Чебуреки та кава від переселенців: «Софра» на Кловській

Чебуреки з бараниною, кава на піску, трохи Криму та багато гостинності. Вікенд завітав у «Софру» на Кловській, щоб розгадати секрет закладу, який обожнюють кияни.

Родина Буджурових мешкала в Сімферополі, але з початком окупації Криму, коли почалися проблеми з новою владою, перебралася в Київ. В столиці відкрили знаменитий кіоск «Софра» на Подолі зі смачнющими чебуреками.

Місце швидко стало популярним та майже культовим і згодом допомогло народженню наступних закладів, хоча труднощів була купа! Реєстрація підприємства з кримською пропискою, відсутність підтримки держави, робота без відпусток і вихідних. Родина Асана Буджурова наполегливо йшла до того, щоб зараз усі охочі могли смакувати справжніми кримськими стравами.

У «Софрі» сподобається тим, хто

сумує за атмосферою кримських ресторанів.

Звісно, тут немає присмаку солоного моря на губах, не відчуваються горді вітри й не тішать око степи півострова. Але атмосфера відчувається в гостинності й привітності офіціантів, в охочих відповідях на питання щодо предметів інтер’єру, в смаку традиційних десертів. Може, це прозвучить дещо пафосно, але частинка Криму у «Софрі» точно є.

цінує справжні кримські чебуреки.

І хоча вибір у меню дуже невеликий (якщо не сказати мізерний), самі чебуреки — неперевершені. Тонке тісто — ніжне й м’яке, повітряне. Проте всередині воно міцно утримує начинку — соковиту, смачну, багату. Кусайте обережніше, щоб сік не витік. А потім можете навіть голосно втягнути в себе гарячий запашний бульйон, який знайдете всередині. Невиховано? Але ж так смачно, що утриматися майже неможливо!

шукає в ресторанах атмосферу майже домашнього затишку й комфорту.

Тут чекають комфортні диванчики з купою м’якеньких подушок. Музика приємна й тиха. Чай запашний і смачний. Столики невисокі, між ними шелестять теплі розмови. Затишок в чистому вигляді.

залюбки купує сувенірну продукцію й красивий посуд.

У ресторані є окрема вітрина з автентичним посудом, який можна придбати.

любить айран.

Наполеглива рекомендація — спробувати. Він тут неможливо прекрасний! До напою додають перець і кілька інших спецій. Це така велика й нереально крута «родзинка», що ще раз зауважимо: треба продегустувати, бо такого ви, мабуть, ще не пробували!

знається на смачній каві.

Серед поціновувачів «Софри» кава давно стала своєрідною візитівкою закладу. Кажуть, смачнішої, ніж тут, немає. Готується винятково у джезві, винятково на піску, винятково зі свіжообсмажених зерен.

У «Софру» не варто йти тим, хто

надає перевагу чебурекам зі свинини.

Їх там немає. У місцевих чебуреках лише баранина, лише класика та автентичність.

любить вишуканість й елегантність.

Тут все просто. Автентично, красиво, яскраво, але це не про стиль, моду й глянець.

не готовий пробувати щось нове.

Традиційних європейських страв в меню майже не знайдете. Хіба що грильовані овочі та звичний всім шашлик, але подаються вони все одно з татарським присмаком.

шукає денного світла.

Ресторан розташувався у напівпідвальному приміщенні, тому світла тут небагато.

не любить чекати й бронювати.

У вечірній час зазвичай усі столики зайняті. Прикро, але факт, тож не варто розраховувати, що ви експромтом завітаєте до «Софри» й зможете повечеряти. Краще заздалегідь бронювати.

полюбляє супроводжувати їжу міцними напоями.

У меню «Софри», навіть якщо будете дуже уважно роздивлятися, ви не знайдете пива, вина, коньяку чи інших алкогольних напоїв. Така у закладу концепція. Але, кажуть, за домовленістю з робітниками ресторану можна приходити зі своїм. Треба телефонувати й питати.

Вікенд рекомендує:

Чебуреки:

Чебурек із м’ясом і сиром — 54 грн.

Чебурек з яблуками та корицею — 49 грн.

Основні страви:

Манти 4 штуки — 139 грн.

Самса з бараниною — 44 грн.

Супи:

Лагман — 129 грн.

Язма — 85 грн.

Другі страви:

Піляв — 129 грн.