Для козаків і міленіалів: як змінювалася пошта в Києві

Де знаходилося перше поштове відділення Києва та хто адресат найвідомішого листа українців? Хто створив вільну пошту й навіщо потрібна була підпільна пошта? Де друкували перші марки незалежної України та чому Києву не потрібен поштамт у центрі міста?

9 жовтня у всьому світі відзначають День пошти. Спочатку латинське слово «пошта» вказувало місце, де змінювали коней чи змінювалися втомлені курʼєри. Найвідоміший в історії курʼєр — воїн Фідіппід. Він приніс афінянам звістку про перемогу греків у битві при місті Марафон. Сьогодні дистанцію, яку пробіг воїн, називають марафонською.

Вважається, що перші згадки про поштове сполучення України належать часам Гетьманщини. Богдан Хмельницький листувався не лише з соратниками з козацької старшини, а й із політиками сусідніх країн. Головний національний памʼятник поштовому листуванню — це знаменита картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Після смерті Богдана Хмельницького в 1669 гетьман Демʼян Многогрішний уклав договір з урядом царя Олексія Михайловича, названий Глухівськими статтями. В одному з пунктів документа йшлося, що потрібно «влаштовувати в малоросійських містах пошту на московський зразок».

Регулярна державна пошта розпочиналася за генерал-губернатора Румʼянцева й спочатку складалася з девʼяти маршрутів, які повʼязували Київ із Глуховим, Полтавою, Черніговом, Кременчуком, Потоками, Ромнами, Лубнами, Добрянкою та Стародубом. На маршрутах знаходилися 72 станції, які належали до Малоросійського поштамту. Послуги тієї пошти були призначені для урядових установ, чиновників та армії.

Для військових депеш і важливих політичних послань використовувалася курʼєрська пошта, яка доставлялася майже блискавично: звичайне послання йшло з Санкт-Петербурга до Києва десять днів, а екстрене прибувало за чотири.

Поряд із державною існувала приватна пошта, її ще називали «вільною». Наприклад, на тракті Харків-Москва «вільну» пошту тримав поміщик Студзинський.

День народження поштової марки — 1 травня 1840 року, коли британці почали продавати поштові мініатюри з портретом королеви Вікторії. У Російській імперії єдиний поштовий тариф запровадили 1843 року. Відтоді пошта стала доступною не лише для чиновників і військових, а й для звичайних громадян. У 1848 році почали встановлювати поштові скриньки, а поштові марки ввели в імперії 1857-го. У селах пошта зʼявилася в 1865 році, до цього сільських поштових відділень просто не існувало.

Перше поштове відділення Києва відкрилося на Печерську влітку 1840 року, контора часто змінювала розташування, доки 1850 року не влаштовувалася на Хрещатику. Друге поштове відділення Києва відкрилося при міській Думі на Подолі 1852 року. Лише наприкінці 1880-х зʼявилися відділення на Лукʼянівці, Галицькому та Троїцькому ринках. Газета «Паровоз» у квітні 1869 року надрукувала перелік місць, де в Києві знаходилися поштові скриньки.

З 1872 року у продажу зʼявилися поштові листівки та швидко набули масової популярності. Причин тому було кілька — відносна дешевизна надсилання листівок і розвиток фотографії. Листівки з краєвидами міста, його памʼятними місцями, портретами видатних киян швидко розкуповувалися.

Коли закінчилася Друга світова війна, Києву довелося відновлювати зруйнований Хрещатик. Для поштового відомства розробили окремий проєкт під назвою Будинок звʼязку: передбачалося, що в одному місці розмістяться головний поштамт країни та Мінзвʼязку УРСР. Будівництво тривало з 1952 по 1957 рік. Помпезний будинок Головпоштамту став головним прикладом епохального сталінського бароко у центрі Києва.

У короткий період Української держави країна мала власні поштові марки. А після цього 70 років жила без них: хоча УРСР у 1947 році вступила до Світової поштової спілки, вона, як і інші республіки, користувалася єдиними марками СРСР. Лише з 1991 року Україна почала друкувати власні марки.

Організація українських націоналістів (ОУН) понад 30 років підтримувала діяльність Підпільної пошти України. Марки для ППУ, намальовані чудовими художниками, друкувалися за кордоном і нагадували світові про боротьбу українців за незалежність. Останні з них друкувалися ще 1989 року.

Перші марки незалежної України малював київський художник Олександр Івахненко на замовлення Міністерства звʼязку. Темами стали 500-річчя українського козацтва та 100-річчя першого поселення українців у Канаді. Ці марки надрукували для України в московській друкарні Держзнака тиражем 2,5 млн екземплярів.

У 1994 році систему доставки кореспонденції реорганізували на державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта». Вона підпорядковується міністерству інфраструктури.

У 1995 році на Головпоштамті відкрився музей, в якому показано, як розвивалася пошта з 19 століття, як змінювалися процеси сортування листів та посилок. Серед експонатів — телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниці, камзоли, друкарські машинки, старі телеграфні журнали, формуляри поштових службовців, поштові скриньки та сумки листонош.

Взимку 2001 року розпочалася історія компанії «Нова пошта». Тоді 25-річні університетські друзі Вʼячеслав Климов та Володимир Поперешнюк вирішили започаткувати спільну справу та запропонувати українцям нову послугу — швидку та зручну доставку. Стартовий капітал «Нова пошта» склав 7000 доларів, а команда включала сім осіб. За ці роки компанія сформувала у країні ринок експрес-доставки.

Нинішній керівник Укрпошти Ігор Смілянський неодноразово говорив, що для пошти доцільніше переїхати в інший район міста: будівлю на Хрещатику часто блокують жвавий трафік, масові заходи чи протести у центрі міста. У результаті поштовий транспорт стоїть у заторах замість того, щоб оперативно доставляти кореспонденцію. А от сортувальні центри в регіонах історично знаходяться біля залізничних станцій, це зручно та практично.

У травні 2019 року оновлений музей пошти переїхав із Головпоштамту на лівий берег. Тепер він знаходиться за адресою вул. Митрополита Андрея Шептицького, 16/4.

Улітку 2019-го Укрпошта, міністерство інформаційної політики, аеропорт «Київ» та проєкт Ukraіner запустили акцію «Надішли листівку». Акція спрямована на популяризацію України у світі, розвиток її туристичного потенціалу та просування єдиного бренду Ukraine NOW. Кожен міг надіслати листівки з зображеннями красивих місць України рідним і друзям до будь-якої країни світу.

А 15 квітня 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії, Укрпошта випустила, мабуть, свою найпопулярнішу марку за всю історію: «Російський корабель, іди нахуй», присвячену легендарній фразі прикордонників з острова Зміїний. І вона мала шалений успіх: біля головного відділення була величезна черга. Ця марка поклала початок серії марок, присвячених боротьбі України в цій війні.