Вишивати з подружками по Лесі, пити з друзями на Подолі біля Савича, малювати собі вуса в день Тараса. Вікенд замислився: як відзначати дні народження улюблених творців без пафосу й офіціозу. І от які в нас вийшли сценарії.


Факт з життя письменника:
Після арешту в 1847 році Тараса Шевченка покарали не лише засланням, а й обмеженням у творчості. Особиста резолюція царя — «під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати». Попри це, він продовжував працювати таємно, ховав записи.
Ми вже в курсі, що він був не похмурим насупленим класиком, а балакуном, любив розваги, компанії та гарні жарти. Відкладемо візити до музеїв та відвідини пам’ятників. Зранку влаштуємо у фейсбуці дискусію, кого сьогодні забанив би Тарас Шевченко. Ввечері пройдемося пабами, щоб читати вголос його вірші, пити з іншими відвідувачами за волю та ненависть до імперії.
Додамо жартівливе переписування «Заповіту» з лексикою та реаліями сьогодення та квіз із запитаннями про життя Тараса Григоровича. Хто програє, малює собі вуса й ходить з ними весь вечір.


Факт з життя письменниці:
Леся Українка пережила понад 30 операцій, при цьому відмовлялася від ролі жертви й не терпіла жалості: стверджувала, що це принижує більше, ніж хвороба.
Ідеальна подруга для бунту проти рутини, її день вимагає нестандартних сценаріїв. Сумна хвора поетеса зі шкільних підручників була україноцентричною людиною з твердим характером, вміла радіти життю: обожнювала подорожі, спостереження за людьми, із задоволенням вчила іноземні мови, грала на фортепіано.
Тож зберемо компанію дівчат, вдягнемося у довгі спідниці й коротенькі кожушки, вигуляємося бульваром Лесі Українки, а тоді влаштуємо в гарній кав’ярні читання її листів і поезій з викладанням в ТікТок. Можна організувати конкурс на краще пояснення вислову Contra spem spero — без надії сподіваюся — тільки мімікою та жестами.


Факт з життя письменника:
«Енеїда» починалася не із задуму створити «нову українську літературу»: Іван Котляревський писав пародію «для своїх» — із «внутрішніми» жартами й висміюванням влади. Те, що текст став в певному сенсі канонічним, — побічний ефект.
У день його день народження пропонуємо влаштувати неформальну вечірку в пабі на Дарниці. Пити сидр, говорити про «живого» Котляревського, а не про шаблонного «засновника нової української літератури». Трохи глузувати з чиновництва та людської дурості, як це робив і сам Іван Петрович.
По закінченню «ресторанної» частини вирушати на прогулянку бульваром Котляревського, читати вголос уривки з «Енеїди», розглядати ілюстрації Базилевича, а в перехожих шукати та вгадувати героїв поеми.


Факт з життя письменника:
Григорій Сковорода був релігійною людиною, але відкрито конфліктував з церквою через лицемірство духовенства. Для 18 століття подібна позиція була радикальною й шокувала.
Григорій Сковорода був релігійною людиною, але відкрито конфліктував з церквою через лицемірство духовенства. Для 18 століття подібна позиція була радикальною й шокувала.
В інстаграмі робимо карусельку з мотиваційними та філософськими цитатами від Григорія Савича. Потім йдемо гуляти Подолом, знаходимо затишну лавочку й за розмовами про внутрішню свободу, життя за покликанням й відмову від «успішного успіху» підносимо тост за те, щоб не шукати щастя там, де його нав’язують.


Факт з життя письменниці:
У 1942 році Олену Телігу попередили, що гестапо готує її арешт. Попри це, поетеса вирішила залишитися в окупованому місті й відмовилася тікати, бо вважала це зрадою власних переконань.
Олена Теліга — людина вибору: вона мала змогу промовчати, сховатися, але обрала чітку позицію. Трагічна героїня й поетеса-жертва, образ якої ми звикли бачити в підручниках з літератури, була яскравою, енергійною, дещо різкою й дуже «живою».
Тому влаштуймо квартирник з єдиним правилом: говорити правду, якою б вона не була. Після простої вечері, складних розмов і дискусії на тему «Мені не байдуже» погуляємо вулицею Олени Теліги. Сміливість приносить винагороди, тож збираймо компанію та робімо.


Факт з життя письменника:
Іван Франко був одним з найбільш плідних авторів Європи — залишив понад 6000 текстів. Він працював в шаленому темпі, постійно брав замовлення, робив переклади й писав ночами — навіть попри те, що з роками втратив рухливість суглобів через ревматоїдний артрит.
Допитливий і зацікавлений Іван Франко мав складний характер й вибухову енергію. Він обожнював довгі прогулянки, рух й фізичну втому.
Тож у його день зустрічаймося з друзями десь на вулиці письменника, щоб гуляти Києвом, поки ноги не відмовляться йти далі. Змагаємося, хто скільки слів знає іноземними мовами, але без банальної англійської. Закінчимо вечір в одному з київських барів — розмовами про любов й політику.


Факт з життя письменника:
Письменник, який пройшов Соловки й вижив, — це вже феномен. Втім, Валер’яну Підмогильному дозволили вижити для того, щоб розстріляти в урочищі Сандармох. Цей факт довго замовчували — такою була радянська політика стирання пам’яті.
Цей діяч Розстріляного відродження був надзвичайним інтелектуалом, цікавився психоаналізом, таємниці людської поведінки. Писав не стільки про епоху, скільки про людину в ній, не стільки про Місто, скільки про його внутрішню «кухню» й життя в ньому.
Тому в його день вирушаємо в пішу прогулянку Києвом — обходимо локації, згадані в «Місті», шукаємо відсилання до реалій 20-х років минулого століття, фотографуємо й ділимось. Вечір проводимо в Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, названому на честь людини, розстріляної з Підмогильним в один день.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Калинове щастя: як кохав та боровся Олег Ольжич;
Таланти та злодійства. 8 книжок про темний бік письменництва;
Зазирнути у шпаринку. Таємниці українських письменників;
Кайдаші, анекдоти та критика великоросів: 12 подвигів Нечуя-Левицького;
















