Для врожаю, інстаграму та перемоги: 10 правил городника-початківця

Фото: Depositphotos.

Чи потрібна городнику хімія та навіщо йому інстаграм? Що саджати, щоб рясні врожаї збирати? Городні поради підготував досвідчений дачник Олександр Вітолін. Обережно: текст може образити любителів природи та шанувальників народних методів.

Не сійте насіння, дрібніше за макове, просто в ґрунт. Його найімовірніше затягне, воно не проросте або його забʼє зайда-бурʼян.

Мʼяту, мелісу, черемшу, іншу дрібноту посійте на торфʼяну таблетку, серветку, ватний диск, пісок, спеціальний субстрат із кокосової стружки або моху. Мох шукайте там, де купуєте насіння, — в магазинах для городників.

Легенько оросіть посіяне з пульверизатора та помістіть мікрогород у тепле місце. Перші дрібні паростки не поспішайте одразу пересаджувати в ґрунт. Рясний дощ, несподівана спека або кіт можуть знищити перші сходи.

Пересадіть тендітні паростки в посудину з легким ґрунтом, а коли вони перестануть хилитатися від одного подиху, тоді можна пересаджувати у звичайний ґрунт. Або змиріться та купіть розсаду в уміліших городників.

Найлегші для вирощування культури — капуста, гарбуз, квасоля. Вчасні прополювання та зрошування гарантують вам врожай. Для найлінивіших (чи зайнятих) є топінамбур. Однак попри легкість вирощування він погано зберігається. До того ж топінамбур не знайшов свого шеф-кухаря, який приготував би його так, щоб за коренеплодом ганялись, як за спаржею. Ті, хто хоч раз доклав зусиль і виростив вимогливіший, але смачніший пастернак, навряд вже спокусяться легким у вирощуванні топінамбуром.

Що б ви не саджали, саджайте різні сорти. Навіть капуста різних сортів реагує по-різному на перезволоження, хвороби, умови зберігання. Коли ж посуха, нічні перепади температури, нестача чи надлишок добрив добираються до вибагливіших культур, наприклад, огірків, то ці фактори ще більше впливають на врожаї. Тому саджайте два-три сорти. Так ви підстрахуєте себе й отримаєте неоціненну можливість пограти в сноба-дегустатора власного врожаю.

Затямте: без хімії не обійтися, бо це не тільки мінеральні добрива з мішків, а й органіка. Переорані бурʼяни теж є добривами та дають ґрунту хімію, але одні більше, інші менше. Якась «хімія» є й у гної, але в деяких випадках з ним йдуть яйця гельмінтів. Мінеральні добрива, на відміну від органічних, мають чітку формулу та дають можливість власноруч регулювати підживлення ґрунту. Правда, ефективне застосування добрив потребує більшої роботи мозку, ніж просто переорання машину гною. На жаль, торік добрива сильно подорожчали, до того ж велика їх частка постачалася з Росії та Білорусі. Тож цього року користуватися «хімією» та нітратами буде доволі дорого.

Років двадцять тому я б і не став писати, що треба труїти шкідників на городі, але зараз чимало адептів «органічного» землеробства та підходу «вирости без хімії». Проте саме інсектициди та добрива дозволили збільшити врожаї так, щоби кількість людей на планеті зростала, а кількість країн, які страждають від голоду, зменшувалася. Механічний збір шкідників можливий лише на дуже маленьких ділянках і потребує постійної присутності городника. Якщо у вас немає важливіших справ, то відмовляти вас від збору не буду. Просто знайте, що «перевірені народні методи» боротьби зі шкідниками не завжди допоможуть. Так минулого року невибаглива капуста страждала від білокрилки (дрібної комашні, що висмоктувала сік з капустяного листя), і навіть використання різних потруйників було малоефективним через швидкий цикл розмноження шкідників. Тому зараз уся українська капуста оброблена не просто «хімією», а «хімією-хімією». Це той випадок, коли фермери просто не мали іншого вибору, крім як труїти, труїти та ще раз труїти.

Якщо ви не відчуваєте в собі достатньо сил, щоб засадити всю ділянку, не силуйте себе. Посадіть медоноси. Краще біля огірків. По-перше, це — красиво. По-друге, бджіл забагато не буває. По-третє, медоноси дозволять відпочити землі та стануть добривом на наступний рік.

Глобальне потепління, звичайно, відбивається на городництві. Останні роки видались особливо посушливими. Селекціонери світу вже відреагували на нього та пропонують фермерам посухостійкі сорти. Також варто звернути увагу на затіняючі сітки та поміркувати над крапельною системою регулярного поливу, якщо ви не можете контролювати полив постійно.

Експериментуйте. Не варто засаджувати всю ділянку імбиром, але залиште куточок, який дозволить вам мріяти. Це може бути вігна, з якої майстер-шефи готують морозиво, лаванда, для якої ви заведете інстаграм, чи ехінацея, яку ви додаватимете до чаю. Можна спробувати виростити й хайпову спаржу.

Не паліть траву, піромани довбані! Наші люди можуть боятись ГМО, щеплень від ковіду, веж 5G, але не бояться палити суху траву, скільки б не страждали від диму й сажі дихальні шляхи. Звертаюсь, до тих, хто тільки осів на землі та готовий піддатись спокусі. Згадайте попелища багаття у зонах для пікніків. Чи бачили, щоб на них проростала хоч одна травинка? Ні, бо разом із сухою травою випалюється важливий шар із непомітним оку мікросвітом. Його можна порівняти з нашою шкірою — тонкий, але важливий і вразливий. Тому, що більше будете палити суху траву, то більше доведеться удобрювати землю, щоб відновити її родючість.

Після збору врожаю посійте сидерати: гірчицю, редьку, гречку, просо, жито, люпин тощо. Сидерати швидко сходять і не дозволяють сонцю випалювати землю. Також вони не дають піднятися бурʼянам після першого дощу. Правильний підбір сидератів навіть дозволяє побороти пирій. Коріння сидератів робить ґрунт легшим, а вчасно скошена зелена маса стає добривом. Трохи перебільшу, але чорнозем — це тисячі років сівозмін сидератів від матінки-природи. Ви ж маєте можливість керувати цим процесом самостійно та з можливістю прокачати навички агронома.