Фото: Depositphotos.
До кого йти, коли ниє спина та болить голова? Чи заспокоїть магній і що робити з неспокійними ногами? Невролог Вікторія Ключева розповіла Вікенду, як справлятися з тривожністю, стресом, безсонням та берегти нервову систему під час війни.
Вікторія не одразу обрала неврологію. Як багато студентів-медиків, вона змінювала вибір. Визначилася зі спеціалізацією на четвертому курсі. Вирішальну роль зіграла викладачка неврології: вона не просто добре пояснювала матеріал, а й уміла зацікавити.
В інстаграмі Вікторія жартувала на медичну тематику, потім перейшла до просвітництва: хоче, щоб користувачі мали базові знання про різні захворювання.
— Яким був перший прийом?
— Я добре його пам’ятаю. Це була неділя, вечір. У поліклініку звернулася жінка з дуже сильним болем у шиї та руці — настільки сильним, що вона ледь не втрачала свідомість. Була виражена слабкість і незрозумілі плями вздовж плеча та шиї. Я сильно за неї злякалася. Згодом з’ясувалося, що пацієнти можуть розчісувати висип, і він може мати вигляд не такий, як очікуєш. У неї це був герпетичний гангліоніт.
— З якими скаргами пацієнти звертаються найчастіше?
— Найчастіші скарги, з якими звертаються до невролога, — це головний біль, біль у спині та запаморочення. Часто будь-який головний біль називають мігренню, а біль у грудному відділі — міжреберною невралгією. Але мігрень — це окремий вид болю з чіткими характеристиками, так само як і невралгія.
У пацієнтів часто неправильні уявлення про причинно-наслідкові зв’язки. У соцмережах поширюється багато недостовірної інформації, і люди легко починають вірити в «головний біль від судин» або «від шиї».
— Які симптоми зазвичай ігнорують роками?
— Іноді симптоми не відповідають стадії захворювання — перші прояви можуть з’явитися вже досить пізно. Тому важливі профілактика та регулярні чекапи. Але люди часто не проходять профілактичні огляди й звертаються вже тоді, коли мають виражені симптоми.
Найчастіше ігнорують порушення сну та почастішання головного болю. Іноді людині навіть важко сказати, як часто виникає біль, тому я рекомендую вести щоденник головного болю. Також не звертають уваги на раннє підвищення артеріального тиску чи зміни маси тіла. Є багато таких дзвіночків, які могли б свідчити про потребу в консультації лікаря.
— Які міфи про лікування досі існують?
— За будь-яких скарг пацієнти часто одразу йдуть робити УЗД судин шиї та голови, хоча не завжди зрозуміло, що саме ми шукаємо. Є ще упередження щодо прийому антидепресантів та статинів — препаратів, які регулюють рівень холестерину. Також часто обирають аплікатор Ляпко чи щось подібне замість фізичної терапії. Чомусь пацієнти нерідко вирішують терпіти біль і не приймають знеболювальне — це теж розповсюджена помилка.
— Які популярні препарати не мають доведеної ефективності?
— Є багато таких препаратів. Я робила не одну підбірку таких засобів, навіть одна компанія погрожувала мені судом через це. Серед препаратів, через які я отримала найбільше негативних коментарів пацієнтів, — L-лізин, церебролізин, актовегін, траумель тощо.
— Які народні методи найбільше дивують лікарів?
— З народних методів найчастіше використовують чай із ромашкою або м’ятою. Якщо вам допомагає — добре, аби не було шкоди. Але якщо занепокоєння через симптоми виникає дедалі частіше, варто звернутися до лікаря.
Найбільш шокуюче, з чим я стикалася, — уринотерапія. І це не жарт.
Небезпечно чекати, що «само пройде», особливо в екстрених випадках — при інсульті, раптовій втраті свідомості, різкому погіршенні мовлення, зору, функції кінцівок чи слуху. У таких ситуаціях час грає проти вас.
— Як проявляється справжнє виснаження нервової системи?
— Зазвичай мається на увазі емоційне та моральне перевантаження. Коли в голові одночасно багато думок, одна біжить попереду іншої, зростає внутрішній неспокій і тривожність.
З’являються фізичні скарги — відчуття «кому» в горлі, частий головний біль, запаморочення. Можуть виникати часті позиви до сечовипускання, розлади травлення, які посилюються під час хвилювання. Порушується сон — нічні пробудження або неможливість заснути. Тобто це реальні фізичні прояви, але їхньою причиною є порушення нормального функціонування нервової системи.
— Судоми вночі та неспокійні ноги — наскільки це серйозно?
— Нічні судоми або різке напруження в ногах зазвичай не є чимось серйозним. Це може бути перевтома, дефіцит магнію або низький рівень феритину. Синдром неспокійних ніг — коли ноги ніби не слухаються, не вдається знайти позу, яка приносить полегшення, з’являється відчуття печіння, їх ніби викручує. Але це стан, із яким можна працювати.
— Чи справді магній такий важливий, як про нього кажуть?
— Магній — важливий мікроелемент. Він бере участь у передачі нервових імпульсів, регуляції збудження нейронів, роботі м’язів, синтезі нейромедіаторів. Дефіцит магнію може призводити до м’язових посмикувань, порушень серцебиття, роздратованості та проблем зі сном. Але не кожна роздратованість означає дефіцит магнію. Реальний дефіцит магнію трапляється значно рідше, ніж ми думаємо, і його можна перевірити аналізом крові. Приймати магній варто тоді, коли є клінічні ознаки, лабораторно підтверджений дефіцит або людина належить до групи ризику. Це точно не універсальний заспокійливий засіб.
— Чи існує метеозалежність?
— Явище є, воно повʼязане зі зміною атмосферного тиску, підвищенням вологості, коливанням температури. Але це не є офіційним діагнозом, і поки що мало досліджень, які підтверджували б прямий звʼязок між змінами в атмосфері та, наприклад, головним болем чи болем у суглобах тощо.
— Як війна та постійний стрес вплинули на здоров’я українців?
— Під час війни значно побільшало пацієнтів із тривожними розладами — як серед тих, хто залишився в Україні, так і серед тих, хто емігрував. Психологічно війна вплинула на всіх.
Дуже багато пацієнтів із соматоформними та депресивними розладами. Багато військових мають ПТСР. Словами неможливо описати їхні втрати та пережиті стресові ситуації. І найгірше, що часто вони не отримують своєчасну психологічну допомогу, тому через тривалий час потрапляють на консультацію вже з повним спектром скарг на здоров’я.
— Що з того, що ми робимо щодня, найбільше шкодить організму?
— Найбільше шкодить одноманітне навантаження без зміни положення тіла — найчастіше це робота за комп’ютером або телефоном. Неправильна ергономіка робочого місця, відсутність перерв і розминки, відсутність періодичного фізичного навантаження: спортзал, плавання, танці — що вам подобається. Це призводить до появи болю в спині та тунельних синдромів.
Також є багато шкідливих звичок: наприклад, сидіти закинувши ногу на ногу, не мати графіка сну, засинати завжди в різний час, не пити чисту воду, а лише соки, каву чи газованку. Велика кількість екранного часу, постійна багатозадачність, пропуски прийомів їжі — все це має прямий та опосередкований вплив на ваше здоровʼя.
— Що кожен з нас може робити для профілактики вже зараз?
— Перше — це, звісно, проходити профілактичні огляди у лікаря. Друге — бути націленим на профілактику хвороб. Це елементарні та очевидні речі, але вони дуже важливі: відмова від паління, правильне харчування, за можливості відмова від алкоголю, постійна фізична активність.
— Про що пацієнти мають частіше запитувати свого невролога?
— Основне, про що пацієнти часто не питають: «А що буде, якщо я цього не зроблю?» Тобто вони не запитують, які можуть бути ускладнення чи наслідки у разі невиконання лікування, дообстеження чи пропуску прийому певних препаратів. Часто зустрічаю пацієнтів, які мають уже п’ять консультацій інших лікарів із призначеннями. Коли починаю розпитувати, чи робили вони щось із призначеного, отримую негативну відповідь. Відповідно, ти вже починаєш розбиратися з ускладненнями, хоча цього всього можна було б уникнути.
— Що ви порадите тим, хто досі відкладає візит до лікаря?
— Не чекайте, що щось минеться само собою, особливо якщо симптоми повторюються, стають частішими, інтенсивнішими. Перед консультацією підготуйтеся: сформулюйте свій запит, письмово деталізуйте скарги, запишіть назви препаратів, які приймаєте, візьміть із собою результати обстежень та висновки інших лікарів. Це значно полегшує роботу лікаря й скорочує час дообстеження.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Історія в котах і мемах: як це зроблено;
Кажи та люби. Як киянка вчить іноземців української мови;
Як допомогти тваринам у морози й під час обстрілів. Радить ветеринарка;
