Час від часу наша родина відпочиває в Чорноморську. Про те, що є в цьому місті, багато сказано. Я розкажу про те, чого там точно немає і як це відбивається на відпочинку.
Отже, у Чорноморську немає:
Дефіциту житла.
Його якість — то вже інше питання. Але квартир і кімнат тут здається купа на будь-який смак. Таке враження, що третина населення займається тим, що здає житло відпочивальникам. Тільки-но заїжджаєш у місто, як натикаєшся на людей з табличками «здаю житло».
Ми зазвичай бронюємо квартиру через Olx. Цього разу винаймали двокімнатну за 800 гривень на добу. Раджу звертати увагу на наявність бойлера (інакше сидітимете без гарячої води) та кондиціонера. Все інше опціонально.
Донедавна з готелями тут було сумно: лише кілька невеличких сімейних. Зараз будівництво розгорнулося на повну, вже працює 4-зірковий Reikartz Мірамар, ось-ось запустяться ще кілька готелів відомих мереж. Ми поцікавилися: вільних номерів у Reikartz Мірамар не було, хоч номер-стандарт коштує 2800-3600 гривень за добу.
Гучних тусовок.
Це місто родинного відпочинку. Звісно, в ньому є парочка клубів з тусами та концертами. Можна почілити і в басейні Reikartz Мірамар, навіть якщо ти не мешканець готелю (всього за 200 гривень на день).
Але загалом сюди їдуть не задля шумних гулянок чи нічних рейвів. Тут відпочивають з дітьми та онуками, просто їдуть, аби як слід накупатися в морі.
Гарних кафе і ресторанів.
З цим просто біда. Чомусь чорноморці вважають, що турист має харчуватися винятково шаурмою, шашликом та чебуреком. Я не кажу про якусь вишукану кухню, але в перші дні пошуки місця, де нам налили б по тарілці супу, перетворилися на справжній квест.
Закладів багато, однак годують там несмачно. За 10 днів відпочинку ми постійно бачили порожні тераси різних кафе і лише одного разу — заклад з повною посадкою. Це була рибна таверна одеської мережі «Фішерман», і вона разюче відрізнялася від місцевих закладів навіть зовні.
Рибних місць.
Задавалося б, місто біля моря має хизуватися морепродуктами. Однак нам вдалося знайти лише один магазин та одну таверну, які спеціалізуються на цих продуктах. У цілому з мідіями, креветками та рибою в Чорноморську все доволі сумно.
Щедрих південних ринків.
У міста два ринки, обидва доволі сумні. Не шукайте тут багатства вибору, низьких цін, колоритних продавців, буяння запахів та смаків. Загалом ціни на фрукти-овочі не тішать — все досить дорого. Незмінна радість — лише кукурудза місцевого сорту. Вона смачна, солодка та дешева (4-7 гривень за качан). Вариться за 10 хвилин.
Одеського колориту.
Хоча міста знаходяться у 32 кілометрах одне від одного, спільного між ними не шукайте. Не чекайте почути у Чорноморську смачні одеські анекдоти, побачити колоритних одеських типочків.
Загалом одеситів тут не дуже люблять: місцеві кажуть, що саме одесити накрутили ціни на житло в Чорноморську, бо скуповують квартири у нових комплексах і розглядають місто як власне дачне селище.
Нестачі вина від українського виробника.
Вино тут всюди — заводське та домашнє, біле та червоне, у склі та пластику. Літр мускату за 67 гривень може бути анітрохи не гірше за вино з пляшки за 240. Взагалі раніше місцеві так і казали про своє вино: біле, рожеве та червоне. Назви «каберне», «мускат» та інші вони стали використовувати останнім часом.
Масок у транспорті та магазинах.
Охоронця чи касирку в масці ще побачиш, і то не всюди. Покупці в масках — взагалі рідкісна картина. Оголошення про необхідність масок є, але на них ніхто не зважає.
Бруду.
Нескінченно заздрю мешканцям Чорноморська: купа комунальників вручну та за допомогою техніки відмиває-вичищає місто щоранку. Зручні жовті урни для сміття розташовані кожні 10-20 метрів на центральних вулицях. Пляж прибирають щоранку, навіть пісочок рівняють. На пляжі також купа урн для сміття. Ще більше радують охайні туалети в парку та на пляжі.
Безлюддя.
Туристів багато, дуже багато. Здається, більшість з них приїхали з західної України. Причому цілими родинами та компаніями. В одній ми нарахували 17 дорослих та дітей. Де вони всі вміщуються? Перевага міського пляжу в тому, що його не дозволяють забудовувати і захаращувати. Він тягнеться вздовж усього міста, широкий та максимально доступний для всіх охочих. До речі, для маломобільних груп відпочивальників тут все зроблено доволі зручно.
Поспіху.
Тут ніхто нікуди не поспішає. Забудьте про столичний ритм і живіть спокійним розміреним життя курортного містечка. Не можете — беріть приклад з місцевих. Вони живуть повільно, пересуваються неквапно, працюють спокійно. І майже впевнена — навіть не чули про вигоряння. То тут, то там ми постійно натикалися на приховані в затінку лавиці, де відпочивав місцевий люд з робочими бейджами різних компаній. Таких потаємних місць безліч, з часом звикаєш відшукувати їх.
Одноманітності.
Ані старі, ані нові квартали міста не виглядають типовими. Тут все різне, здається, що двох однакових будинків у місті й не знайти. А ще місцеві завзято прикрашають двори клумбами. Місто квітне повсюди: і на центральних вулицях, і у звичайних двориках.
Нормального громадського транспорту.
Думаєте, що київські маршрутки — портал в пекло? То ви ніколи не їхали 25 маршрутом з Одеси до Чорноморська! Істинно кажу вам: якщо пройдете це випробування, то й пекельні котли вас вже не лякатимуть.
Який транспорт у Чорноморську? Один маршрут, який возить мешканців суто по місту. І ще кілька, які їздять по трасі Одеса-Чорноморськ. Також є таксі з приємними для киян тарифами та можливість пересуватися містом пішки.
Заторів.
Це доволі молоде місто з вдалим плануванням, тут не побачиш вузьких вуличок і скупчення транспорту, а всі учасники руху мають достатньо місця. Також відзначу досить якісні дороги.
Прокату велосипедів та самокатів.
Здавалося б, такі умови ідеальні для велопрокату чи прокату самокатів. Тим більше велодоріжки у місті є. Але гравцям цього ринку чомусь цікавіше змагатися з купою конкурентів у Києві, ніж бути єдиним оператором у Чорноморську.
Аквапарку.
Найближчий аквапарк, куди пропонують відправлятися мешканцям міста та туристам, знаходиться в Одесі. Розмови про те, що Чорноморську потрібний власний аквапарк, ведуться давно. Здається, хтось навіть закупив усе необхідне (бачили за парканом яскраві деталі та величезні гірки). Але, судячи з новин, зацікавлені сторони так і не домовилися, тож все це і далі валятиметься за парканом.
Недовіри.
У кафешці не працює термінал? Загалом це дивна річ, бо термінали є усюди: купуєш каву в парку, цигарки на зупинці чи вінішко біля пляжу — і можеш розрахуватися карткою.
Але ось раптом ввечері взяли два чаї, щоб посидіти на веранді та послухати скрипку. Термінал не працював, готівки не мали. «Занесете завтра», — махнула рукою офіціантка. Наступного дня йшли з пляжу, закортіло помідорів на салат, але знову не було готівки. «Потім занесете», — сказав продавець.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Бердянск души моей: внутренний туризм, которого никто не ожидал;
