Сніг взимку, наука влітку: найяскравіші реалізовані проєкти Громадського бюджету

Потанцювати, покататися на схилах чи стати трошки розумнішим — у Громадському бюджеті є проєкти на будь-який смак. З 2016 року, коли цю систему тільки-но запустили, і до сьогодні було втілено багато корисних та цікавих ініціатив. Вікенд пригадує найпримітніші реалізовані проєкти.

Наймузичніший — Radioday

На початку Radioday — танцювальний фестиваль електронної музики, що проводився студентами та випускниками КПІ — проходив без залучення коштів Громадського бюджету. Проте організатори ризикнули податися на ГБ-2017, провели масштабну кампанію, залучили багато голосів і отримали фінансування. Потім ще двічі поспіль виборювали кошти на наступні Radioday, і з кожним разом збирали все більше гостей. Цьогоріч фест також мав відбутися, але пандемія коронавірусу скасувала його, як і інші заходи. Проте організатори подаються і на наступний рік. Якщо бажаєте підтримати ініціативу, можете проголосувати за посиланням.

Найкорисніший — Рік науки

Рік науки — це цілий комплекс заходів, які проводять науковці та популяризатори науки. Серед івентів: Дні науки, Медичні та наукові пікніки, які відбуваються протягом усього року. Причому це не якісь нудні лекції, а веселі майстер-класи, захопливі квести та конкурси та взагалі різні незвичайні формати подачі інформації.

Проєкт фінансувався з Громадського бюджету у 2018 та 2019 роках, отримав бюджет і на цей рік, та знову усе зіпсувала пандемія. Та команда знову подається на конкурс, тож якщо хочете віддати цьому проєкту свій голос, прямуйте за посиланням.

Найзимовіший — Snіgfest, він же Дабл Тріпл Snow Fest

Минулого року достатню кількість голосів для фінансування зібрав проєкт Snіgfest, який мав на меті розвивати зимові види спорту. Тож 21-22 грудня під Аркою дружби народів спорудили один з найбільших у Європі сноупарків. На сніговій гірці висотою майже у пʼятиповерховий будинок змагалися близько 70 професійні лижників та сноубордистів, також виступали гурти ТНМК та O.Torvald. До події привезли 240 тонн снігу, з них 130 — з Буковеля. Також сніг робили у закритих холодильних камерах за допомогою снігових машин. Ви ж памʼятаєте, якою безсніжною була та зима?

До слова, громадський бюджет був не єдиним джерелом фінансування, організатори залучали й інших спонсорів.

Цього року сніжний фестиваль також бере участь у боротьбі.

Наймедичніший — дефібрилятори у метро

У 2019 році на Громадському бюджеті зʼявилася ініціатива, де пропонували встановити дефібрилятори з аптечками на усіх станціях київського метро. Автори проєкту тоді зазначили, що з листопада 2018-го до січня 2019-го у підземці померли семеро людей від зупинки серця, а якби їм вчасно надали медичну допомогу, більшість можна було б врятувати, заявили ініціатори проєкту та зібрали необхідну кількість голосів.

Коли після карантину відкрилося метро 25 травня 2020 року, на кількох станціях зʼявилися автоматичні дефібрилятори — вони самостійно визначають наявність пульсу та необхідність проводити дефібриляцію. Для надання допомоги треба лише підʼєднати електроди до грудей постраждалого. Проте автори проєкту незадоволені реалізацією, та мають одне суттєве зауваження. Передбачалося, що дефібрилятори будуть встановлені на платформах, а натомість вони зберігаються у касирів у вестибюлі. На думку активістів, якщо людині стане погано на платформі, то комусь необхідно буде піднятися ескалатором, попросити чергового та спуститися з ним, а кожна хвилина затримки від початку фібриляції скорочує шанси на виживання. У метрополітені розміщення пристроїв у касирів пояснили тим, що на платформах їх покрадуть.

Найвелосипедніший — перехоплювальні велопарковки

У 2017 році був зареєстрований проєкт про встановлення перехоплювальних велопаркінгів біля шести станцій метро. Кошторис проєкту — 400 тисяч гривень. Як пояснював автор ініціативи Владислав Самойленко, це скоріше пілотний проєкт — перші безкоштовні пункти зберігання велосипедів відкритого типу.

Влітку 2018-го затвердили остаточний зовнішній вигляд велопарковки, а в листопаді «Київтранспарксервіс» оголосив тендер на парковки біля шести станцій метро: «Теремки», «Виставковий центр», «Васильківська», «Либідська», «Почайна», «Мінська».

Найспортивніший — скейт парк

У 2016 році активістка Олена Медведенко зареєструвала проєкт, який передбачає облаштування парку для скейтерів недалеко від станції метро «Лівобережна» за 1 мільйон гривень. Пропозиція набрала потрібну кількість голосів та отримала кошти на втілення. Згодом парк побудували.

Зараз головна проблема — відсутність балансоутримувача території, тому активісти прибирають територію самі та просять відвідувачів не смітити. Коли розпочався прийом заявок на Громадський бюджет на 2020 рік, такі проєкти намагаються не допускати, бо передбачають проблеми реалізації, введення в експлуатацію та утримання. Олена зовсім не шкодує про свою ініціативу і каже, що підтримує подібні проєкти, та сподівається, що згодом профінансовані з Громадського бюджету об'єкти братимуться на баланс міста за спрощеною процедурою

І бонус — проєкт-переможець, який ніяк не втілять.

Найскандальніший — наземний перехід біля метро «Університет»

У 2019 році на Громадському бюджеті серед переможців була ініціатива, у якій пропонували зробити наземний пішохідний перехід біля станції метро «Університет». Але різні міські органи намагалися зупинити втілення проєкту. Навесні 2019-го у КМДА заявили, що ще один перехід зі світлофором створюватиме затори на бульварі, бо за 240 метрів є наземний перехід. Потім восени Департамент транспорту зазначав, що для переходу потрібно буде зносити зелені насадження — тополі 1840-х років. Автор проєкту Сергій Пасюта пояснював, що за планом перехід мали б облаштувати між деревами, там, де він був до 1985 року, коли його замінили на підземний.

У грудні бюджетна комісія Київради підтримала втілення проєкту та затвердила його реалізацію. До підтримки проєкту закликала і Громадська бюджетна комісія. Але у березні 2020 року патрульна поліція та центр організації дорожнього руху визнали недоцільним втілення пропозиції. Причому автору проєкту ніхто не повідомив.

Цього року голосування за проєкти Громадського бюджету триватиме до 15 вересня. Одна людина може підтримати пʼять проєктів та вирішити їхню подальшу долю.

Читайте також: Королі опаришів та професори гороху: як працював рибальский ринок Бухара;

Рецепт счастливого города: 8 фактов о старом Киеве от Берлинского;

Пригоди за планом та без: лайфхаки сімейних автоподорожей;

Від поганки до трюфеля: що треба знати про гриби Києва;

Для професорів та робітників: як будували та що зберігали у льохах Києва.