Історія Наташі Романової вже завершилася у Месниках, але у її біографії залишилося чимало прогалин. Попри те, що супергероїня була у багатьох фільмах кіновсесвіту Marvel, вона тривалий час залишалася доволі таємничим персонажем. Тож студія випустила приквел «Чорна вдова», який проливає світло на минуле шпигунки. Вікенд розповідає, якою вийшла довгоочікувана супергеройська стрічка.
Події фільму «Чорна вдова» розгортаються після картини «Перший месник: Протистояння». У команді Месників розкол, а саму Наташу Романову оголосили у розшук за те, що вона підтримала Капітана Америку під час підписання Заковіанської угоди. Тому Наташі доводиться покинути супергеройське життя та переховуватися у глушині Норвегії.
Але привиди минулого не відпускають шпигунку: на неї починають полювання, а давній супротивник, якого вважали померлим, виявляється живим, здоровим і готовим до чергового захоплення світу за допомогою армії чорних вдів. Тож Наташі доведеться помиритися зі своєю сестрою Єленою Бєловою, зустрітися з сім’єю та вступити у протистояння зі своїми страхами віч-на-віч.
У війни жіноче обличчя
Фільм «Чорна вдова» важко назвати класичною супергероїкою, яку всі звикли бачити на екранах. Це радше шпигунський трилер із типовим для свого жанру сюжетом. Екшн-сцен тут небагато, а сюжет навряд чи може сильно здивувати. Здається, стрічка виграла б, якби її перенесли у серіальний формат.
Попри те, що Наташа з Єленою залишаються вишколеними шпигунками та вбивцями, у цій картині вони насамперед жінки зі зламаними життями. Це дівчатка, чиїх справжніх батьків вбили, а самих дітей забрали до Червоної кімнати. Вижити там — задачка з зірочкою, на початку фільму є потужний відеоряд, який яскраво демонструє те, з чим довелося стикнутися Наташі.
Фільм задає потрібний настрій ще з перших кадрів. Під кавер на Smells Teen Like Spirit у початкових титрах показують, що вдови — це не просто вбивці, яких виростив Радянський Союз, там показано, що це діти, яких позбавили сім’ї та нормального життя. Їх програмують на вбивство та контролюють, у разі провалу місії результат один —ліквідація.
Ми спостерігаємо, як розкриваються характери персонажів, їхні стосунки, бачимо, що змушує їх страждати по-справжньому. Наташа з Єленою знаходять своїх «конспіративних» батьків, з якими вони були сім’єю лише три роки, але іншої сім’ї не мали. І саме на прикладі цієї химерної родини під прикриттям нам показують проблеми тисяч звичайних сімей. Тут і невміння батьків виражати почуття, і образи дітей, і гнів та непорозуміння між різними поколіннями.
Фільм також виявився доволі феміністичним і підняв проблеми аб’юзу та насильства. Особливо виразно це помітно під час протистояння Наташі та головного лиходія — Дрейкова, який краде дітей та вирощує собі підконтрольну армію вдів. Дрейков керує світовими лідерами немов сірий кардинал, а вдови просто пішаки у його руках. Йому подобається відчувати владу, всемогутність і розпоряджатися життями тих, хто хоч трохи слабший. Підконтрольні вдови не бачили іншого, вбивства та завдання — от і все життя, яке дав їм Дрейков. Тому вони навіть не знають, як жити без цього, як жити самостійно. І у таких ситуаціях опиняються не лише шпигунки супергеройських фільмів, а й жінки по всьому світу.
Старі герої у новому переосмисленні
Попри те, що Наташа Романова була у КВМ від самого початку, її персонаж розкрили досить слабко. Ми бачили якісь відлуння минулого, але це й все. І довгим шлейфом тягнулася історія про Будапешт, яка нарешті знайшла продовження у сольному фільмі. Як ми вже говорити, Наташа тут більше не Чорна вдова, вона все така ж хитра та майстерна, але водночас емоційна, стомлена та зламана.
Єлена Бєлова — зведена сестра Наташі. На перший погляд вони наче копії: однакові манери, стиль бою, прийоми. Але водночас вони максимально різні. Єлена більш щира, вразлива, саркастична та позбавлена пафосу. Вона розгублена, адже все її життя минуло лише за виконанням завдань, тому дівчина прагне налагодити стосунки з Наташею, хоч і не знає, як це правильно зробити.
Меліна Востокова — мати цього сімейства та також одна з вдів. Вона майстерна шпигунка та науковиця. Це ще одна жінка з поламаною долею, яка не могла приймати власних рішень.
Олексій Шостаков (Червоний страж) — російський суперсолдат, який схожий по силах з Капітаном Америкою. Карикатурність та дивацтва цього персонажа максимально висміювали всю «клюкву». І якщо раніше були побоювання, що через російський дискурс до фільму будуть претензії, те, наскільки сатирично та гротескно тут зображені типові російські традиції, пісні та характери, не може не вражати.
Доволі млявим персонажем виявився Таскмастер, на якого були покладені великі сподівання. Таскмастер копіює техніку бою супротивника, він міг стати справді зловісним антагоністом, але цього так і не сталося.
Загалом, у фільмі «Чорна вдова» є:
нова історія про відому шпигунку Наташу Романову, яку нарешті показали справжньою живою людиною з проблемами та почуттями;
підняття проблем насильства над жінками та аб’юзу;
чудовий візуальний ряд з вражаючими кадрами та крута операторська робота;
потужний музичний супровід. Серйозно, у деяких моментах просто кров застигала;
багато сарказму та розмов про почуття, але типового марвелівського гумору тут не надто багато;
одна сцена після останніх титрів, яку обов’язково треба подивитися, адже вона важлива для подальшого розвитку КВМ.
Враховуючи, що «Чорна вдова» — це приквел, який повинен був пролити світло на життя Наташі Романової, фільм з цією задачею впорався. Його важко назвати бездумним розважальним кіно, адже теми та проблеми, які він зачіпає, справді болючі. Але не варто забувати, що це все ще супергеройський блокбастер, у якому добро завжди перемагає, а поганці завжди отримують по заслугах. Тому, навіть якщо ви не фанат Чорної вдови, все ж подивіться цей фільм: посмійтеся над карикатурним російським світом і західною пропагандою, дізнайтеся історію про Будапешт та полюбуйтеся на милих свинок (там справді є милі свинки).
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Тілоохоронець дружини кілера: неминуча мазафака;
«Форсаж 9»: брат на капот і космічний поворот;
Літо, пригоди, паста: дивимося мультфільм «Лука»;