Наполеон, Янукович і барабани в київському кабаре за німецькою п’єсою, поставленою харків’янкою. Сюжет закручений сміливо. А як вийшло наживо? Вікенд подивився виставу Brecht.Cabarett і розказує про побачене.
Була на показі з приятелем. Він пригадував, як опинився у війську. «Постійно думав, який сенс у тому, що я роблю. Хіба воно зараз потрібно? Коли отримав повістку, навіть зрадів». Зізнається, що йому страшенно не вистачає культурного життя. Тож використовує кожну можливість вирватися на виставу.
Вистава Brecht.Cabarett режисерки Оксани Дмітрієвої в театрі «Золоті Ворота» якраз про сенс. Німецький драматург Бертольд Брехт досліджував війну. Один із його найвідоміших творів — п’єса «Матінка Кураж та її діти» про події Тридцятирічної війни.
Brecht.Cabarett поставлена за мотивами п’єси Брехта «Барабани вночі». І вона теж про війну. Про яку саме? Складно сказати. Може, про Першу світову, яку застав підліток-Брехт. Чи про війну, яку розв’язав невротичний співвітчизник Брехта на ім’я Адольф. А може, про наполеонівські війни. І десь до суголосся війн вплететься наша — ми почуємо її, впізнаємо в кожній фразі, в кожній пісні та кожному жарті.
Так, історія буде болючою. Бо це історія повернення. Спочатку солдат зникає, а його статус зниклого тримає у стані невизначеності близьких людей. Потім він повертається — аж через чотири роки! І створює цим ще більше незручностей.
Думаєте, це вистава про того, хто повернувся? От і ні. Це вистава про тих, хто залишився. Про тих, що тримають тил, купують інвалідності та виміряють патріотизм гаманцем. Про тих, яким не стало сил чекати, про збагачених на війні та надійно захованих від мобілізації та совісті.
«Я пила віскі, мутила з чоловіками. А тепер треба продавати ящики для снарядів. Від цієї війни в мене щоночі нові зморшки!» — каже героїня Віталіни Біблів.
То це буде важка історія? Готуйтеся до 120 хвилин кабаре! З жартами, музикою, продуманими костюмами та декораціями Михайла Ніколаєва, цікавою хореографією (пластичне рішення Ольги Семьошкіної).
Вистава не по п’єсі, а за мотивами, і драматург Андрій Бондаренко чимало попрацював над тим, щоб ми відчували це щосекунди.
— Що це?
— Це ресторан-кабаре. Тут пісні співають, смішні історії грають. Це модно зараз.
— Головне, щоб смішно.
«Вистава про те, як може бачити світ людина, яка повернулася з «нуля». Коли воїн приходить додому — й зустрічає балаган і карнавал», — пояснила задум режисерка.
У цьому кабаре знайдеться місце Януковичу та специфічним жартам, зрозумілим лише українцям. Тут буде і про дрони, які збивала Польща, і про сторічний дуб у селі Нагуєвичі. Під ним колись сидів сам Франко (принаймні так говорять). А тепер цей дуб впав на шкільний автобус, що привіз учнів на екскурсію. На щастя ніхто не постраждав, хіба що автобус. І це важлива культурна новина.
Примітка від Вікенду: особливо вштирює персонаж військового журналіста, який, здається, писав про всі війни в історії людства, набув бездонного цинізму, але зберіг професійну допитливість.
Оксана Дмітрієва — харківська режисерка, а вистава — спільний продукт наших «Золотих воріт» і Харківського державного академічного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва за підтримки Українського культурного фонду. Актори, які втілили задум: Віталіна Біблів, Богдан Буйлук, Роман Кучерявенко, Ян Корнєв, Христя Люба, Вікторія Міщенко (Харків), Лілія Осєйчук (Харків), Андрій Поліщук, Антон Соловей. Після Києва виставу покажуть у Харкові.
Жанр творці визначили як «пісні про погані часи». Пісень тут багато. Вірші Брехта переклав Сергій Жадан, а музику створила композиторка Катерина Палачова. І раз уже п’єса називалася «Барабани вночі», то чи знайшлося місце барабанам? Так, барабани битимуть у фіналі, в одній з найсильніших сцен.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: За що вмирати, брате? Про виставу «Земля» Уривського;
Зіграно тілом. Що треба знати про виставу «Мартін Іден»;
Це вам не Шекспір. Чим вразив сумський театр;
Село та кури в Нацопері. Факти про балет «Норовлива донька».
