Леви-мавпи та «шпаківня» на Майдані. Урбаністичні скандали Києва

Леви-мавпи та «шпаківня» на Майдані. Урбаністичні скандали Києва

Київ швидко змінюється. Обличчя міста міняють комунальники й пересічні мешканці. Не всі зміни личать столиці, деякі викликають обурення. Вікенд склав перелік гучних урбаністичних скандалів останніх років.

Леви-мавпи біля Маріїнського палацу

Реконструкція — часта тема скандалів. У Києві вдосталь історичних будівель і скульптур, які потребують реставрації. І не завжди кінцевий результат виправдовує очікування.

Так, зокрема, трапилось у березні 2019-го зі скульптурами левів біля Маріїнського палацу. На той момент реконструкція будівлі тривала вже 12-й рік. Дійшла черга і до скульптур. Керівниця колективу проєктувальників реставрації Лариса Цяук повідомила, що старі статуї левів були виготовлені з гіпсу, а їхній стан був незадовільним. Тож вирішили замінити на мармурові фігури.

Новий вигляд левів киян, м’яко кажучи, не потішив. Жителі столиці обурювались, що нові леви виглядали сутулими та нагадували гібонів. У держуправлінні праці відказували, що леви відповідають проєктним документам, затвердженим ще у 2007 році, а попередні скульптури не були історичними та не мали художньої цінності.

«Шпаківня» на Софіївській

На історичних будівлях у Києві регулярно то тут, то там вигулькують незаконні надбудови киян, які захотіли дещо розширити свою житлову площу. Одна з найскандальніших таких історій сталась восени 2019-го.

Надбудова, яку згодом прозвали «шпаківнею», з’явилась на даху будинку за адресою вулиця Софіївська, 1. На момент, коли ситуація отримала широкий розголос, будівництво мансарди тривало уже місяць. Замовники надбудови переконували, що всі дозвільні документи мають. Однак поліція все ж відкрила провадження.

І хоч будинок на Софіївській не є пам’ятником, він розташований на території охоронної зони Софійського собору — пам’ятки національного значення та пам’ятки ЮНЕСКО. Тому таке будівництво очікувано викликало обурення. Зрештою надбудову демонтували, а власника зобов’язали не лише власним коштом відновити конструкцію даху, але й ліквідувати наслідки втручання в архітектуру.

Ліхтарі у Маріїнському парку

Історія з парковими ліхтарями сталась у лютому 2020 року. Комунальне підприємство «Київміськсвітло» повністю замінило ліхтарі у Маріїнському парку: були встановлені нові опори та власне світильники.

У підприємстві пояснили, що старі ліхтарі були в аварійному стані. Тож комунальники вирішили відремонтувати мережу освітлення, замінити опори на латунні та антивандальні, а ртутні та натрієві світильники — на світлодіодні. Як результат, зовнішній вигляд паркових ліхтарів змінився до невпізнаваності. Кияни обурились, адже післявоєнні ліхтарі багато років були символами парку.

У «Київміськсвітлі» відповідали, що реставрувати старі ліхтарі занадто дорого, тож обрали бюджетний шлях. Вже за місяць ліхтарі знов довелось поміняти, адже нові поіржавіли.

У лютому 2021-го місцеві урбаністи власним коштом відновили та встановили в парку кілька історичних ліхтарів, щоб продемонструвати можливості реставрації. Зараз урбаністи продовжують боротись за повноцінне повернення ліхтарів.

Осучаснення дверей на метро «Арсенальна»

У лютому цього року розгорівся скандал через заміну дверей на станції метро «Арсенальна». Деякі оригінальні деревʼяні двері замінили металевими сірими. Хоча станція є пам’ятником архітектури, тож проводити там реставрацію дозволяється лише зі збереженням вигляду всіх елементів.

У відповідь на шквал критики в метрополітені заявили, що їм самим ці двері не подобаються. Але за будівельними нормами вони повинні бути саме такими — металевими протипожежними. При цьому голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик зміг зв’язатись з компанією, яка виготовила двері. Там йому розповіли, що можуть пофарбувати виріб у будь-який колір, і це не збільшить ціну та не погіршить їх протипожежні характеристики.

Інший варіант — виготовити спеціальні панелі, які б імітували деревину. Це подвоїть ціну, але збереже зовнішній вигляд архітектурної пам’ятки. Проте в метрополітені альтернатив сірим дверям не зайшли.

Пам’ятник (одному) поліцейському

У серпні цього року в центрі Києва урочисто відкрили пам’ятник поліцейському. Двометрова бронзова скульптура «Захисник» знаходиться на Володимирській вулиці. На її виготовлення пішло 180 кілограмів бронзи, а автором є скульптор Даниїл Ровенчин.

Відкривав пам’ятник голова поліції Київської області Андрій Нєбитов. І поки поліціянт розхвалював скульптуру як «втілення образу багатьох тисяч офіцерів», користувачі соцмереж помітили дивну схожість між бронзовим правоохоронцем та самим Нєбитовим.

Інтригу посилив той факт, що скульптуру відкрили 20 серпня — в день народження Нєбитова, хоча пресслужба поліції Київщини запевняла, що відкриття пам’ятника пов’язане з 30-річчям незалежності України. У той же день Нацполіція області опублікувала відео, на якому учасники репетиції параду на Хрещатику вітали іменинника Нєбитова вигуками «Слава». Ролик зі сторінки поліції згодом видалили, а скульптуру на ніч закрили поліцейським наметом.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Життя за парканом: чи потрібні місту закриті ЖК;

Урбаністика для Києва: проблеми чи проєкти?

З льохом, ямою та ліжком: минуле та майбутнє київських гаражів;

Червоні, ураганні та голозаді: круті мери 10 міст світу.