Пів мільйона метеликів, ракета та вагітна матка: музеї університетів Києва

Слони Хрущова, двоголові ембріони, гвинтокрили Сікорського, пульт з Байконуру та скелет кита — унікальні артефакти та надзвичайні історії зберігають круті музеї столичних вишів. Правда, не всі про них знають. Вікенд зібрав інформацію та розпитав киян про університетські музеї столиці.

Часто потрапити до цих музеїв непросто: тебе мають провести співробітники, яких треба шукати та з ними домовлятися. Буває, пускають тільки групи з записом за тиждень.

Найрізноманітніші музеї

У КНУ відразу кілька музеїв, різних та цікавих.

Музей історії самого університету розташований у великому дворівневому приміщенні головного корпусу. Сім розділів відбивають історію розвитку університету.

Що цікавого можна побачити:

меморіальні кабінети хіміка Реформатського та біолога Навашина;

реконструкцію хімічної лабораторії XIX ст.;

робочий куточок методиста початку XX ст.;

форму студентів Імператорського університету Св. Володимира;

годинник XIX ст. з приймальні першого ректора Максимовича;

прилади з астрономічної обсерваторії та фізичної лабораторії XIX ст.;

глобус зоряного неба початку XX ст.;

подарунки університету на ювілеї та інші цікавості.

Адреса: вулиця Володимирська, 60.

Щоб потрапити, пишіть на електронку museum@univ.kiev.ua або телефонуйте (044) 239-34-26.

Зоологічний музей КНУ є одним із найстаріших природничих музеїв країни. Тут працювали всесвітньо відомі біологи, зародилися відомі наукові школи.

Що можна побачити у музеї:

понад 5500 видів тварин, які мешкають в усіх частинах земної кулі;

рідкісні види: 190 видів, внесених до Червоної книги України, та понад 100 видів — із міжнародної Червоної книги;

види, винищені людиною протягом останніх 200 років: стеллерова морська корова та мандрівний голуб;

унікальні колекції птахів;

збірка комах, яка налічує близько 668000 особин;

гордість музею — всесвітньо відома колекція денних метеликів з пів мільйона екземплярів.

Адреса: вулиця Володимирська, 60.

Електронна пошта: zmku@univ.kiev.ua.

Телефон: (044) 239-32-77.

Сайт.

Не менше цікавими та відомими є геологічний, археологічний та лінгвістичний музеї при університеті.

Найпатріотичніший музей

14 років тому в Могилянці почали збирати документи та експонати, пов’язані з багатою історією академії, а місце, де все це збирали, тоді називали «Музеєм української звитяги». Пізніше назва змінилася, а свою першу постійну експозицію музей відкрив у 2015 році, до 400-ліття з часу заснування Києво-Могилянської академії у найдавнішій споруді Подолу — Поварні Братського монастиря XVII століття.

Що можна побачити у музеї:

оригінал атестату випускника Києво-Могилянської академії кінця XVIII ст.;

учнівська грифельна дошка XVIII-XIX ст.;

фотоальбоми випускників Київської духовної академії 1903-1915 років;

нагрудні знаки бакалавра Київської духовної академії;

перше газетне оголошення про набір студентів 1991 року;

журнали реєстрації перших абітурієнтів 1992 року, перші вступні тести, перший постер НаУКМА серпня 1992 року;

представницька колекція цегли, зібрана в ході реконструкцій та ремонтів, що ілюструє особливості забудови протягом понад 300 років на території сучасного університету;

артефакти Помаранчевої революції, атрибутику партії «Наша Україна»;

транспаранти, художні витвори та рукотвори з Майдану.

А ще музей Могилянки — найвідкритіший та комунікабельний з усіх університетських.

Адреса: вулиця Сковороди, 2.

Музей НаУКМА працює у будні з 9:00 до 18:00. Вхід вільний.

Можна замовляти екскурсії за телефоном (044) 425 35 53 або писати на електронку кураторці музею Таїсії Сидорчук sydorchuktm@ukma.edu.ua.

Сторінка у фейсбуці.

Найполітехнічніший музей

Музей КПІ має відразу дві відзнаки: найбільший університетський музей в Україні та один з найбільших музеїв технологій.

Звісно, музей зберігає багату історію самого університету. Крім того, тут можна побачити, як розвивалися радіо та телебачення, обчислювальна техніка та електроніка, залізничний транспорт, вогнепальна зброя і військовий зв'язок, авіація та космонавтика.

Що цікавого можна побачити:

ранні радянські комп'ютери «МИР-1» і «Промінь»;

космічний корабель «Восток-4» та пульт керування з космодрому «Байконур»;

радіоприймач 1917 року;

справжній паротяг та залізничні артефакти;

колекція радянських та європейських фотокамер;

старовинні телефонні апарати, ручні комутаційні панелі, радянський факс-апарат;

перші телевізори та ціла телевізійна студія;

колекція військового радіо та дротового зв'язку середини 20 сторіччя;

модель першого гвинтокрила масового виробництва VS-300 і модель S-7 гвинтокрила для десантних операцій, виготовлені Джефрі Найтінгейлом, партнером та другом Ігоря Сікорського.

У політехніці хваляться, що мають друзів та меценатів по всьому світу, тож щороку до фондів музею надходить 500-600 одиниць для зберігання. Ці подарунки проходять облік, наукову інвентаризацію і отримують паспорт з «реєстрацією» в музеї.

Адреса: проспект Перемоги, 37/6 (шостий корпус та прилегла територія).

Музей працює по буднях з 9:00 до 16:30.

Паротяг, гелікоптер, літак, танк та зенітна гармата встановлені на вулиці, доступ до них вільний та цілодобовий.

Телефон: (044) 204-8640.

Сайт.

Найповітряніший музей

Музей Національного авіаційного університету — один з найулюбленіших у дітлахів та дорослих Києва, адже він зберігає історію повітроплавання та літакобудування в Україні. Невипадково заклад у 1988 році отримав звання «народного музею».

Експозиція знаходиться у першому корпусі НАУ та розкриває історію авіаційного навчального закладу. Але найулюбленіше місце киян — не сам музей, а авіаційний ангар університету, де представлена величезна колекція літаків: від маленьких планерів до трансконтинентальних пасажирських гігантів, від старовинних моделей, які скоряли повітря на початку минулого століття, до сучасних гордих красенів.

Що цікавого можна побачити в ангарі:

єдиний, який зберігся у світі, літак АНТ-7 (один з перших суцільнометалевих літаків КБ Туполєва);

перший випробувальний Як-42 зі стрілоподібним крилом;

перший серійний Ан-24;

9-й серійний Ту-154 — один з наймасовіших літаків Аерофлоту;

Л-410;

АН-2;

вертольоти Мі-8, Мі-2, Мі-4, Ка-26;

найпотужніший турбогвинтовий авіаційний двигун НК-12ВМ потужністю 15 000 к. с.;

стенд системи штурвального управління Ту-144;

елементи ракетного комплексу ППО — С-300.

Під час екскурсій в ангарі у літаки і вертольоти можна заходити, сидіти за штурвалом, фотографуватися, натискати на важелі і керувати закрилками і лопатями.

Адреса ангару: проспект Любомира Гузара, 1, корпус 11.

Телефон: (073) 405-6782.

Сайт.

Найтаємнічніший музей

Мабуть, це найбільш специфічний з університетських музеїв Києва. Він має кілька музейних колекції: ембріологічну та зоологічну, а також колекції мікроскопів та анатомічних препаратів. Деякі відкриті для відвідувачів, інші людині з вулиці побачити досить складно. Причому складнощі можуть бути і організаційними, і суто моральними.

Для візитів у цей музей треба бути медиком або людиною з дуже міцними нервами, вважає киянин Володимир: «Вагітним жінкам сюди краще не ходити. Я був колись, то краще б не був. Думав, пару діб не засну. Але тим, хто хоче вступати в медичний, краще відвідати. Тоді не доведеться тікати з універу з перших курсів. Медиком може бути лише людина, здатна йти з відрізаною кистю руки в кишені халата і спокійно їсти пиріжок».

Що цікавого можна побачити в музеї:

скелет людини з гігантизмом;

людські ембріони різних місяців розвитку та вагітна матка;

двоголові ембріони та інші мутації;

«Кат міста Вільно» — препарат 1770 року, символ колекції анатомічних препаратів.

унікальна колекція забарвлених карміном гістологічних препаратів з різних відділів головного і спинного мозку людини, виготовлених професором Бецем;

42 моделі мікроскопів XVII-XVIIІ століття, 28 мікроскопів ХІХ-ХХ століття, а також сучасний електронний мікроскоп.

Окремо виділяється колекція експонатів представників тваринного світу. Вона відкрита для огляду всім охочим та створена багатьма поколіннями викладачів-біологів. Тут побачимо живі організми від безхребетних, риб, амфібій та рептилій до опудал та скелетів птахів та ссавців. А ще біологи залюбки проводять екскурсії по розділах та розповідають про паразитів та отруйних тварин. Цікаві експонати колекції — це ціп’як бичачий, аскарида людська, гострик, скорпіон, каракурт, павук-птахоїд.

Адреса: проспект Перемоги, 36.

Телефон кафедри біології: (044) 454-4995.

Сайт.

Найкрутіший музей

Мабуть, це найвідоміший та найцікавіший з університетських музеїв столиці. Його створив на кафедрі анатомії тварин Нацуніверситету біоресурсів і природокористування професор Олег Мельник.

Сюди потрапляють після смерті тварини з Київського зоопарку. Отже, тут представлені півтори тисячі анатомічних експонатів, є і людські останки.

Що цікавого можна побачити:

череп часів княгині Ольги;

скелети, знайдені під час реконструкцій та ремонтів у центрі Києва;

колекція черепів собак різних порід;

останки собак ХI століття, знайдені археологами під час останніх розкопок на Поштовій площі;

череп дікдіка — найменшої в світі антилопи, яка важить трохи більше п’яти кілограмів;

хобот та вуха відомого слона Боя з Київського зоопарку;

внутрішні органи тварин: язик тигра, серце коня, вовчий шлунок з кісточками з'їденої козулі всередині.

Нещодавно киянка Євгенія Яниш побувала у музеї та поділилася враженнями з Вікендом: «А ви були в музеї НУБіП (колишня сільгоспакадемія)? Я побувала та дуже рекомендую і дорослим, і дітям, і некромантам! Чудові експонати — зуб кашалота з карієсом, кулан з «зайвим» ребром, опудала, наприклад, зовсім недавно зроблений Олексієм чорний гриф!

Чи знаєте ви, що «візерунок» на носі корів абсолютно індивідуальний, як відбиток пальця? А ще у тому музеї багато «знайомих». Хто пам'ятає історію двох слоненят, Шаші і Рави, подарованих Хрущову Неру? Череп Рави вас там чекає, як і опудало і череп Тривоги, одного з найстаріших носорогів, що містилися в зоопарках. Хто бував в Київському зоопарку, той її пам'ятає. А біля входу в будівлю відвідувачів зустрічає скелет кита, що вже став візитною карткою».

Адреса: вулиця полковника Потєхіна, 16, корпус №12.

Сторінка музею.