;
