Україна в мініатюрі. Дивні питання до виставки в Лаврі

Дивна виставка відкрилася в Києво-Печерській Лаврі. Вона про культурну спадщину, історію та цифровізацію. Вікенд побував на відкритті та має питання без відповіді.

У Києво-Печерській Лаврі запрацювала виставка «Україна в мініатюрі». Кияни чують назву й згадують парк-музей «Україна в мініатюрі» на Гідропарку — макети видатних будівель, встановлені на невеличкій ділянці. Нічого особливого, невеличка розвага й заробляння грошей.

Виставку в Лаврі створили львів’яни. Колись вони виготовляли 3D моделі будівель й мали план зробити парк мініатюрних споруд для Львова. Звісно, для заробітку. А тепер взялися за оцифровування памʼяток і різних об’єктів культурної спадщини.

На виставці зібрані макети абсолютно різних, але знакових для українця будівель. Там є донецький аеропорт, Софія Київська, львівський Собор Святого Юра, франківський драмтеатр, луганський готель «Україна», Донбас-Арена, харківський Будинок Слово, музей Сковороди, фортеці, храми, бібліотеки.

Виставка підкреслює, що наші пам’ятки страждають від російської агресії. Частина з них зруйновані, частина пошкоджені, частини обстріли, на щастя, не торкнулися. Чи є якась логіка в цьому наборі? Чому саме ці будівлі вибрані й названі культурною спадщиною? Я не знайшла пояснень.

Натискайте на фото для збільшення

Кураторка Ліна Романуха каже, що проєкт не просто показує знакові пам’ятки, а береже пам’ять про знищене й нагадує, що культура здатна відновлюватися. Якогось розділу чи стенду, присвяченого відновленню, я не побачила.

Організатори пишалися, що виставка відкрилася у Трапезній палаті Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

«Це яскравий приклад того, як потужна історична основа поєднується з новітніми технологіями, і наскільки Лавра сьогодні відкрита до такого сучасного діалогу. Я сподіваюся, що проєкт розвиватиметься й далі, адже кількість представлених пам’яток може зростати», — зазначила заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Прекрасно, що Лавра відкрита для цифровізації, але чому виставка відкрилася саме там, я так і не зрозуміла. Можливо тому, що Лавра — це також набір будівель і культурна спадщина?

У принципі, не треба сильно заморочуватися поясненнями. Головне, що у виставці є цифровізація: «сучасні технології та нові виміри, VR-тури, імерсивні відео та музичні композиції українських митців». Дуже актуально, ще й про культурну спадщину.

«Лавра має бути місцем поєднання історії, культури та сучасних технологій. Сьогодні ми бачимо приклади цифровізації архітектурних пам’яток з усіх областей України, і тепер вони — у серці країни, у Лаврі», — каже в.о. гендиректора заповідника Світлана Котляревська.

Здається, в країні кожне місце має бути поєднанням історії, сучасних технологій і цифровізації. Її треба всюди побільше.

Добре, що довгий час виставка мандрувала Фінляндією, Латвією, Францією, Угорщиною та Німеччиною. Знайомила світ із культурною спадщиною України та розповідала про втрати, завдані російською агресією. Світ має бачити, що роблять з нашими пам’ятками росіяни.

Сподіваюся, іноземці зрозуміли сенс виставки краще, ніж я. Можливо, вони менше заморочувалися. І достатньо вірять у цифровізацію.

Виставка працюватиме щодня до 29 вересня з 10:00 до 18:00, відвідування входить у загальний квиток заповідника.

Проєкт створений на кошти іноземних донорів за сприяння заступниці міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасії Бондар.