Один в’язень проти всієї Америки, людина, яку катує система без суду та звинувачень. У прокат виходить фільм «Мавританец». В ролях — француз алжирського походження Тагар Рагім, Джоді Фостер і Бенедикт Камбербетч. Вікенд подивився картину і розказує, чим вона травматична для американців і цікава для українського глядача.
Фільм починається поверненням і закінчується ним. Колись юний Мохамеду Улд Слахі (Тагар Рагім) з Північної Африки виграв престижну стипендію університету Німеччини. Тоді обговорити цю звістку зібралися поважні люди всього селища. Попри материнські тривоги, юнака радісно відправили в Європу, де він навчався, працював, закохувався і підтримував стосунки з родиною та земляками.
У листопаді 2001 року Мохамеду повернувся в Мавританію на весілля до родича. З весільного шатра його забрала місцева корумпована поліція. Це ненадовго, пояснив неприємний тип матері Мохамеду, просто з хлопцем хочуть поговорити американці.
Наступні 14 років герой проведе у Гуантанамо в’язнем під номером 760. Зрозуміло, чому американці шукали героя: його двоюрідний брат входив в оточення бен Ладена і якось навіть телефонував кузену з телефону терориста номер один. А сам Мохамеду колись по молодості кілька місяців воював в Афганістані в рядах Аль-Каїди. «Ми ж тоді були з вами на одній стороні», — з гіркою іронією нагадує Улд Слахі американцям.
Фільм заснований на бестселері «Щоденник Гуантанамо». Автор книги — реальний в’язень «чистилища на землі». Довгі роки його родина не знала, що з ним сталося. Коли мемуари вийшли друком у 2015 році, їхній автор ще перебував у в’язниці, хоча суд вже виніс рішення на його користь.
Але цьому передувала довга юридична боротьба. У 2006 році близькі Мохамеду звернулися до адвокатеси Ненсі Холландер (Джоді Фостер). Відома правозахисниця мала допуск до секретних матеріалів державної безпеки ще з часів війни у В’єтнамі. Ненсі вирішила взятися за справу і разом з помічницею вирушила у секретну в’язницю. Водночас влада готувала судовий процес, на якому Мохамеду стане одним з головних звинувачених в організації атак 11 вересня. Справа знаходилася під контролем самого президента Обами.
Сторону звинувачення у картині представляє Бенедикт Камбербетч. Цікаво, що спочатку британець відмовлявся від ролі, але оскароносний режисер Кевін Макдональд зумів переконати актора. Для героя Камбербетча ця справа і особиста також — пілотом одного з загиблих літаків був його найкращий друг. «Улд Слахі треба засудити і стратити», — чує прокурор з усіх боків, але не може побороти сумніви. «Хтось повинен відповісти за це», — підкреслює йому колега. «Хтось, а не хто-небудь», — відрізає військовий прокурор.
Здавалося б, компанія таких зірок, як Камбербетч та Фостер, затінятиме головного персонажа. Проте Тагар Рагім за допомогою неймовірної чарівності і дрібних тонких мазків до портрета створив багатогранний і зворушливий образ. Недарма картина претендує на «Золотий глобус» і «Оскар».
Треба зазначити і стриманість роботи сценаристів та режисера. Вони слідують книзі, не посилюють і не прикрашають розповідь Улд Слахі. Дія розгортається неквапливо. Ми поступово знайомимося з тим злом, якому протистоїть добро з «найкращими намірами». Ці наміри і примусили американців створити надзвичайну в’язницю подалі від своєї землі на орендованій базі, вважає Ненсі Холландер.
Жорстокі побиття, позбавлення сну, сексуальні приниження та погрози заарештувати і піддати таким самим тортурам близьких — ось що переживають в’язні Гуантанамо. Для простих американців ця тема досі є болючою, і частина з них зовсім не готова до думки, що хтось з ув’язнених «чистилища» міг бути невинним. Однак команда «Мавританця» безпристрасна. І ця суха констатація голосніше крику заявляє: «Ти була неправою, Америка». Мабуть, тому відгуки американських кінокритиків на картину такі обережні, а подекуди навіть стигматизовані. Америка ще не пережила свою трагедію 11 вересня. А тепер їй доводиться переживати «Мавританця».
Однак ганебна історія викликає і певну повагу до США. Так, вони готові призначати винних і користуватися нелюдськими методами, щоб отримати зізнання. Але поряд з системою в країні існують захищені законом адвокати, готові витрачати роки роботи заради правосуддя. А ув’язнені у найжахливішій тюрмі країни можуть писати книжки, які стають бестселерами.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Дрібниці: де ховається диявол у детективі;
Хіпстери проти дикунів: нова ера сімейки Крудс;
Диво-жінка 1984: бійся своїх бажань;
«Мулан»: бійки, магія та фенікс замість дракончика;
