Фото: Depositphotos.
Буває таке: вчиш-вчиш мову, але здається, ніколи її не вивчиш і не заговориш? Якщо ця ситуація знайома, здається, ви підійшли до вивчення іноземної не з того боку. А як зробити вивчення ефективним? Видавництво «Віхола» разом із лінгвістом і редакторкою розповідають про головних ворогів у навчанні та про те, як їх здолати.
Рустам Гаджієв — лінгвіст, автор книжки «Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах», яку видавництво «Віхола» готує до друку у першій половині цього року.
Ольга Дубчак — співзасновниця «Віхоли», редакторка, авторка книжок «Чути українською» та «Бачити українською».
Помилки
«А якщо я зроблю помилку?» Обов’язково зробите! Боятися зробити помилку, коли вчиш мову — це як збиратися до басейну й перейматися, що намокнеш. Тому почати попередню підготовку до вивчення мови треба з думки, що помилятися нормально й навіть трохи весело. Пірнайте сміливо! Ніхто вас не засудить, тому що нікому до ваших помилок немає діла. Ніхто не ходитиме за вами з блокнотом, сподіваючись упіймати на гарячому.
Час
Здається, очевидна річ, але її варто проговорити. На вивчення мови потрібен час, тож не варто опускати руки за тиждень після початку навчання, бо ви ще не говорите як «нейтів спікер». Щоби вийти на більш-менш серйозний рівень, вам знадобиться приблизно 500 годин. Звісно, що далі цільова мова від вашої рідної, то більше часу треба. Наприклад, українцеві на арабську або хінді потрібно буде трохи більше годин. Втім, побачити певні позитивні зрушення ви зможете набагато раніше.
Перфекціонізм
Про що ви думаєте, коли бачите іноземця, який вивчив українську, але говорить зі страшним акцентом, ще й відмінки плутає? Хочете тухлою помідорою зарядити чи радше аплодувати умільцю? Думаємо, радше аплодувати. Але коли ми самі вчимо іноземну мову, то виставляємо до себе просто нереальні вимоги. Тобто я заговорю іншою мовою, але лише тоді, коли вивчу всю лексику, усі діалекти й всі види сленгу. Словом, бийте по руках свого внутрішнього перфекціоніста, нічого доброго він вам не підкаже.
Ну і власне. Чи всі слова рідної мови ви знаєте? Чи всю її граматику вивчили? Звісно, ні. Але це ж не заважає вам розмовляти нею.
Не моє
Ви, напевно, чули історії про диво-людей, які знають 5-7 мов. Оце таланти, так? Не те що ви. Ви ж учили-учили ту англійську років п’ять, і нічого. То, може, мови — це просто не ваше? По-перше, такий автотренінг шкідливий для вашої самооцінки, по-друге, це просто неправда. Багато хто з тих самих поліглотів теж може розповісти історії про втрачені роки у вивченні мов. Тому будь-хто з нас може як вивчити мову, так і згаяти декілька років свого життя на формальне виконання домашніх завдань. Але ж як тим поліглотам таки покорилися мови? Про це нам розкажуть наступні, практичніші поради.
Мотивація
Починати вчити мову варто з того, щоб зрозуміти, навіщо вам це. Ні-ні, не школа вивчення мов має на своєму сайті підказати вам причини, а ви самі маєте відповісти собі на питання «Нащо воно мені?». Інакше ніяк. Без чітко сформульованої мотивації на вас, скоріше за все, чекатиме одна з історій із пункту № 4, коли вчиш-вчиш, а у відповідь тиша. Та ти й сам(а) мовчиш.
Вхід у мову
Так, саме вхід. Вам треба намацати ті двері у світ тієї чи іншої мови, крізь які вам буде приємно, комфортно й відверто цікаво входити щоразу. Хтось починає вчити іспанську, бо йому, даруйте, подобаються іспанські матюки, а хтось із задоволенням розбирає футбольні статті або слухає репортажі нідерландською мовою, бо вболіває за амстердамський «Аякс». Практика показує, що діапазон таких дверей безмежний, і лише сама людина може знати, який вхід припаде до душі саме їй.
Оточення
Звичайно, якщо у вас є гроші на хорошого викладача, якого вам порекомендували надійні люди, то він вам якраз і забезпечить мовне оточення. Але навіть якщо ви не можете дозволити собі викладача на Preply, Italki або офлайн-спеціаліста, не сумуйте. Ви ж уже мотивовані, а це найголовніше! Ви можете безплатно встановити собі застосунок Duolingo (для самого початку), знайти в інтернеті базові правила з граматики, завантажити списки найуживанішої лексики цільової мови (100 іменників, 100 дієслів, 100 прикметників, займенники, службові слова тощо). Можна обклеїти всю квартиру стікерами з перекладами, змінити мову на смартфоні та комп’ютері. Слухати подкасти, дивитися серіали, читати журнали. Власне, усе це можна робити й у тому випадку, коли викладач у вас є. Воно точно не завадить. І пам’ятайте — справа не в обсягах накопичених знань, а в регулярності вправ.
Не мовчіть!
Це не політичний заклик, а, напевно, найголовніша та найкоротша порада для тих, хто хоче вивчити іноземну мову. Ви маєте і, повірте, можете якомога швидше починати говорити іноземною мовою. Нехай ще не минули ті 500 годин, починайте говорити. Хай який бідний у вас інструментарій, починайте говорити. Поступово зміцнюйте його, але починайте говорити! І вам для цього не треба сидіти наодинці зі своїм віддзеркаленням у люстрі або їхати кудись за кордон — у пригоді знову стане інтернет. Наприклад, є чудовий вебсервіс Omegle, що дозволяє безплатно й анонімно спілкуватися у відеочатах зі звичайними людьми зі всього світу. Тож можете тренувати розмовну мову з носіями хоч цілий день.
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!
Читайте також: Спи та їж правильно: 12 порад від науковиць;
План Б: як подолати тривожність і керувати ризиками;
Київ очима іноземців: чим дратує та чарує;