Чому кияни вважали слона символом і хочуть його відновити? Як вийшло, що створити важливий символ довірили студенту? І що сталося з автором? Вікенд згадує історію водограю та довголітньої любові киян.
Ми називаємо цей парк Хрещатим. А колись то був Купецький сад поряд із будівлею Купецького зібрання. Радянська влада швидко замінювала наші символи на власні, тож будівля стала Палацом піонерів, а Купецький сад — Піонерським парком.
Перетворенням керував архітектор Володимир Заболотний, а проєктували за його завданням студенти будівельного інституту. Кияни пам’ятали дореволюційну статую Аполлона біля входу. На вході в парк розставили фігури піонерів і флагштоки з червоними прапорами.
Аполлона демонтували, а студентам запропонували створити проєкти водограїв на тему щасливого дитинства. Фінансувати роботи наполегливо просили шефів — керівників великих підприємств Києва. Так у парку з’явились водограї з дітлахами, які граються та обливаються водою; матуся, яка поливає дітей, навіть грибочки-каскади.
А головну фігуру у 1936 році створив учень Заболотного, студент Київського будівельного інституту Сергій Фролов. Бетонне слоненя у натуральну величину стоїть на трьох ногах, четверту підіймає. Хобот догори, з нього б’є високий струмінь води. Усе це всередині залізобетонної чаші, зовні якої також б’ють струмені. Фонтан встановили між 1936 та 1939 роками.
Про долю скульптора відомо небагато: киянин Максим Олейников стверджує, що Фролов після інституту отримав розподілення до Ленінградської області, звідти у 1941 році пішов на фронт і невдовзі загинув у Другій світовій війні в Брестській області.
Є версія, що автор водограю надихався романом Віктора Гюго «Знедолені», де маленький безхатченко Гаврош ховався всередині здорової статуї слона у Парижі на площі Бастилії. Проте документальних підтверджень цього немає. Немає і документів про інші водограї на тему щасливого дитинства.
«Слоненя» стало улюбленцем киян. Воно потрапляло на листівки та у фільми. Біля нього гуляли закохані та родини.
Згодом це місце стало чимось на кшталт нинішньої Рейтарської: тут збиралася богемна молодь, працювали наймодніша «Жаба» — танцмайданчик з живим оркестром, літнє кафе «Слоник» та стереокінотеатр «Дніпро».
Чому та коли саме демонтували «Слоника», невідомо. Навколо дати досі точиться чимало суперечок. Хтось вважає, що це сталось у шістдесятих, хтось стверджує, що він простояв аж до вісімдесятих років минулого століття.
Кияни не вперше реєструють петиції про відновлення «слоненяти» на тому ж місці. Петиція 1 лютого 2018 року не набрала потрібної кількості голосів і не дійшла до розгляду.
У 2018 році проєкт «Шукай» встановив мініатюрну бронзову копію «Слоненяти» — на парапеті оглядового майданчика Хрещатого парку. Але вже за два тижні її вкрали. Наступне бронзове мініслоненя помістили під скляним куполом «Глобуса» на Майдані Незалежності — там уже не вкрадуть!
У червні 2026 року петиція про відновлення водограю «Слоненя» набрала понад 6 тисяч голосів і тепер знаходиться на розгляді у міських чиновників.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Качкодзьоб, голуб і кіт: київські звірята в дереві та бронзі;
Німці будували, діди танцювали: культова «Жаба» Києва;
Без Ярма: яким було найпопулярніше місце старого Києва;
Стильні, скандальні та няшні: київські леви та де їх шукати;
