Вже понад 15 років місцева влада збирається виселити ринок «Фермер» з вулиці Електротехнічної, а він продовжує жити, торгувати та розважати. Місцеві добре знають цей риночок на Троєщині. Колись вздовж узбіччя стояли фури та бусики, з яких продавали овочі-фрукти мішками, ящиками та сітками. Якось тут помітили навіть екс-спікера Верховної Ради Володимира Рибака. Вдягнений у спортивний костюм, колишній регіонал під прискіпливим поглядом дружини тягнув до машини сітки з цибулею.
Кілька фур і зараз стоять на вулиці, проте ринок перестав бути «оптовим» — з машин ніхто не торгує, залишилися тільки ряди яток. Але народ і далі їде сюди «за вітамінами». На початку з ящиків або прямо з землі жінки-чоловіки продають зелень, садові та польові квіти, сушені трави. Справжні ряди з прилавками починаються далі.
— Візьміть цибулю, пучок по 4 гривні, розпродую останню, додому поспішаю, — тихенько пропонує жіночка у чорному одязі та шльопках.
— Може візьмемо? — питаю свого супутника.
— Та всі вони так кажуть, там далі буде купа цибулі, — відмахується він.
— Молоді та гарні, беремо кукурудзу молоду та гарну, — голосно кличе симпатична продавчиня. — Бондюелька, п’ятихвилинка, солодка, наче мед!
Солодка кукурудза на ринку по 12 гривень за качан.
— Ні, вони в вас гнилі, гнилі! Вова, скажи? — скандал між пишною блондинкою та продавчинею персиків чутно від самого входу.
— Гнилі — то не беріть! — перекрикує блондинку кучерява продавчиня.
— Я хочу вибрати, це ринок, а не супермаркет!
— В мене персик по 40 гривень, і черга стоїть. Йдіть далі, там по 70 торгують. От там і вибирайте, — відбивається продавчиня, поки бородатий Вова щось бубонить, підтримуючи претензії коханої.
Натисніть на фото, щоб краще роздивитися
Цей ринок — не з тих, де будеш довго тинятися між рядами, приглядатися, нюхати, пробувати, перебирати фруктові піраміди, аби вибрати найсмачніше. Тут інша схема — замовив, віддав гроші, забрав, йди далі, бо у потилицю вже дихає наступний покупець.
— Навіщо ми у вихідний приїхали, тут на вихідні завжди піднімають ціни. А от в будні дні все на 15-20% дешевше! — невдоволено пояснює поважний пан своїй дамі, розпихуючи всіх сумками.
Тут авокадо, там — абрикоси, манго, малина, ожина. Екзотика та своє-ріднесеньке. Хтось перепродує, інші торгують овочами з власної грядки. Голова йде кругом, очі розбігаються. Ринок пахне, блищить, гомонить.
— Дівчата, м’яту беріть на мохіто, недорого, 10 гривень пучечок, — примовляє жінка у кофтинці з трояндами, а сама продовжує справно в’язати пучечки. Могла б і не казати: аромат від тієї м’яти чути здалеку. Чоловіки обминають, а дівчата різного віку зупиняються і жваво розбирають пучечки.
— Беріть помідорки, це ж вам не Туреччина, а наші, херсонські!
— Персик солодкий та розкішний, не наш мілкий та кислий, а «чорний принц» молдавський!
«Чорних принців» тут багато — і помідори, і персики, і навіть картопля такого сорту є. Ми приїхали по ягоди для джему. Знаходимо в одному місці гарні аґрус, чорну та червону смородину, купуємо кілька кіло. Але вийти з ринку тільки з ягодами неможливо, тож набираємо потроху помідор та огірків, картоплі, цибулі, зелені, баклажанів.
Натисніть на фото, щоб краще роздивитися
Доходимо до кінця невеличкого ринку, бо мій супутник впевнений: у продавців біля входу ціни високі, а ті, хто торгують у віддаленні, продають майже за безцінь. Я такої закономірності не помітила. Але погоджуюся: якщо вже сюди вибралися, то треба побачити усе. Тож старанно роздивляюся прилавки, ціни та підслуховую розмови.
— Став цінника, Люба! Бачиш, скільки їх понаповзало? То сиділи всі дома, а це як набігли! Тільки і лізуть: «Почем вишня, почем вишня?». Язик відвалиться, ото кожному відповідати! — навчає досвідчена жіночка молодшу сусідку.
Обидві вони без масок, як і інші продавці на ринку. Ніхто тут не вимірює температуру і ніяк не слідкує за масочним режимом. Над великими прилавками натягнуто прозору плівку, яка розділяє покупців та продавців. А безліч маленьких продавців торгують просто так. Дивно, але покупці таки у масках, так-сяк прикривають обличчя.
— А скільки вам? Два кіло? Так мало? Беріть більше, я дешевше продам, — вмовляє жінка з херсонськими помідорами. — Ну от ще на поход вам буде, — вона додає на ваги два чималих томати.
Так, це вам не ринок біля метро «Дарниця», де тебе обдурять на 200-300 грамів з кожного кіло. А як переважиш, — з криком повернуть гроші, бо продати чесний кілограм дарницьким торговкам не дозволяє корпоративна етика.
Вже йдемо до виходу, назустріч — загорілий худорлявий чоловік із тенісною ракеткою та сіткою жовтих м’ячів.
— М’ячики для тенісу, недорого, кому треба? — і нікого не дивує ця пропозиція. Ну, а чого б не пройтися з тенісними м’ячиками по ринку, га?
Накачаний високий чоловік набирає з прилавка штук п’ять великих надрізаних цитрусових плодів.
— 10 гривен кило, бери, бери, дорогой, — примовляє до нього щедрий продавець.
Наступна — блондинка у яскраво-синій сукні. Вона вислуховує тираду про вітаміни та гарні ціни і теж набирає фруктів у пакет.
Ми вже майже біля виходу.
— Ну, і де наша тітонька із цибулею по 4 гривні? — питаю свого супутника. Ані цибулі, ані тітоньки вже немає. Розпродала та поїхала, зітхаю я та виводжу правило: як щось бачиш, хочеш, то бери, не чекай, що далі зустрінеш краще чи дешевше. Це я про ринок, а не про життя загалом.
Що треба знати, якщо збираєшся за покупками на ринок на Електротехнічній:
Багато грошей не беріть, бо витратите все.
Картки залишайте вдома, тут ходить лише готівка.
Уважно слідкуйте за речами, бо це справжній рай для кишенькових злодіїв.
На довгу прогулянку не розраховуйте — тут особливо не поблукаєш.
Будьте готові до тисняви — у рядах ледь-ледь розійдуться дві людини.
Не бійтеся торгуватися — ціни скидають, а «на поход» насипають гарно.
Читайте також: Ринок порожніх полиць: як працює книжковий «Петрівка»;
Лаванда, зайці та спини на фото: 12 лайфхаків «Добропарку»;
Що замовляють та як їдять у Макдональдзі: міфи та факти;
Такий різний ВДНГ: оранжерея Гаррі Поттера, таємничий палац та пляж Малібу;
Купити, зекономити, повернути: редакція тестує нові послуги JYSK.
