Білосніжка проти королеви: казка чи маркетинг?

Чи зможе принцеса протистояти злій королеві? Чи довго доведеться чекати на принца та цілющий поцілунок? Вікенд переглянув «Білосніжку», нове творіння Disney, і ділиться враженнями.

Жило-було собі мирне королівство, в якому правили добрі король і королева, зростала їхня донечка Білосніжка. Вони піклувалися про свій народ, інколи пригощали людей пирогами з яблуками. Але прийшла біда — мати Білосніжки померла від хвороби. А батько одружився на жінці, яка зачаклувала його красою. Потім з ним трапилася прикрість.

Зла мачуха захоплює владу в королівстві. Селяни перетворюються на солдатів для задоволення територіальних апетитів королеви, населення голодує, у той час, як сама правителька їсть ікру. Білосніжка тим часом сумує за батьками, минулими часами та миє підлогу в палаці.

Одного разу на кухні вона зустрічає злодія — той краде картоплю, бо люди голодують. Зла королева наказує покарати, але Білосніжка знаходить спосіб урятувати бідолашного бунтівника. І привертає увагу мачухи. Ситуацію погіршує те, що б’юті-радник злої королеви, балакуче дзеркало, несподівано заявляє вередливій самозакоханій правительці, що тепер є хтось гарніший, молодший і добріший за неї. Мачуха відправляє Білосніжку до лісу з єгерем, якому наказує вбити принцесу. Але той здається перед добротою героїні та відпускає її. Тепер Білосніжці випаде познайомитися з гномами, знову зустріти розбійника-бунтівника та здійснити справжню рішучу спробу, аби позбавити злу королеву влади.

Кінострічка — римейк діснеївського мультфільму далекого 1937 року «Білосніжка і семеро гномів». Для свого часу мультиплікаційна історія, заснована на казці братів Гріммів, стала першим повнометражним фільмом компанії та першою анімацією у повному кольорі. Тоді він став важливою поворотною точкою як у розвитку Disney, так і в анімації загалом. Зараз компанія не може похвалитися свіжими ідеями, і вже декілька років випускає кіноримейки давно знайомих та улюблених мультфільмів, але цей підхід не став рецептом регулярного успіху.

Тепер для перезапуску легендарної історії запросили режисера Марка Вебба, в минулому якого — романтична стрічка «500 днів літа» та дилогія «Нова Людина-павук». А до створення сценарію залучили Ґрету Ґервіґ, яка створила фільм-сенсацію «Барбі», та Ерін Кресіду Вілсон, серед робіт якої «Дівчина в потязі». Здавалося, творці мали дати старій історії новий кут зору чи докинути свіжості. Проте це не спрацювало.

Старе та нове, які не змогли подружитися

Фільм повторює ключові моменти мультфільму. Юна принцеса Білосніжка через трагедію з батьками отримує злу мачуху, яка хоче бути найпрекраснішою з усіх. І коли чарівне дзеркало розповідає, що принцеса є гарнішою, то намагається вбити дівчину. В екранізації бачимо два нових штрихи, які намагаються осучаснити історію. По-перше, Білосніжка не просто чекає, поки прийде прекрасний принц, поцілує та порятує її, а проживає зародження романтичних стосунків із ним, вони дізнаються більше один про одного. Ці стосунки мають більшу глибину, справжніші та, направду, здоровіші, ніж ті дивні, що ми бачили у мультфільмі, який, нагадуємо, відбиває ідеали майже сторічної давнини. Намір достойний, хоча виконання й далеке від ідеалу.

По-друге, Білосніжка намагається вжити певних заходів, щоб протистояти діям злої королеви та врятувати свій народ. Героїня — відповідальна, емпатична, переймається за долю королівства та простих людей. Але її основні риси характеру — відкритість і доброта, яку вона демонструє здебільшого тим, що пригощає яблуками та прибирає. Тому вона не видається рішучою, самостійною та здатною на результативні дії. Тема лідерства вийшла радше маркетинговою та кон’юнктурною, а тому залишається поверхневою та неживою.

Нові елементи не здатні зв’язати історю та зробити її цілісною та переконливою. Наче творці намагалися дотриматися балансу між класикою та сучасними тенденцями, але побоялися ризику.

Ще одним мінусом картини стало надмірне й дивне використання комп’ютерної графіки. Якщо з утіленням милих звіряток вона ще більш-менш упоралася, то у випадку з гномами має геть неприродний вигляд — бідні створіння скидаються на чудернацькі обличчя на ніжках.