У Києві зараз дуже багато хрущів, не можна цього не помітити. Чому так склалося? Чи є в цьому небезпека для міста, його рослин і мешканців? Про це Вікенд спитав ентомолога Сергія Карлащука.
Сергій Карлащук— кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри екології та зоології Інститут біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
— Чому зараз так багато хрущів у Києві?
— Зараз той період, коли личинки хрущів перезимували в ґрунті й масово виходять з нього. Кількість хрущів залежить від погодних умов, від того, як пройшла для них зимівля та від їхньої чисельності в попередні роки. За сприятливих для них умов хрущів може бути ще більше.
Личинка може знаходитись у землі чотири-п’ять років, такий у неї життєвий цикл. За цей час вона набирає масу.
— Усе так само, як за часів Шевченка?
— Середня глобальна температура міняється, тепер вона вище, тому й зими тепліші. Кількість хрущів також залежить від того, наскільки активно з ними боролися в минулих роках, від показників смертності, чи була достатня кількість теплих днів, що й стає визначальним для їхнього виходу з грунту. Зараз вихід із ґрунту відбувається масовий, майже одночасний, тому ми не можемо не помічати таку велику кількість. Проте це ще не критична кількість. Років із 20 тому я бачив дерево, на якому хрущів було більше, ніж листя.
— Хрущі люблять вишні чи це поетичний образ?
— Вони однаково жеруть усі дерева. Хіба що запах бузини їх відлякує. Тому в містах треба уважно ставитися до озеленення, а композиції рослин підбирати не лише за естетикою, а й враховувати фактор стримування чисельності певних комах.
— Що ще киянам варто знати про хрущів?
— Це серйозний шкідник листяних дерев. Він становить небезпеку не лише для сільського господарства, а й для міських комунальних служб, озеленення, садово-паркового господарства.
Шкідниками є й самі жуки, й личинки. Хрущі є фітофагами, тобто тваринами, що живляться лише рослинною їжею. Дорослий жук пошкоджує листя у великій кількості, а личинка пошкоджує кореневу систему рослин. Тому шкодять вони й на етапі личинки, й на етапі дорослої особини.
— Чи має місто їх бороти? Як саме?
— У місті ми не можемо використовувати проти хрущів хімічні засоби боротьби, як це роблять в сільському господарстві. У містах використання пестицидів є небезпечним, тут краще робити акцент на біологічні методи. Це птахи, бактерії, які знищують личинок просто в ґрунті, комахи-паразити.
— Чи треба боятися хрущів?
— Боятись не треба. Звісно, неприємно, коли вони ввечері летять на світло, бо вони доволі великі, це може викликати занепокоєння. Але ніякої прямої шкоди містянам вони не наносять.
Інша справа — сільське господарство, там вони небезпечні шкідники. У місті вони шкодять культурним рослинам. А ще хруща може з’їсти домашня кицька чи собака. Однак я не помічав, щоб хрущі переносили якихось паразитів, раніше в селі їх збирали та згодовували свиням.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Повзучі, кусючі, летючі. Комахи у місті;
Від спреїв до олії: як врятуватися від комарів і що робити, якщо покусали;
Дикі з Подолу та домашні з околиць: як бджоли, оси й інші «бжж» мешкають у місті;
Як убезпечити себе від укусу кліща та що робити при укусі: 5 правил;
Павуча четвірка: як кияни завели птахоїдів;
Комета, адмірал і мертва голова. Як киянин вирощує метеликів.
