Фото: Depositphotos.
Українською добре римувати, співати і про кохання казати. Можна нею сваритися й прокльони слати. Вікенд склав добірку книжок про мову: для лайки, любові, розуміння. Тут є рими, жаргони, інтимність та історія. І важливе нагадування, що мова — це зброя.
«Мова-меч. Як говорила радянська імперія»
Євгенія Кузнєцова
Письменниця й дослідниця склала книгу з сотні коротких розділів про різні аспекти мовного питання в радянській імперії. Книга дійсно стає зброєю та щитом читача, бо дає надзвичайно багато матеріалу з теми.
Чому нам буває соромно за діалекти, а хтось з нас вважає, що не знати мову власної країни — нормально? Чому на території сучасної Росії просто зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась — нижчою? Книга написана в легкому науково-популярному жанрі, її цікаво читати й обговорювати.
«Секрети української мови»
Святослав Караванський
За свої погляди й повагу до української мови одесит Караванський понад 30 років провів у радянських таборах. Добував золото на Колимі, шив одяг в Мордовії та рубав ліс навколо Магадану. В ув’язненні протестував і голодував. Зрештою його з дружиною випустили за кордон.
Багато років він жив і працював у США. У поважному віці вів блог, критикував Путіна, продовжував досліджувати мову. Про нього казали, що він один працював як цілий мовознавчий інститут. Його «Секрети української мови» написані просто та зрозуміло для школярів і дорослих. Тут читач дізнається, як асиміляція та зросійщення вплинули на нашу мову, які її частини були занедбані та як зараз долати дискримінаційний вплив.
«Практичний словник синонімів української мови»
Святослав Караванський
Майже одночасно вийшов словник від Академії наук. Тільки в Академії над ним працювали близько 10 осіб, а Караванський складав словник сам.
Він опрацював відомі словникові одиниці та додав рідковживані та безпідставно занедбані.
«Словник рим української мови»
Святослав Караванський
Працювати над ним він почав у радянській вʼязниці для особливо небезпечних злочинців — у Володимирському централі. Загалом для словника Караванський склав близько 60 000 римованих пар.
Словник «Український жарґон»
Леся Ставицька
Леся Ставицька — докторка філологічних наук, завідувачка відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України. Щоб зібрати цей словник, вона дослідила прозу, медіа, наукові праці, розмовну мову кінця XX — початку XXI століття.
Так назбиралося понад 4 тисячі слів і більш як 600 словосполучень — жаргону різних професій і соціальних груп від фразочок бурсаків і семінаристів до сучасного молодіжного сленгу.
«Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників»
Леся Ставицька
Це рідкісна книга, знайти її дуже непросто. Але її добре мати в домашній бібліотеці з двох причин. Перша: ви щоразу вражатимете знайомих вишуканістю української лайки. Друга: скидатимете фото обкладинки та змісту всім квіточкам, які вважають, що українці ніколи не сварилися та не вживали матюків.
Тут знайдемо обсценні вислови, еротичну лексику, сексуальний сленг, які зустрічалися в усному мовленні та літературі, традиційному сороміцькому (еротичному) та сучасному міському фольклорі.
Загалом у словнику зібрано близько 5 тисяч слів і словосполучень, до них надані довідки про походження та історико-культурний коментар, є приклади нестандартного вживання.
«Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX—XX століть»
Марія Маєрчик, Олена Боряк
Федір Вовк — знаний археолог, етнограф й антрополог. Для цієї роботи він вивчав український, російський та єврейський сороміцький фольклор наприкінці XIX і на початку XX століття в Україні та на сусідніх теренах.
Робота цінна тим, що сороміцький український фольклор частково зберігся у народних піснях, віршах та переказах. Але радянське мовознавство старанно вичищало цю частину мови з масової свідомості. Тож книга має допомогти повернути цей втрачений пласт.
Врахуйте, що це не розважальне легке читання, а обґрунтоване дослідження науковця з додатками від Бориса Грінченка, Олександра Русова та інших. Тут є коментарі, біографії, археографічна довідка, бібліографія та інші притаманні науковим працям частини.
«Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
Орися Демська
Авторка розказує про зародження й розвиток української мови, її взаємодію з іншими мовами, непримириме протистояння з російською, із якого вона все ж вийшла переможницею.
Дуже помічна книга для тих, хто досі не визначився у мовному питанні. Допомагає позбутися комплексу меншовартості. Демська — відома мовознавиця й перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови. Книга, написана професоркою, надзвичайно легка та зрозуміла, в ній немає наукового снобізму та складної термінології.
Чому книга має таку назву? Бо Бад-Емс — це місто, де в 1876 році російський імператор підписав указ, спрямований на витіснення української мови з культурної сфери. А в Страсбурзі 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Ну і пам’ятаймо, що для натхнення і відпочинку у нас завжди є наш метр — Лесь Подерв’янський. Його можна читати, слухати та дивитися, щоб насолодитися й відчути мову — живу, справжню та вільну.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Від Котляревського до Жадана: як матюкаються українці;
Суржик, лайка та військовий корабель: як війна змінила українську мову;
Дулі тикати та сраку показати: як сварилися українці до інтернету;
