Фото: Depositphotos.
Що має бути в домашній аптечці, з якими дитячами питаннями найчастіше звертаються до лікарів? На що важливо звертати увагу? Вікенд поговорив з педіатринею про корисне та негероїчне.
Катерині Погорєловій — 28 років, п’ять з них вона працює в педіатрії. «Мені важливо працювати там, де можна не просто лікувати, а підтримувати. Педіатрія — це не тільки про температуру і кашель. Це про сім’ю, тривоги, перші місяці материнства, виснаження, любов і безпорадність. Мені хотілося бути лікарем, який не лякає, а пояснює, підтримує і поруч у важкі моменти», — пояснює вона.
Найбільш значуща для неї — довіра: «Буває, мама приходить у сльозах і каже, що більше не витримує. А за місяць пише: “У нас усе налагодилось”. Тут не йдеться про героїчну медицину, а про маленькі кроки, які змінюють життя родини».
Що хвилює батьків
Щоб допомагати батькам розібратися у питаннях здоров’я дітей, Катерина веде блог.
— Я бачила, скільки страху навколо дитячого здоров’я. Хотілося створити простір, де є доказова медицина, але людською мовою. Аудиторія з’являлася поступово, за роки стабільної роботи, чесності й відкритості.
Найпопулярніші теми — сон, грудне вигодовування, прикорм, імунітет, часті хвороби та вакцинація. А також психоемоційний стан мами: «За кожним питанням про дитину стоїть мама, яка хвилюється».
На прийом найчастіше батьки звертаються через захворювання дихальної системи, проблеми зі шлунково-кишковим трактом, часті ГРВІ, отити, пневмонії, порушення сну, питання грудного вигодовування, прикорму, харчування, висипи, розвиток дитини та вакцинацію. Формат консультації — онлайн чи очно — суттєво не впливає на теми звернень.
Підвищення температури залишається однією з найчастіших причин тривоги.
— Температура сама по собі не ворог. Це механізм захисту організму. Важливіше оцінювати загальний стан дитини, а не цифру на термометрі, — наголошує лікарка.
Справді тривожні симптоми — млявість, відмова від пиття, ознаки зневоднення або порушення свідомості: «Саме ці стани іноді недооцінюють, натомість панікують через факт температури».
Що має бути в домашній аптечці
Катерина радить тримати у домашній аптечці базовий набір: жарознижувальне на основі парацетамолу або ібупрофену, оральний регідратаційний розчин, протиблювотний сироп, сольовий розчин для промивання носа, термометр, антисептик для обробки ран. Цього досить для більшості ситуацій до консультації лікаря. А чого там не має бути — то це «антибіотиків про всяк випадок».
Неправильне лікування може нашкодити.
— Серед помилок — самостійне призначення антибіотиків, надмірна кількість препаратів, оцінювання в першу чергу результатів аналізів, а не стану дитини, — підкреслює Катерина.
Особливо важливо дотримуватися дозування ліків. Дитячі дози розраховуються за вагою. Навіть якщо препарат той самий, що й у дорослих, форма і кількість відрізняються. «Давати “дорослу таблетку” без перерахунку — ризиковано».
У більшості випадків, якщо дитина має повноцінне харчування, додаткові вітаміни не потрібні. Обґрунтовані лише вітамін D та залізо за наявності дефіциту. Базові принципи підтримки імунітету — вакцинація, сон, фізична активність, миття рук, провітрювання приміщень. До слова, у перші роки садочка 6–10 епізодів ГРВІ на рік — це варіант норми.
Три міфи про шкідливе
- Надмірне користування гаджетами може впливати на сон, фізичну активність та мовленнєвий розвиток. Лікарка радить спиратися на вік дитини, щоб визначити тривалість користування гаджетом та доступність різного контенту.
- Прогулянки в холодну пору дозволені майже завжди, якщо дитина почувається добре. Обмеження — сильний мороз (нижче -20°C), сильний вітер чи погане самопочуття. «Повітря саме по собі хвороби не викликає», — додає вона.
- В питанні вакцин найчастіші страхи батьків — «перевантаження імунітету», ускладнення, переконання, що «краще перехворіти», та міф про аутизм. Вакцинація — один із найбільших проривів медицини, який врятував мільйони життів. Її ефективність і безпечність підтверджені міжнародними даними.
Як бути батькам та вагітним під час війни
Під час обстрілів педіатр радить:
— Бути поруч фізично з дитиною, пояснювати простими словами, дотримуватися ритуалів навіть у складних умовах і дозволяти дитині боятися. І дуже важливо стабілізувати себе, бо дитина зчитує стан дорослого.
Хронічний стрес впливає на сон, апетит, поведінку, концентрацію, може провокувати психосоматичні симптоми: біль у животі, головний біль, тики, незалежно від віку.
Для вагітних під постійним стресом поради такі: регулярний контакт із лікарем, турбота про сон, обмеження інформаційного шуму, підтримка близьких. «Психоемоційна підтримка така ж важлива, як і фізичне здоров’я. Проте памʼятайте, що стрес впливає на дитину, але не кожен автоматично шкодить», — підсумовує Катерина.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Тривожні симптоми. Що невролог радить українцям;
Історія в котах і мемах: як це зроблено;
Кажи та люби. Як киянка вчить іноземців української мови;
Як допомогти тваринам у морози й під час обстрілів. Радить ветеринарка;
