Загадкова смерть старого професора приводить детектива з Нью-Йорка до Львова. Тут його лупцює одна файна галицька кобіта й рятує інша. Ще будуть песиголовці, чиновник з Ватикану і мер Львова. Вікенд розповідає про український містичний трилер «Еґреґор».
Творці надихалися «Кодом да Вінчі», картину робили разом з американцями та поляками. Знімання проходили у Львові, Києві, Варшаві та Нью-Йорку. У першу чергу це історія про складнощі вітчизняного кіновиробництва. Проєкт отримав схвалення та гроші держави у 2016 році. Але прем’єра відбулася лише зараз.
Режисер стрічки — Станіслав Капралов. Актори — з усіх трьох країн. Американець Омрі Роуз («Ліга справедливості») зіграв того самого детектива. Наша Олена Лавренюк («Кава з кардамоном») — доньку загиблого професора.
Валерія Караман — українська модель, яка тепер знімається в Америці («Маяк»), — зобразила вправну дівчину, що полює за детективом. Також в стрічці побачимо Анджея Зелінського («Піаніст»), зіркового поляка Данієля Ольбрихського, улюбленця Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі та Єжи Гоффмана. Переконливо зіграв самого себе міський голова Львова Андрій Садовий.
Загиблий професор Орест Грабовський — мешканець Львова та вчений зі світовим іменем. Він досліджував феномен еґреґора та багато виступав з лекціями про нього. Що таке той еґреґор, неясно, адже дія вже несеться львівськими вуличками та двориками.
У сюжеті з’являється таємничий орден песиголовців з девізом «Ми спостерігаємо за вічністю». Дивно, але спостерігати члени ордену не хочуть, навіть впливати на світ їм замало. Орден готується не спостерігати, а активно втручатися в процеси. Завдяки розслідуванню нью-йоркського прибульця ми дізнаємося, що члени ордену чинять таке не вперше.
То хто такі ці песиголовці й чому орден не зник за дві тисячі років? На жаль, достеменно розібратися не вийде, бо всі у стрічці зайняті карколомними пригодами: вбивствами вчених, розборками зі священниками, малюванням кривавих знаків. Для ґрунтовних пояснень часу просто не залишається. Натомість з’являються нові запитання. Наприклад, про Київський псалтир чи ікону Святого Христофора, відомого також як Христофор-песиголовець, які з’являються у стрічці.
Може прозвучати дивно, але основною претензією глядача до цього містичного трилеру стане «забагато містики». Точно на користь сюжету пішло б зменшення кількості сатанинських символів, дивних ритуалів і старовинних рукописів. Їхню відсутність мала б компенсувати логіка. Її бракує. Після перегляду питань у глядачів лишається достобіса.
Незрозумілим лишається й головне питання фільму: що ж таке той еґреґор, який може створювати сигари та тиранів, розв’язувати чи зупиняти війни?
Однак певна: поки хтось бурчатиме на нестачу логіки, знайдуться у картини й поціновувачі.
Фільм сподобається тим, хто:
цінує кіно, схоже на комп’ютерну гру;
любить містичне та дивне;
цікавиться теоріями змов;
вірить у масонів, світову закулісу та рептилоїдів;
скучив за Львовом.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Ренфілд: сила жуків проти Дракули;
Брати Супер Маріо в кіно: підводься та продовжуй;
Вирватися вперед. «Ейр» — кіно про успіх і кросівки;
Мавка. Лісова пісня. Яким вийшов найочікуваніший український мультфільм;