10 відкриттів: чого нас навчив карантин

Фото Willfried Wende, Pixabay

Карантин зруйнував майже все, що ми про себе думали. Здавалося б: трохи більше часу, і вивчив би ще одну мову або пройшов пару навчальних курсів. Здавалося б: за кілька тижнів можна сформувати звички, до яких раніше не доходили руки. Здавалося б: у таких умовах можна постійно зростати над собою. Але ніт. Водночас багато хто опанував стільки нових навичок та освіжив старі, що точно можна сказати, що карантин пройшов не дарма. Тож Вікенд подивився, чому кияни навчилися у самоізоляції.

Пекти хліб

А ще — паски, булочки, рогалики, синабони та інші пироги. Хтось дістав з верхньої полички на кухні припалу порохом хлібопічку, а хтось готував у старій добрій духовці. Дехто винайшов власні рецепти, інші брали перевірені у друзів. І більшість зізнається: власний хліб значно смачніший за магазинний. Та й зберігається свіжим довше.

Масове випікання призвело до несподіваних наслідків: з полиць магазинів зникли дріжджі. Звісно, десь їх можна було знайти, проте не всюди, хоча раніше тих дріжджів у продажу було вдосталь. До речі, з пекарсько-дріжджовою карантиноісторією Київ не єдиний: схожа ситуація спостерігалася в інших містах країни та й в інших державах, наприклад, у Польщі, Іспанії, Швеції, Румунії.

На карантин припав і Великдень. Хоча в супермаркетах були святкові паски, навіть одразу освячені, значна частина киян надала перевагу великодній випічці власного виробництва. Ба більше — саме цього року чимало містян пекли паски вперше в житті.

Фото: Світлана Максимець

Вирощувати рослини

Навіть ті, хто ніколи не вирощували нічого або робили це вкрай давно, опановують садівництво. Чого тільки не вирощують кияни: зелень, мікрогрін, кресс-салат, помідори. Дехто пророщує з кісточок: авокадо, апельсини, грейпфрути, манго, хурму та навіть арахіс.

Ті, кому садівництво не дуже до душі, а більше подобаються кольори та естетика, зайнялися квітникарством. Містяни пересаджують квіти, доглядають орхідеї та фіалки, а ще активніше почали озеленювати балкони. Деякі пішли далі: озеленюють двори кущами та деревцями. Здається, що багато жителів столиці керуються лозунгом Make Kyiv Green Again та докладають до цього усіх зусиль.

Фото: Андрій Ніколаєв

Працювати віддалено

Тисячі киян з введенням карантину вперше спробували працювати віддалено. Хтось відкрив для себе усі принади домашнього офісу: можна самому встановлювати графік, працювати у зручному одязі та не витрачати час на балачки біля кулера. Проте більшість все ж таки зізнається, що так складніше: важко дотримуватися дисципліни та протистояти принадливій спокусі дивана. Але потроху трудівники таки пристосувалися. Навіть якщо і не завжди зі стовідсотковою ефективністю, проте хоч як працювати у таких незвичних та нестабільних умовах — це вже певне досягнення.

Фото: Марина Шилович

Користуватися програмами для відеоконференцій

У далекі докарантинні часи нам для онлайн-спілкування було досить месенджерів та пошти. Тепер хочеться не тільки читати повідомлення чи чути друзів та рідних, а й бачити їх. Крім того, багато компаній, що перевели працівників на віддалену роботу, влаштовують корпоративні наради через відеоконференції.

Тому вже майже всі опанували нові програми типу Zoom чи згадали, як користуватися підзабутим Skype. Тепер у резюмешці у рядку «впевнений користувач Microsoft Office» можна вписувати ще й такі програми.

Редакція Вікенду не тільки працює за допомогою відеоконференцій, а й святкує дні народження

Самостійно стригти та фарбувати волосся

З закриттям перукарень, салонів краси та барбершопів прийшла біда звідки не чекали: волосся повідростало, лізе в обличчя та дуже заважає. І хоч більшість сидить по домівках і вражати неземною красою нікого не збирається, це викликає певні незручності. Особливо відважні кияни зважилися на самостійне вкорочення зачісок. Дехто придбав машинку для стрижки та тепер вдома опановує професію перукаря, а хтось просто обстригається за допомогою домашніх ножиць. Можливо, після карантину ми побачимо дуже креативні зачіски.

У дівчат ще одна біда — треба підфарбовувати волосся. Тому вони згадують, як це робиться в домашніх умовах, без вправних рук та досвідченого ока колориста. Та багато хто робить це доволі зграбно. Але ніхто не знає, яким мав бути результат, тож завжди можна заявити, що ти просто відкрита для усіляких експериментів.

Фото: Андрій Нікітенко

Знімати шелак

Столичні модниці настільки очистилися, що побачили власні нігті без шелакового покриття. Манікюр під час карантину не зробиш, але нігті мають здатність відростати, тому дівчата вимушені були самостійно знімати покриття. Пояснення для тих, хто не дуже в курсі, як це відбувається: майстер манікюру знімає шелак за допомогою спеціального апарату, який потребує певних навичок і знань у використанні. Якщо волосся ще можна підстригти новопридбаною машинкою, то такий апарат очевидно для домашнього використання ніхто не купуватиме.

Тому протягом березня-квітня у тренді були запити типу «як зняти шелак у домашніх умовах». Не у всіх з першого разу вийшло правильно, проте вже начебто більшість з цим питанням розібралися. Що ж, ще одна навичка у скарбничку!

Фото: Світлана Максимець

Займатися рукоділлям

Кому треба те шиття та плетіння? Впевнені, так обурювалися сотні школярок під час уроків праці. Та й справді, у 20 столітті можна купити що завгодно, а якщо його в продажу немає, то завжди є опція замовити виготовлення того чи іншого виробу. Але карантин і тут сплутав усі карти. Спочатку за голки та нитки взялися для пошиття масок. Тим більше, це не надто складна для пошиття штука. А потім понеслося.

Люди почали плести светрики, вишивати картини, розфарбовувати футболки та робити ще безліч рукодільних справ. Хендмейд ще ніколи не був таким популярним. Ну як мінімум в 21 сторіччі.

Фото: Марина Галанова

Складати пазли

Усі люди поділяються на дві категорії: ті, хто полюбляє збирати велетеньскі картинки з сотень шматочків, і ті, хто однозначно не доганяє такого заняття. Втім, за час карантину відбувся серйозний перетік з другої категорії у першу. Кияни подіставали старі або нові пазли, що роками ховалися десь у закутку квартири. Одночасно та незалежно один від одного містяни вивели перше правило Мерфі для пазлів: в кінці обовʼязково виявиться, що один шматочок десь загубився. Тих, в кого такого не траплялося, ми однозначно зарахуємо до лав нечистих сил.

Фото: Юлія Діденко

Спостерігати за птахами

Для цього заняття є навіть спеціальний термін — бердвотчінг, який походить від англійських слів bird — пташка та watch — дивитися, спостерігати. Колись це заняття приписувалося виключно занудам, та тепер майже у кожному киянині прокинувся бердвотчер.

Містяни діляться спостереженнями, як голуби проводять дні на галявинці у дворі, як сороки вʼють гнізда, виховують пташенят та оберігають від нападників, та як чхають ворони. Виявилося, що у птахів насичене життя, за ним цікаво спостерігати. А ще це шоу, ніж деякі трешові передачі на телебаченні.

Фото: Марина Курильчук

Вирощувати чайний гриб

Колись ми сміялися над бабусями та мами, які вирощували противний чайний гриб. Тепер відкрили для себе круту, корисну та освіжаючу комбучу, яка є тим самим чайним грибом. Кияни діляться шматочками дивної недомедузи, обговорюють способи ферментації та діляться секретами. Деякі навіть дають грибам імена та спілкуються з ними — певно, розповідають новини з підглянутого пташиного життя.

Та навіть якщо карантин ніяк не сприяв тому, щоб опанувати якусь нову навичку, не варто переживати — головне зараз залишатися при здоровому ґлузді. А це напевно найважливіша навичка і для карантину, і поза ним.