«Ніколи, чуєте, ніколи не встановлюйте додаток “Рандонавтика”», — плаче дівчина у відео соцмережі TikTok і за хвилину він уже в моєму телефоні.
Додаток для прогулянок з’явився у лютому 2020-го. Але став всесвітньо відомим десь з пів року тому, коли надав підліткам з Сіетла координати для прогулянки, за якими вони знайшли труп у валізі. Знахідка допомогла розкрити злочин та розпочала справжній рандонавтський бум у соцмережі TikTok — тисячі людей відправлялися на прогулянку з додатком та ділилися знахідками (щоправда, такі моторошні більше нікому не траплялися).
Насправді додаток генерує випадкові координати у радіусі кількох кілометрів від вашого місцеперебування. Ви можете обрати декілька характеристик локацій: атрактори — найбільше скупчення квантових точок, пустоти — їхня відсутність, вони об’єднуються в аномалії, найбільш цікаві з атракторів або пустот. Також є сліпі плями — це локації поза межами вашого тунелю реальності. Моторошно? Авжеж. Незрозуміло? Зараз поясню.
Усі ми живемо та діємо за певними алгоритмами. Навіть коли хочемо «загубитися» у місті, насправді повертаємо туди, куди звикли, помічаємо звичні нам речі, гуляємо приблизно однаковий проміжок часу, навіть звертаємо частіше ліворуч чи праворуч, залежно від того, правші ми чи шульги. Це у Рандонавтиці і називають тунелем реальності, поза який ми ніколи не виходимо. Тому Рандонавтика надає нам згенеровані автоматично координати, точки поблизу, у яких ми самі ніколи б не опинилися — тобто поза тунелем реальності. Нові маршрути, локації, написи, символи — все це надає прогулянці містичності.
Я завантажила додаток ще улітку, але вирішила його спробувати, коли після новорічних свят зайві кілограми категорично відмовилися йти з моєї талії. Вирішила більше гуляти і шукала стимул. Згадала, що є такий цікавий додаток, вирішила спробувати.
Спочатку я не дуже розуміла сенсу Рандонавтики, не читала про неї. Тож думала, що координати приведуть мене до якогось містичного графіті чи покинутої оселі. Перша точка знаходиться за будмайданчиком, туди можна було потрапити через під’їзд сусіднього елітного ЖК, тож довелося придумати цілу легенду для охоронця, чому мені потрібно туди — мовляв, співбесіда з прорабом. І те, що на майданчику було пусто, мене спочатку засмутило. Наступна локація була досить моторошною: порожня вулиця між новобудовами та старими домівками (Позняки — район контрастів). Але дорогою до локації я знайшла прикольну вітрину для селфі, дивний дім, стадіон, що роками був у мене під носом, а я його не помічала.
Після цієї пригоди я почитала більше про філософію Рандонавтики і прийшла у захват. У Рандонавтиці не така важлива ціль — адже координати підбираються випадково, запланувати щось конкретне за ними неможливо. У Рандонавтиці важливий сам шлях. Те, що ми помічаємо, прямуючи за координатами, те, що з нами трапляється. Я подумала: «Коли б ще у понеділок увечері я б розповідала охоронцю приватної новобудови про співбесіду з прорабом, робила селфі біля фіолетової неонової вітрини та гуляла покинутими вулицями свого району?»
Отже, зранку я вже рандонавтила знову. Треба сказати, що це були перші морози, доходило до -20, але відкриття поза тунелем реальності були такими цікавими, що я не могла себе стримати і щодня нагулювала по 20 000 кроків.
Перед прогулянкою можна загадати, що хочеш побачити поза тунелем реальності. Мене цікавили незвичайні місця району — я знайшла внутрішнє подвір’я католицької церкви зі спуском до озера, розфарбовані під’їзди, смішні графіті, прикольну архітектуру і навіть мобільну адвокатську контору у будиночку на колесах.
Якось я загадала повеселитися, ми гуляли з чоловіком і натрапили на гірку, де всі каталися на санчатах. Гірка була у нас під носом, але ми ніколи цим маршрутом не ходили. В нас не було санчат і можливості купити їх під час локдауну. Але ми відійшли буквально кілька кроків і побачили, що хтось покинув дві «тарілки» для катання. Отже, ми планували повеселитися — і в результаті покаталися.
Якось вирушала з наміром знайти нові зручні послуги на районі. Координати привели до прикольного манікюрного салону, а потім я потрапила у дворик, де розташувалися веломагазин, Нова Пошта, поштомат Розетки, і все це приблизно на пів кілометра ближче, ніж місце, куди я раніше ходила.
Одного разу я виходила рандонавтити не у найкращому настрої, трохи депресувала, що нічого не досягла у житті, ніяк не змінилася за багато років, втратила якийсь час. І несподівано зустріла… колишнього. Подія виявилася терапевтичною, я зрозуміла, наскільки за ці роки виросла, відпустила образи, змінила думку і про себе, і про свої досягнення.
До Рандонавтики можна ставитися як скептично, так і містично. По факту, це прогулянка у місце, яке визначається рандомно, з певним настроєм та певними запитаннями. Всі нові знаки, графіті, кольори, люди, що нам зустрічаються, сприймаються як підказки до відповідей на ці запитання. Так, це особливість психіки. Але вже те, що ми опиняємося у той час, у тому місці та з тими людьми, де без Рандонавтики навряд чи за життя опинилися, надає прогулянкам як мінімум філософського підтексту та запускає так званий ефект метелика, змінюючи наші життя.
Ось кілька порад, як стати рандонавтом та отримати задоволення:
- Приділіть прогулянці час. Вона не має бути строго регламентована, радше медитативна.
- Вирішіть, як вам краще гуляти — з друзями чи на самоті. Рандонавтити можна і гуртом, хоча особисто мені більше подобається робити це наодинці.
- Одяг має бути комфортним та по погоді. Візьміть воду — часом Рандонавтика так затягує, що можна гуляти годинами.
- Не гуляйте у темну пору. По-перше, це може бути небезпечно. По-друге, вас може щось налякати, що при денному світлі виглядатиме звичайнісіньким. Саме у темну пору щось налякало дівчину з TikTok, яка відмовляла підписників від встановлення додатку.
- Не лякайтеся. Часом можна відчути паніку чи депресивний стан впродовж прогулянки. Це пов’язано, з тим, що поза тунелем реальності ми не відчуваємо себе звично та комфортно.
- Гуляйте тверезими. В цілому. Я гуляла з глінтвейном, але можу сказати, що будь-який допінг вбиває містичну атмосферу прогулянки.
- Поважайте особисту власність. Якщо точка стоїть у когось у дворі — не варто туди йти.
- Головне — не точка, а шлях до неї. Можете поставити собі запитання та слідкувати за підказками, які отримуєте на шляху до координатів. Насолоджуйтесь ефектом.
