Фото: Наталія Азаркіна, Projector
Нормально любити Київ і бачити його недоліки. Українці з-за кордону поділилися, чим вони захоплюються в інших містах світу та які впровадження хотілося б бачити в Києві — від інфраструктури до суспільних цінностей.
Якісний громадський транспорт
— Чистий комфортний громадський транспорт, який покриває всі райони міста і ходить за графіком, як, наприклад, у Варшаві чи Таллінні, — Тетяна Герасимова.
— Прожила два роки в Словенії. Транспорт прекрасний! Муніципальний, зручний, із чітким розкладом руху. Багато рейкового транспорту, — Eka Yokodo, Словенія.
— У Будапешті — найкращий в Європі транспорт. І з погляду маршрутів, і ходять за графіком, і електронні табло скрізь є. І все зрозуміло. Колись їздили у Цирк дю Солей, і до метро одночасно йшли тисячі людей, але ніякої тисняви чи довгих затримок не було. На цей час потяги почали курсувати частіше — щохвилини замість звичних трьох хвилин. У результаті всі швидко роз’їхалися. Такого підходу іноді бракує в Києві, — Оксана Табакова.
— Громадський транспорт з низькою платформою, платформа потяга в рівень із входом у потяг, — Mariia Vitiaz.
— Чистота вулиць і надійність громадського транспорту, рух транспорту за графіком; безплатний транспорт, як у Люксембурзі, — Ирена Скрипак.
Інклюзивність і безбар’єрність
— Безбарєрність для людей з інвалідністю і для батьків з візочками, — Svitlana Vyshnevska.
— Давно вже відоме всім безбарʼєрне середовище, яке дійсно існує: ліфти на виходах зі станцій метро, пандуси на кожному дорожному переході, але в нас ще недостатньо розвинене, — Inna Ruda, Нідерланди.
— Інклюзивність суспільства: дітки з інвалідністю різного роду навчаються в школах, разом відвідують заходи разом, тощо; працевлаштування для людей з інвалідністю, — Eka Yokodo, Словенія.
— Безбар’єрність принаймні основних маршрутів. Зупинки для відпочинку літніх людей, лавочки з перекидними спинками, — Ірина Рогозенко.

Комфортний та безпечний міський простір
— Дотримання правил дорожнього руху й великі штрафи за порушення з вилученням прав, — Олена Голік Берген, Норвегія.
— Після війни — нормальні тротуари та дороги у дворах, — Тетяна Герасимова.
— Озеленення і догляд за рослинами у дворах, охайні під’їзди, фасади навіть у бюджетних багатоповерхівках. Якісна навігація по місту — від чіткої розмітки до зрозумілих знаків, вказівників вулиць тощо, культура водіння в цілому, культура пропускати екстрені служби — миттєво та організовано! Навіть у заторі водії як зайчики роблять «рятівну смугу» — максимально беручи вліво та вправо, щоб між ними могла проїхати поліція чи швидка. Заглиблені, а не підняті відносно дороги зелені ділянки — так у дощ не вимивається ґрунт, менше пилу та бруду, — Анна Римаренко, Німеччина.
— Наявність громадських безплатних туалетів: це така свобода — іти на весь день гуляти містом і будь-де мати можливість зайти в туалет. Бо в Києві — МакДональдзи і великі ТЦ як мережа туалетів, на жаль; відсутність туалетів на пляжах — це взагалі біда, а якщо потрапив у спальний район — то потрапив у безтуалетну зону і це не смішно, — Тетяна Чеховська-Косцова, була за кордоном з дітьми рік.
— Дуже не вистачає: чистого повітря, питної води з-під крану, комфортного транспорту з підйомним проїзним (місяць 50 євро на весь громадських транспорт) і культури довгих піших прогулянок і маршрутів до них. А, ну і сквери й парки в кожному мікрорайоні, — Олена Дишкант, виїжджала з Києва в Дюсельдорф, Німеччина, повернулась у Франківськ.
Сортування та переробка сміття
— Сортування та переробка сміття — від роздільного збору то автоматів для пластикових пляшок, — Анна Римаренко, Німеччина.
— Сортування сміття й вивіз пластику та макулатури від будинку, — Ірина Рогозенко, Німеччина.
— Сортування сміття. Хоча в часи, коли війна перетворює все навколо на екологічне лихо, це ніби не така вже й проблема. Але сміттєзвалища навколо Києва ростуть і під час війни. І якщо ми приймаємо душ, прибираємо квартири, а не наплювали на все, бо війна, то варто прибирати й поза стінами власного житла, — Тетяна Чеховська-Косцова.
— Сортування сміття — коли все для цього облаштовано, всі сортують і дбають про вторинну переробку, — Tania Ovdiichuk.

Повага до суспільства
— Доброзичливість один до одного: вітання з незнайомими людьми в магазині, побажання гарного дня, ставлення до дітей, як до дорослих — жодного крику і тиску, ай навпаки — підтримка; повага і поступки на дорогах, — Надія Зінченко, виїжджала до Франції.
— Волонтерство та підтримка благодійних організацій як чеснота й повага, ознака внеску та інтеграції в комьюніті, — Maria Mykytiuk, Великобританія.
— Повага до себе та свого — основа поваги до інших. Коли українці позбудуться комплексу меншовартості, почнуть цінувати своє, розвиватимуть громадянську відповідальність і повірять у себе, вони побачать, що в нас може бути не гірше, ніж у західній Європі, Канаді чи Новій Зеландії. Ми зможемо не лише захоплюватися чужим, а й обмінюватися досвідом і переймати корисне. Бо те, що робить суспільство зручним і красивим, — це не лише влада, а культура і самоповага громадян, — Pani Erika, Туреччина.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Дефіцит Києва. Чого нашого бракує за кордоном;
Спішити жити: чекліст літніх справ по-київськи;
Ботанічний етикет киян. Міфи та реальність;









