Пишу цю колонку з імпровізованого бомбосховища. Друзі з Донецька розповіли, що виснажувати мирних людей періодичним бомбардуванням з перебіжками в укриття — залякувальна тактика того ж ворога, з яким їм довелося стикнутися вісім років тому.
Тож облаштувала собі імпровізований офіс далеко від вікон і поруч із ванною, яку назвали капсулою для виживання, та стала тихо тривожитися й панікувати. Паніка виснажує, майже 40 годин паніки з перервами на сон і… І тут я згадала, що зранку їздила за продуктами, дізнавалася правила вступу до територіальної оборони, шукала мітки ворога на даху і ще багато чого. Панікувати було ніколи. Чудовий сонячний день пройшов на повітрі та з хорошим настроєм. Ворог не вкрав його у мене.
Звичайно, я не пропоную гуляти вулицями, рахуючи круків і вдаючи, ніби нічого не відбувається. Але ви можете за бажанням бути корисними у своєму місті, районі чи навіть домі, щоб допомогти прискорити перемогу над ворогом та не піддаватися паніці, адже головна зброя цивільних на війні — спокій.
Ось декілька способів, серед яких ви можете знайти для себе прийнятний.
Територіальна оборона
Найефективнішим методом допомоги місту, крім вступу до лав ЗСУ, є добровільний вступ до лав територіальної оборони. Але зараз туди беруть далеко не всіх. По-перше, перевагу надають людям з військовим досвідом. По-друге, о 9 ранку, до відкриття штабів з набору добровольців, вже вишиковуються черги та до обіду місць не вистачає. Це необхідно, щоб на кожного оборонця вистачило одежі, зброї та командування, тому набір йде за планом, тож і не варто переживати. Залишіть свій телефон або зверніться до штабів наступного дня.
Адреси пунктів запису — на офіційній сторінці ЗСУ.
Вузькотериторіальна оборона
Ви можете організувати власний штаб підтримки під’їзду чи району. Зберіться з сусідами, розпитайте про стареньких і маломобільних співмешканців будинку, купіть їм продукти та ліки. Більш молоді та вправні можуть шукати мітки ворога та виконувати інші прохання на території від ЗСУ та КМДА.
Створіть чат і групу допомоги тероборонам: вони постійно потребують ліків і матеріалів. Возити це все гуртом однією машиною куди легше, ніж по одній партії.
Також разом можна їздити на пункти здачі крові. Будьте уважними, оберіть модератора, який додаватиме нових користувачів тільки якщо вони знайомі його сусідам. Диверсії підстерігають усюди.
Доставка важливого
Якщо у вас є машина, можете розвозити у межах дозволених ТРО територій продукти, ліки, одяг та інше необхідне для територіальних оборон. А також дітей до лікарень, жінок з дітьми, вагітних та літніх людей, людей з тваринами-улюбленцями — на вокзали, вони є на обох берегах, навіть якщо закрилися мости.
Військовий бармен
Коктейлі Молотова — палке блюдо української національної кухні от вже багато років. Рецепт можна подивитися на ютубі, він доволі простий. Ви можете долучитися як до виготовлення безпосередньо коктейлю, так і до збирання необхідних інгредієнтів та тари, щоб передати їх у пункти масового виробництва welcome drinks для окупантів.
Фінансова допомога
Найкориснішою у будь-який, а особливо у воєнний час, може бути фінансова підтримка армії. Використовуйте перевірені благодійні організації. Хоча кримінальна ситуація в Україні на час війни знизилася майже до нуля, шахраї можуть наживатися навіть на цьому.
Ось офіційний рахунок НБУ. До речі, перевести на нього можна у будь-якій валюті (крім рублів). Рахунки та інструкції до переказу різних валют — за посиланням.
Інформаційна атака
Війна точиться не тільки безпосередньо на полі бою. Головна зброя ворога — це дезінформація, яка деморалізує та наганяє паніку, втомлює, змушує вірити фейкам і сіяти розбрат у наших патріотичних лавах. По-перше, видаліть всі канали та сумнівні чати. Довіряйте лише офіційним джерелам.
По-друге, займіться інформативною роботою. Попереджайте про фейки, «вкиди» та неправдиву інформацію адміністраторів великих чатів і сторінок. Запропонуйте свою допомогу в ролі адміна.
Більше спілкуйтеся з громадянами країни-агресора. Доносьте до них, що ми не налякані, що ми прості люди, а не біндери і так, віримо президенту й армії, так, не хочемо «визволення» і так, бомблять наші житлові квартали. Два-три пости чи звернення можуть сприйматися як точка зору, а потім — як реальність.
Розповсюджуйте інформацію про втрати та полонених. Закликайте російських матерів шукати дітей у полоні в Україні. Це не тільки деморалізує та допомагає Україні скоріше позбавитися від нахлібників у полоні, але й відкриває віконечко правди у залізній завісі тоталітарної країни.
Говоріть прямо і з іноземними друзями. Що більше людей знає, як у нас тут насправді, то більше людей стоятиме за нас, щоб нам допомогли. Адже держава, за дуже невеликими винятками — це її люди.
Працюйте на виявлення міток і ботів, на допомогу сусідам в доставку медикаментів, людей чи коктейлів, підтримуйте армію чи йдіть у неї. Якщо кожен зробить потроху, вийде багато. Все буде Україна!
Читайте також: Як не піддаватися паніці: поради та підказки;
