Сади перемоги: навіщо їх вирощують кияни

Що таке Сади перемоги та навіщо вони потрібні? Як кияни долучаються до ініціативи, що вирощують і навіщо їм це потрібно? Вікенд розповідає про найзеленішу програму сезону.

Факти про програму «Сади перемоги»

Це овочеві, фруктові сади, які висаджували у приватних резиденціях, громадських парках і скверах у США, Великобританії, Канаді, Німеччині та Австралії під час обох світових воєн.

Їх називають також воєнні сади чи городи для захисту.

У 1917 році Сади перемоги поширювалися в Канаді завдяки ініціативі Міністерства сільського господарства «Город у кожному домі» канадці вирощували овочі на задніх дворах своїх будинків. Також власників будинків заохочували тримати курей-несучок.

Під час Другої світової війни у Британії була програма «копання задля перемоги», до якої залучили багато землі: пустирі, ділянки вздовж залізничних колій, спортивні поля. Інколи спортивні поля лишали, але туди пускали пастися овець. У Лондоні для просування руху навіть частково розорали галявини Гайд-парку. Англійці також розбивали Сади перемоги на задніх дворах і дахах багатоквартирних будинків.

У США протягом війни майже третина овочів, вирощених у Штатах, походила саме з таких садів. Тоді щоб подати приклад, Елеонор Рузвельт розбила город у Білому домі, у Нью-Йорку розорали ділянки набережної Ріверсайд, у Сан-Франциско — галявини парку Голден Гейт.

Через повномасштабну війну Росії для України ініціатива Садів перемоги набула актуальності. Ось чому:

у 2022 році щонайменше третина сільськогосподарських полів не буде засіяна;

агресор цілеспрямовано знищує склади сільськогосподарської продукції, агротехніку, краде наявні продовольчі запаси;
через воєнні дії, а також спричинену ними психоемоційну напругу знесилюється людський потенціал.

Біологиня, наукова блогерка Дарʼя Озерна:

— Багато разів бачила міські городи — в Києві (Самосад, Сквер Небесної сотні), Європі (Леон в Іспанії). Але ніколи не бачила достойних результатів. Зазвичай рослинам бракує або сонця, або ґрунту, або води. Чи всього разом. Але це така діяльність, що об’єднує людей, бо всі до неї долучаються.

Проблема міських городів у шкоді від вихлопних газів, собачок і людей, що ходять в туалет. З іншого боку, у всіляких нью-йорках і депресивних детройтах закликають людей вирощувати собі їжу, аби мати городину та зменшувати карбоновий слід. Щоправда, вони воліють робити городи на дахах, далі від машин.

Сама я на балконі теж вирощувала. Були й ростилки з Ікеї, і власний компост, і земля, і крапельний полив, і відкритий балкон на південь. Але результат якось не дуже. Раз посадила три кущі полуниці — вижив один, дав багато ягід, які дозріли без мене, а потім загинув і він. Росло то все у великому контейнері, тобто місця було багато. Добре росте на балконі кінза — можна її сіяти зернами з пакетика спецій, вона проростає й росте швидко. Торік у мене був мангольд — з ним довго панькалася, але мала по кілька листочків до листопада. На балконі добре росте м’ята — купуєш пучок, і рослина нормально вкорінюється, багато світла не потребує. Базилік теж росте добре у вазонах. Якось в мене проріс гарбуз — випало насіння з годівнички. Він заплів балкон, квітнув, але зав’язь загинула. За прикладом побаченого в Іспанії намагалася вирощувати шпарагівку та боби на балконі, але отримала кілька стручків, і те пізно.

Мої сади перемоги неїстівні. Лікую липи на нашій вулиці, планую полікувати дві геть чаморошні — маю інструменти та лак-бальзам для покривання ран. Перекопала під усіма деревами в нашому кварталі, посіяла траву та маки. Правда, потім прийшли комунальники те все скосили, навіть там, де було дві травички й гола земля. Після того я весь день носила воду з бювету й поливала. Де полила — трава вижила й зелена. Де ні — засохла, навіть та, що була немолода та з хорошим корінням. Зробила в ямі з-під дерева, якою машини заїздили на тротуар і розбили цілу баюру, сітку для газону, наносила землі, тепер воно заростає споришем, хоча машини заїжджають і люди топчуть. Посадила біля дому чотири бузини, викопаних на київських схилах. Їх регулярно обламують.

Мені здається, що в садах перемоги головне саме праця, яка творить, а не руйнує. Культура й культивація, піклування, своя земля, а не буквально врожай.

Кияни поділилися з Вікендом своїм досвідом вирощуванні в місті.

Здебільшого обирають салатну зелень та пряні трави
Тішаться з самого процесу
Часто займаються ним усією сімʼєю.

— Посадила лаванду, мамі подарувала на День матері. Уже є перший паросток. Також купувала цибулини гіацинтів, тюльпанів, кущики чорнобривців і вирощувала на балконі. Зараз усе пересадила в селі на грядці. Планую вирощувати мікрогрін у Києві на балконі. Досі у мене вдома у столиці не було жодного вазона. А оце з війною зʼявилося бажання з’явилося вирощувати квіточки й радіти, як вони розпускаються, — ділиться Оксамитка Блажевська.

— Садимо все: від томатів, буряка, квасолі, кабачків, цибулі, бараболі аж до кавунів, бо навряд чи з Херсонщини будуть поставки, — лаконічно констатує Роман Ткачук.

— Висадила листові — руколу, гірчицю, щавель; пряні трави — базилік, петрушку, кріп; помідори-черрі й артишок. Я з дитинства мала нахили до екологічно свідомої поведінки. Почала експериментувати з вирощуванням давно, а активізувалася в перший локдаун, бо зелененьке люблю. Коли почалася повномасштабна війна, коли відійшла від після перших тижнів шоку, в мені прокинулися бабусині гени дачниці, і я зайняла всі підвіконня. Тут і заспокоєння через зв’язок поколінь, і працетерапія, і здорова їжа, і початок нової економії — очевидно, що ціни злетять і заощаджувати доведеться на чому вийде. Ну і врешті це просто красиво. Коли сумніваюся, згадую слова своєї психологині, яка у 2015 році поїхала на передову та розповідала: наші хлопці такі ресурсні — пару днів на локації — і цибульку з редискою в окопах саджають. А я ж навіть не в окопі, — розповідає Вікторія Забузова.

— Діти посіяли руколу, редис, салат, базилік, помідори. Ще посадили саджанці баклажанів, які замовили в якомусь інтернет-магазині, а перед посадкою на городі обробляли корені засобом від колорадських жуків, — каже Вікторія Куприйчук.

— Цього року висадила троянди, клематіси, лаванду, чорнобривці, айстри. Цибулю, кабачки, огірки, капусту, зелень всяку, моркву, буряки. Щось та й виросте. У планах ще кущі декоративні. Багато. Якщо знайду не за всі гроші світу. Усе це в досить кам’янистій землі. Отакий собі експеримент — аби зайняти руки й голову, бо так трохи легше, — пояснює Ольга Журба.

— У клумбі для квітів посіяла кабачки, у шини посадила томати! Чому? Тому що гарно цвіте та смачненьке! — радіє Ольга Романова.

— Мама насадила на балконі, бо більше нема де, різні мікрогріни — мангольд, салат, а ще редиску та петрушку, — розповідає Ірина Шапошникова.

— Вперше захотілось завести грядки на балконі. Там і петрушка, і помідори, огірки, рукола, салат, базилік, горох, редиска. У мене четверо котів, трьом абсолютно байдуже, а одна вважає, що то все її, і злиться на мене, коли не даю її там гарбатись, — сміється Оксана Гладіна.

— На кухні, у своєму ремонті, в перший же день після приїзду додому посадила м’яту й орегано, я їх обожнюю. А почалося все з того, що малий розбив фікус вже на порозі квартири, який забрала у мами. Це точно на щастя! Значить — скоро Перемога! — переконана Таня Лисенко.

Більше деталей про програму Садів перемоги, інструкції щодо вирощування різних рослин можна знайти на сайті. Пересічні українці діляться досвідом у соцмережах у постах з хештегом #СадиПеремоги.