Якщо любите гостросюжетне кіно, «Смак пристрасті» може здатися нуднуватим. А якщо цінуєте кулінарні фільми, цей сприймете шедевром. Вікенд розповідає, про що нова стрічка від французів.
Отже, що є в стрічці «Смак пристрасті»
Спочатку вона готує для нього та його друзів. А потім він готує для неї. Це в принципі все. Головна роль у сюжеті відведена продуктам, їхнім поєднанням, способам приготування, а також винам, чиї назви звучать як музика. Перша сцена — це майже 40 хвилин підготовки до дружнього обіду в сільському замку.
Драму зняли французи. Глядачам повідомляють, що дія відбувається в 1885 році. Хоча, чесно кажучи, побачити якусь прив’язку до часу та епохи складно. А може й не треба. Трохи заплутана історія, бо не дуже ясно, хто ці дійові особи — кухарі, принци, лікарі та банкіри, сільські мешканці.
Це вже потім йдеш читати іноземних критиків, щоб дізнатися, що стрічка заснована на романі. А роман написаний про життя на легендарного реального кулінара Жана Брілья-Саварена.
Дуже повільно занурюєшся в дійство. Кіноідилія розгортається на сільській кухні «Наполеона від кулінарії» Додіна Буффанта. Його грає 49-річний Бенуа Магімель. Втілювати амбітні кулінарні задуми він не зміг би без відданої кухарки Ежені, яку зіграла 59-річна Жульєт Бінош.
Кулінарний Наполеон має тривалий роман з кухаркою-помічницею. Історія зрілого кохання подана так делікатно й ніжно, що нагадує крихку карамельну конструкцію. Таку створить Додін у важливий момент фільму.
Вражає партнерство цих двох. Їхні рухи плавні й акуратні. Кожна операція — дія творця, а не механіка виконавця. Це танець на двох на старій кухні без електрики та звичних нам предметів.
Шикарний кулінарний відеокурс. Навіть якщо ви ніколи в житті не готуватимете страви з мозку, захопливо дивитися на те, як їх готують і як куштують.
Красивезні пейзажі французької глибинки. Знову ми не все зрозуміємо: чому фермери саме такі, навіщо їм ті дивні антени над грядками? Як влаштоване господарство, де вирощують птахів до столу гурманів? А потім солідні чоловіки накриваються з головами великими серветками, щоб утримати запах запеченої пташки. І ми собі кажемо: ну добре, у них тут своя атмосфера, давайте просто дивитися та не дивуватися.
Можливо, комусь не вистачить перцю в цій історії. Але у нас шанують гарну кухню, локальні продукти та людей, захоплених своєю справою. І поки французи варять сільський потафе, на українській кухні вже розбирають холодець. Тож «Смак пристрасті» наші глядачі мають оцінити.
Порада від Вікенду: не йдіть на цей фільм голодними!
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Ромком з піструном. Яким вийшов фільм «Люблю тебе ненавидіти»;
Конотопська відьма: чому всі говорять про цю виставу;
Бджоляр: не займай вулика зі Стейтемом;
