Від конячки до головоломки: як мінявся «Дитячий світ» і що далі

Скриня зі скарбами чи китайська підробка? Бджолиний вулик чи конструктор Лего? Як відкривався «Дитячий світ», що нагадує його фасад та які зміни чекають комплекс? Вікенд пригадав історію універмагу та поцікавився, що думають про нього кияни — від урбаніста до продавчині.

«Дитячий світ» має змінитися. У планах власників та архітекторів:

Реконструкція нинішнього магазину всередині.

Зведення другої черги комплексу.

Збільшення торгової площі: зараз там 10 00 квадратних метрів торгової площі, а після змін стане 25 000.

Загальна площа оновленого комплексу становитиме 48 500 квадратних метрів.

Тут обіцяють відкрити дитячий розважальний центр, кінотеатр, кафетерій та ресторани.

В оновленому комплексі з’являться магазини електроніки, спортивних та косметичних товарів, одягу, взуття, парфумерії.

Дитячі секції не виселятимуть, а їхній асортимент розширять.

На даху планують облаштувати парковку на 133 машиномісць.

За проектом зміниться і фасад будівлі: замість відомих металевих конструкцій на ньому мають з’явитися кольорові панелі.

Але ці плани не всі підтримують. Віталій Селік, голова Ради з урбаністики Києва впевнений, що архітектор, який 40 років тому, створював проєкт, надихався образом скрині, в якій сховані цінні таємні скарби-іграшки. Фасад додавав будівлі загадковості і заманював пройтися по поверхах в пошуках саме тієї іграшки.

А новий проєкт фасаду, на думку Селіка, нагадує про тисячі китайських іграшок, які у кольорових прямокутних контейнерах морями-океанами везуть в Україну гігантські кораблі. Думку про те, що нове кольорове оформлення фасаду має навіювати асоціації з конструктором Лего, Селік відкидає.

За його словами, будівля є яскравим прикладом модернізму в архітектурі і має бути визнана пам’яткою архітектури, а столичним урбаністам треба зробити все можливе, щоб зупинити заплановані зміни фасаду.

Зараз фасад «Дитячого світу» дійсно погано виглядає. Гід Альона Дерябіна розробила маршрут екскурсії по лівому берегу. Прогулянка стартує від універмагу на Дарниці. Альона пропонує гостям обійти комплекс, бо фасад так увішаний рекламою, що його не розгледіти. А зі зворотного боку видні так звані «металеві соти».

Вікенд пригадав деякі факти про «Дитячий світ» і розпитав продавчиню та покупательку про те, як мінявся комплекс.

Київський «Дитячий світ» відраховує свій вік з 1959 року. За цей час він змінив три адреси:

перший універмаг працював на Хрещатику, 28, навпроти Бессарабського ринку;
у 1963 році «Дитячий світ» перебрався у Пасаж на Хрещатик, 15;
на Малишка, 3 комплекс працює з 1987 року.

Землю біля станції метро «Дарниця» влада виділила під будівництво дитячого універмагу ще у 1972 році. Тоді саме завершувалося будівництво Комсомольського масиву (нині Північно-Броварський). На роки «Дитячий світ» став довгобудом, місцеві згадують вічний котлован на тому місці. Нарешті на майданчику з’явилися робочі тресту «Київміськбуд7», і робота закипіла. У 1987 році універмаг відкрився на вулиці Малишка, 3.

На той час це був сучасний та стильний комплекс. Вже від метро крізь тонкі сосни парку Малишка проглядав силует будівлі, що нагадувала величезну подарункову золотисту коробку. Тоді київські спеціалісти вперше використали штамповані алюмінієві конструкції для фасаду. Конструкції виконували дві функції: декорували та захищали від сонця. Виготовили їх на Броварському заводі алюмінієвих конструкцій «Головкиївміськбуду».

Зараз мало хто згадує, але відразу після відкриття жовті конструкції на фасаді порівнювали з бджолиними сотами. Мовляв, «Дитячий світ» — це таке солодке місце, куди прагнуть потрапити за смачненьким всі діти.

Хоча логотипом радянського «Дитячого світу» завжди була дитяча конячка-качалка, дах універмагу на Дарниці прикрашав величезний кубік Рубіка, дуже популярної головоломки того часу. У 2009 році оформлення змінилося: замість головоломки на даху з’явилася конячка-качалка, на фасаді повис величезний напис «Дитячий світ» — 50 років». Так керівництво підкреслило, що комплекс бере свої витоки з відомого радянського універмагу.

Старий «Дитячий світ» у Пасажі був доволі престижним магазином, пригадує Світлана, яка працювала там продавчинею у відділі галантереї.

— Кого ми тільки не обслуговували! Приїздили так звані поїзди дружби з різних радянських республік, приходили відомі актори.

З того престижного магазину Світлана пішла у декретну відпустку. А коли вирішила повернутися на роботу після декрету, дізналася, що тепер працюватиме у новому «Дитячому світі» на Дарниці. У Пасажі був доволі дивний поділ на відділи: наприклад, там працювали два парфумерних відділи, два галантерейних. Таким складом перебралися і у новий «Дитячий світ». Галантерейні відкрилися на другому та третьому поверхах. Поряд торгували косметикою, парфумами, пральними порошками.

У новому магазині розділили поверхи: другий пропонував товари для хлопчиків, третій — для дівчаток. На першому поверсі продавалися іграшки та канцтовари.

— Дефіциту не пам’ятаю: київські фабрики — «Юність», «Україна» шили якісний одяг. Звісно, модних тканин не вистачало, але порожніх вішаків та полиць не було. Проте вже тоді всі ганялися за імпортними товарами. Ми і імпорт отримували. У 1988 році відкрився «німецький відділ», пропонував тканини та фурнітуру з Німеччини. Пам’ятаю, там купував тканини для костюмів співак Тарас Петриненко.

Згодом почався дефіцит, з полиць зникли не лише шампуні та пральні порошки, навіть господарського мила не стало. До 1993 року я працювала у «Дитячому світі». Тоді почали скорочувати працівників і відкривати комерційні відділи. Мені запропонували перейти у такий відділ. Якийсь час пропрацювала і звільнилася, бо мала двох малих дітей і дуже незручний графік роботи.

Зараз у мене власний бізнес, так вийшло, що далеко від «Дитячого світу» я не пішла, працюю поряд. Хоча офіційно підприємство є відкритим акціонерним товариством, фактично володіє ним одна родина. Чула від подруг-акціонерок, що вони давно не отримують ніяких дивідендів. Та й всередині це давно вже не «Дитячий світ», від нього залишилася тільки назва. Тепер не приведеш туди дитину, щоб роздивлялася та обирала іграшки.

— Нам було по 13 років, коли на Дарниці нарешті відкрився довгоочікуваний універмаг. Зазвичай ми їздили у центр, щоб пройтися по магазинах у пошуках чогось цікавого, а тепер до нас на Дарницю їхав народ з усього міста, — пригадує Олеся. — Пройтися до «Дитячого світу» на деякий час стало звичним маршрутом для багатьох місцевих дітей.

Не можу пригадати, щоб новий магазин вразив товарами, скоріше навпаки — було трохи сумно бачити величезні металеві сітки, наповнені однаковими гумовими м’ячами. Думаю, товарів для такої величезної площі просто не вистачало. Пам’ятаю, як серед цих конструкції з м’ячами бродив Броніслав Брондуков чи то з онуком, чи то з племінником. І згодом нерідко зустрічали артиста з тим хлопчиком.

В універмагу працювало кафе «з піратом», де можна було випити соку чи молочного коктейлю з тістечками, пороззявляти рота на оформлення кафешки в кращих традиціях піратської шхуни. Заможні родини замовляли там величезні торти і навіть святкували дитячі дні народження.

Якось двом моїм однокласницям пощастило: їхні мами зазирнули в універмаг саме тоді, коли там «викинули» дефіцитне імпортне взуття. Жінки відстояли величезну чергу, але наступного дня їхні доньки прийшли на заняття у неймовірних рожевих балетках. Мабуть, їм заздрила вся школа. Дівчата таскали ті балетки роки три, аж до випуску.

«Дитячий світ» сьогодні — це зручний продуктовий супермаркет на першому поверсі і… нічого більше. На інших поверхах — хаотичний набір товарів у недолугих відділах, оформлених у кращих традиціях передового сільмагу. Нинішній комплекс не має нічого спільного з «Дитячим світом». Спробуйте пересуватися по ньому з дитячим візочком, піднятися вузькими ескалаторами, пройтися між незручними прилавками. А взагалі-то навіщо вам це робити? Все одно нічого корисного не знайдете. Тож мінятися комплексу необхідно. Побачимо, що з цього вийде.

Після обуреної реакції соцмереж дирекція «Дитячого світу» повідомила, що проєкт реконструкції не є остаточним, а лише одним з варіантів, які розглядаються.