Косити чи ні: факти та стереотипи про траву у Києві

Косити чи ні: факти та стереотипи про траву у Києві

Цього року «нехай комунальники припинять косити траву» звучить як ніколи голосно. Але немало й людей, які запевняють, що косити траву необхідно. То де у цій траві ховається істина? Вікенд спробував розібратися.

Противники покосів радять підписати петицію Андрія Бондаренка, який вимагає переглянути «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України». За цими правилами зараз працює «Київзеленбуд», у пункті 9.5.5.2 зазначено: «Скошування — основний прийом догляду за газонами».

Автор петиції стверджує, що такі безглузді дії лише шкодять екології: знищується флора, забруднюється повітря, а місто марнує ресурси. Попри піар, петиція не дуже популярна, зараз її підписало лише дві сотні людей. А для розгляду Київрадою документ має набрати 10 тисяч підписів.

Цікаво, що минулого року той самий Андрій Бондаренко теж створював аналогічну петицію, її підписали дві сотні людей і багато обговорювали в ЗМІ та соцмережах.

І тоді, і зараз питання коментував генеральний директор Київзеленбуду Олексій Король, який радив розрізняти газон і травостій та пояснював, що косіння розвиває кореневу систему газону, запобігає ерозії ґрунту та проникненню бур’янів. А ще — потрібне, щоб позбавитися кліщів, які полюбляють сидіти у високій траві.

Газони з високою травою, нагадав Король, можна облаштовувати лише у безлюдних місцях: вздовж доріг, транспортних розвʼязок, десь у віддалених куточках парків. У таких травах точно заведуться кліщі, бджоли, джмелі, а це небезпечно для дітей і собак. Якщо у високу траву кияни накидають сміття, прибрати його буде досить важко. А якщо таку траву пригнуть посиденьками, то вона доволі довго потім випрямлятиметься.

Головний по газонах Києва визнає: без дощів та системного автоматичного поливу газон втрачає декоративність. Усі трави потребують води. Минулого року комунальники обіцяли розглянути можливість поступового переходу на газони іншого типу, так звані мавританські, створені з суміші деяких видів багаторічних та однорічних злаків із квітковими рослинам. Але поки обіцянки так і залишаються обіцянками.

Яким має бути газон в місті, пояснює біологиня, наукова блогерка Дар’я Озерна.

Постійно зволоженим на 10 сантиметрів ґрунту. Зволоженим дощами, росою, водою — аби не сльозами містян. Коли немає води, тоді не просто листя трави сохне, а й гине корінь.

«Трава» є різна. Для засівання газонів у місті треба використовувати посушливо стійкі види, суміші видів насіння.

Найкращий варіант для наших умов — спориш: зелений, стійкий, косити не треба, має гарний вигляд, звичний у наших широтах.

Ще одна можлива «травичка» — конюшина: симпатична, годує джмелів, високою не росте (деякі види) і живе багато років.

Косити треба гострими лезами, а не волосінню: так рана краще гоїться і лист відростає, а не гине.

Після покосу у трави має залишатися точка росту — апікальна брунька пагону, де утворюється нове листя.

Косити тримером — поганий варіант, бо у косарів руки тремтять, трава коситься з землею і корінням, не те що з апікальними бруньками.

Після покосу газони треба поливати.

Періодично газон необхідно підживлювати: азотом, калієм, магнієм. Не підживлюють тільки у посуху.

Якщо траву косити і вивозити, а не давати гнити на місці, то мінерали і органіка з ґрунту втрачаються без компенсації.

У киян є кілька стереотипів, чому обов’язково треба викошувати траву.

Косити треба, аби вберегтися від кліщів

Ні. Табличка «обережно, кліщі!» не врятує газон від витоптування, а людей — від кліщів. Кліщі живуть у землі, на мурах, в кущах, потім лізуть вгору людиною, поки не дійдуть до голого тіла і не присмокчуться.

Аби кліщі не кусали:

ходіть по газонах у закритому взутті і не сидіть голою дупцею у траві;

оглядайте себе після прогулянок;

ходіть у світлому одязі, на ньому краще помітні кліщі;

вдягайте гольфи, панчохи і шкарпетки навіть під сандалі. Це вже можна і навіть сексі;

намагайтеся гуляти лише у тих парках, де працюють громадські вбиральні, щоб не було потреби гасати по кущиках і хащах.

Некошена трава має поганий вигляд

Неправильно покошена трава помирає і лишає острівці нічийної землі. Там оселяються бурʼяни типу амброзії, які ефективно ростуть навіть за умов посухи і браку азоту з магнієм. На те вони і бурʼяни, аби добре конкурувати з культурними рослинами і мати довге коріння й купу пристосувань до кліматичного триндеця. Маємо зелені острівки бурʼянів у жовтому морі дохлої трави.

Без покосу газон не виростиш

Якщо сіяти різнотравʼя, то можна взагалі не косити. Воно має бути високим за визначенням. Різнотравʼя колоситься, квітне, годує комах, краще переносить посуху. Тоді земля не оголюється косінням і не пересихає. Висока трава — найкраще в посуху.

Чим насправді шкодять покоси:

створюють шумове забруднення;

забруднюють повітря вихлопними газами;

створюють важкі умови праці самим комунальникам: вібрації, шум, зневоднення, перегрів під час роботи;

створюють велику кількість сухої трави, яка може легко спалахнути у спеку;

призводять до підвищення загальної температури в місті, отже підвищують ризики для людей з хворобами серцево-судинної системи.

Окремо треба говорити про те, як покоси шкодять комахам і птахам.

Для чого у місті необхідні трав’яні газони

Зменшувати температуру міста. Де трава, там немає перегріву. Де асфальт, там влітку можна смажити яйця. Суха трава краще за асфальт, на якому плавиться тінь, але зелена трава ще краще.

В ідеалі, травою треба засівати все, де не їздять колесами і не ходять підборами. Трамвайні колії, приміром, чи дахи.

Виробляти кисень в процесі фотосинтезу. Дерева роблять більше, але довга зелена трава забезпечує більше кисню, ніж стрижена. А мертва трава взагалі виділяє оксид вуглецю, чого нам точно не треба.

У місті в травні відбуваються масові покоси, які фактично знищують траву на все літо. Газонна трава вже не росте, натомість відростають бур’яни, відбувається ерозія ґрунту, пилюка здіймається в повітря, а земля перегрівається. У місті створюються острівці спеки.

Якщо влітку розглядати місто через тепловізор, то дізнаємося:

  • температура асфальту буде принаймні +60 С,
  • температура газонів в тіні — +25,
  • температура газонів на сонці — +30.

Це тепло від асфальту ще довго потім віддається в атмосферу.

То що ж робити з газонами:

косити обрані газони, де довкола квітники, і потім поливати;

не косити, де просто росте. Нехай росте;

сіяти не газонну траву, а різнотравʼя;

якщо газон вкрай необхідний, обирати посухостійкі види трави;

саджати багаторічники, а не клумби з орнаментами з однорічних квітів. Отримаємо більше кисню, менше піклування, довкола вже не критично косити;

використовувати людські ресурси комунальних служб не на покіс трави, а на сапання бурʼянів та посадку багаторічників.

Також Києву часто радять вивчити львівський досвід. У Львові активісти домовилися з мерією та комунальниками. Всі разом вирішили менше косити газони і потихеньку висівати різнотрав’я всюди, де лише можливо.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Варення, борщ та маршмелоу: їстівні рослини Києва та що з них готувати;

Вторжение пришельцев: как агрессивные растения завоевывают мир;

Київська ботаніка: тест про столичні рослини;

Комахи, корови та лопухи: чим киян вражає сільське життя;

Руді фотомоделі: як знімати білок в Києві.