Поточити кігті об диван, «випадково» скинути банку фарби з полички, піти рятувати роботів у кіберсвіті. Гра Stray менш як за місяць підкорила серденька сотень тисяч геймерів у всьому світу. Вікенд пройшов гру на PlayStation 5 і розповідає, в чому секрет популярності цифрового рудого кота-бешкетника.
Stray — пригодницька відеогра від третьої особи з елементами відкритого світу. Її анонсували ще влітку 2020 року, але насправді робота над нею велася з далекого 2015 року. А от випустили Stray лише 19 липня 2022 року.
Гра доступна для Microsoft Windows, PlayStation 4 та PlayStation 5, а коштує в Україні на ПК 399 гривень та 949 гривень для консолей. Гра має більшість позитивних відгуків на Steam (97%) та 84 на Metacritic.
Якщо вам дуже кортить пограти, але переживаєте, що сильно затягне й ви проведете у грі залишок літа, то можу заспокоїти — гра доволі коротка, розрахована на годин 8-10, якщо досліджувати місто та виконувати побічні завдання. У режимі speedrun її взагалі можна пройти менш як за дві години, якщо йти суто за сюжетною гілкою (за це, до речі, дають ачівку).
Складна доля бродячих котів у кіберсвіті
У центрі сюжету – рудий бродячий кіт, який спокійнісінько живе собі на руїнах старого та оповитого плющем міста з іншими пухнастими. Вони гасають по трубах, ловлять метеликів, мило сплять у печерах і затишно муркочуть. Але раптово одна з прогулянок закінчується для нашого героя фатально: він провалюється в колектор та опиняється у новому та незвичному для нього місці. Навколо бігають дивні паразитичні істоти, ходять роботи, валяються груди металу та миготять неонові вивіски, а замість неба — чорне полотно.
Тож нашому пухнастому другу доведеться розібратися з тим, що коїться та як потрапити додому.
Майже на початку гри кіт знайде собі помічника — маленького робота, який мало що пам’ятає зі свого минулого життя. Саме він даватиме підказки, допомагатиме рудому спілкуватися з роботами, відчиняти двері та перекладати надписи на стінах й вказівниках.
При першій зустрічі інші роботи будуть не надто раді невідомій рудій істоті, але ми з ними трохи познайомимося та зрозуміємо, що не представляємо один для одного ніякої небезпеки. Ба більше, серед роботів колись була група Аутсайдерів, які марили тим, щоб потрапити в інший світ, де є зелень і небо, світ, звідки й прибув наш кіт. Тому нам доведеться відшукати цих роботів та довести їхню місію до кінця.
Котячий паркур і трохи детективу
Stray — це трохи котячий Assassins Creed. Тут треба багато стрибати, майже весь час. Перестрибувати зі сміттєвих баків на кондиціонери, бігати по стріхах і навіть користуватися ліфтом-відром, щоб переміститися з одного будинку на інший.
Але можна не переживати за те, що ваш кіт кудись впаде чи зірветься, адже тут немає вільних дій. Тобто не можна стрибати будь-де, просто затиснувши потрібну кнопку. У тих місцях, де є можливість якоїсь дії, загорається знак відповідної кнопки. Наприклад, якщо ви можете стрибнути на підвіконня, то над ним засвітиться «Х» — і ви стрибнете саме туди, куди потрібно. Тому особливих навичок для комфортного проходження не потрібно.
Але вони можуть знадобитися, коли доведеться втікати від зурків – мутованих бактерій, які пожирають усе на своєму шляху. Тут потрібно швидко бігти та ухилятися, адже зурки нападають одразу десятками, тож якщо зловити ґаву, котика зжирають (так, це не геть зефірно-мімішна гра, і це ви ще величезні очі на стінах не бачили).
Також коту доведеться тікати від стражів і розв’язувати різні головоломки. Вони не надто складні, але потребують трохи часу й уваги, щоб знайти необхідні предмети в кімнаті чи розшифрувати код до замка сейфа.
Ламповий кіберпанк
Мабуть, атмосфера зробила гру такою популярною. Це наче квінтесенція «Того, що біжить лезом» та «Любові, смерті, роботів». Але наскільки ж органічним виявилося поєднання кіберсвіту, роботів, детективного сюжету та бродячого кота, який розв’язує всі проблеми.
Деякі локації можуть здатися моторошними: затхлі колектори, зурки, величезні очі на стінах. А інші виглядають дуже мило та лампово. Попри те, що у місті немає світла й зелені, роботи повністю перейняли поведінку людей та вирощують рослинки, збирають бібліотеки книжок, облаштовують затишні квартири та відпочивають на картатих диванах високо на дахах.
І все це ми можемо дослідити й не тільки. Коту дозволено заходити майже до кожної квартири, дряпати диван чи килимок, скидати все з полиць, тертись роботам об ноги (їм це дуже подобається, до речі), гратися з м’ячиком, перемикати канали та музику на телевізорах та засовувати голову в паперові пакети. Тому що навіть коти, які рятують себе й роботів, у першу чергу залишаються котами.
Пошук втрачених спогадів
У ході гри ви будете знаходити спогади — блакитний мерехтливий туман — деякі з них відкриватимуться за сюжетною гілкою, а деякі потрібно буде добряче пошукати. Ці спогади допоможуть кинути світло на те, що ж відбулося у світі роботів та як вони докотилися до такого життя. Також спогади допоможуть нашому роботу-компаньйону згадати своє минуле, тому радимо все ж трохи заморочитися й пошукати їх у кіберсвіті.
Частину спогадів знайти доволі просто, але деякі будуть заховані на тих рівнях, де за вами ганяються натовпи зурків, тому часу на пошук спогаду буде обмаль.
Окрім пошуку спогадів, можете завойовувати значки. Їх не так багато у грі, зазвичай вони даються за різну допомогу роботам. Наприклад, якщо зберете всі ноти для робота-музикантки або знайдете рідкісні квітки для іншого робота.
На цьому побічні квести у грі закінчуються, але їх цілком вдосталь для того, аби створити ідеальний баланс між проходженням сюжетної лінії та дослідженням міста.
Чому все ж варто грати у Stray
Сильний та актуальний сюжет. Так, він може здатися простим симулятором, де кіт бігає закинутим містом, але це не так. Що більше гравець досліджує світ і розуміє, що ж там сталося, то страшніше й цікавіше стає. Все загорнуто в досить просту та доступну обгортку, тому сприймається легко. І лише за сюжет цю гру впевнено можна хвалити й рекомендувати всім.
Неймовірна атмосфера кіберпанку з рудим котом на чолі. Милі квартирки роботів із телевізорами та лавовими лампами викликають теплі емоції, а котик, який може згорнутися на колінах у робота та поспати, взагалі зашкалить міміметр.
Прості котячі заняття. Так, безумовно, сильний сюжет куди важливіший, але дуже тішить і те, що кіт може просто побути котом, заховатися в коробці або перевернути банку з фарбою.
Ідеальний баланс між складністю та простотою геймплею та головоломок. Це не для тих, хто любить дико складні ігри, де тебе вбиває все, що рухається, а для розв’язання головоломок доводиться скликати консиліум. Але вона й не надто проста та змушує включати мізки, багато досліджувати й звертати увагу на деталі.
Красива графіка. Тут немає неймовірної деталізації чи реалістичності, але вона тут і не потрібна, це ж про кота у кіберсвіті, камон. Але картинка не замилюється, навіть якщо ви поставите не надто високі налаштування графіки (якщо граєте на ПК). А от коли дивитися на темне місто з неоновими вивісками десь з даху — дуже гарно.
Тож секрет популярності гри простий: берете одного кота, трохи роботів, хороший сюжет з нормальною порцією екшену та загадок, приправляєте атмосферною музикою та хорошою графікою — і вуаля, чудова гра готова.
Вікенд радить пограти за рудого бешкетника та допомогти нещасним роботам повернути собі небо, ця гра варта того, аби витратити на неї кілька годин.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Скажений гусак і дух лисиці. У що пограти після Stray;
Полювання на бункерного діда та зачистка Чорнобаївки. 10 ігор війни;
Палка суперечка чи Ukrainian Sratch: правила і заборони;
