Героїня — стереотипна білявка, але сміємося ми над героєм. Є страшний павук, але він не лякає. Бо всі розглядають груди, дупи, піструни. Вікенд подивився фільм «Люблю тебе ненавидіти» та ділиться враженнями.
Що є в стрічці «Люблю тебе ненавидіти» для успіху:
- жанр романтичної комедії, який завжди матиме прихильну аудиторію;
- шекспірівська класика «Багато галасу з нічого», що стала основою для сценарію;
- океан, сіднейська опера, сумна коала та австралійські пейзажі;
- гарне весілля;
- купа закоханих парочок різного віку;
- яхти, сукні, вертольоти;
- цікаві актори з красивим тілами;
- голі дупи, груди та члени.
Чи можна з цим набором зробити не цукерочку? Режисер Вілл Ґлак зміг. З «Ейфорії» та «Білого лотосу» взяв Сідні Свіні. Запросив Ґлена Павелла, зірку томкрузівського блокбастеру «Топ Ґан: Меверік».
Вони й розповідають класичну шекспірівську історію, де двоє зустрічаються, через низку непорозумінь стають ворогами, а потім закохуються один в одного. Бен (Ґлен Павелл) та Бі (Сідні Свіні) зустрічаються в кав’ярні, де героїня не може потрапити в туалет, поки не зробить замовлення. Виручає її герой Павелла. І серця українського глядача, якому ця проблема добре знайома, вже належать обом героям.
Подальші події формують у цих двох страшенну відразу та огиду один до одного. Вони воліли б не бачитися більше ніколи. І кілька років їм це вдається. А потім вони запрошені на весілля близьких. Свято відбудеться в Австралії. І події складаються так, що Бі та Бену вигідно вдати закохану пару.
Австралія виступає однозначно вдалим тлом цієї історії. Один з американських гостей весілля пояснює: «Ми тут почуваємося як вдома, адже в цій країні говорять англійською, їдять невибагливу їжу та мають непросте минуле».
До чого слід бути готовими? Режисер використав всі звичні для ромкома шаблони, додав насмішок над віком героя (чи не надто старий він для героїні?), насмішок над зацикленими на спорті чоловіками, жартів щодо чоловічих страхів.
А також досипав павуків у труси. Смішно не вийшло. Хоча знову підкреслю, що всі герої атлетичні, підкачані, спортивні, тож розглядати їхню оголеність приємно.
І хоча мені жарти здалися пласкими, вони прекрасно зайшли глядачам, разом з якими я дивилася цю комедію. Шикарно зайшли вони й американській публіці: при кошторисі 25 мільйонів доларів стрічка зібрала вже 100 мільйонів касових зборів.
Тому не слухайте критиків і буркотунів, а подивіться й складіть власну думку. А потім згадайте, що після Шекспіра минуло понад 400 років. А його сюжети лишаються вічними. Зокрема ця комедія, яку обожнюють екранізувати. У 1993 році це зробив Кеннет Брана, який разом Еммою Томпсон знявся в головних ролях. Фільм вийшов толковим і мав купу номінацій на різні кінопремії.
А в 2012-му стрічка режисера Джосса Відона потрапила в десятку найкращих незалежних фільмів року за версією Національної ради кінокритиків США. Тож після свіжої екранізації можна переглянути попередні. Не для порівнянь, а просто для задоволення.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Наступний гол — переможний: як Вайтіті дав у штангу;
Нове слово у фентезі чи розпіарена посередність. Чого чекати від «Четвертого крила»;
Аквамен і загублене королівство: чий тризуб переможе;
