Перетворювати мотлох на скарби. Полювання на секонді та переробки

Вона полює на секондах, Шафі та Промі. Знаходить мотлох і майстринь, разом з якими перетворює той мотлох на скарби. Створює незвичні речі для дому та цікаві луки для себе. Тішить подруг знахідками. І ділиться досвідом з Вікендом.

Дисклеймер від авторки, яка не готова називати своє імʼя

Читати матеріал не рекомендовано під час збору донатів, а також зайнятим людям, особам без почуття гумору, тим, хто ненавидить старі речі та побут як такий, любить мінімалізм, аскетизм, санітарію та носить біле пальто.

Авторка допису наперед згодна з тезою, що в неї купа зайвого часу і грошей, і в курсі, що нині війна. Просто вона п’є лише чорну каву та лише вдома, а щочетверга — ще й з корицею, щоб приносило гроші. Звідси й економія на шопінг.

Авторка також свідома того факту, що власним креативом проблему надмірного споживання у світі не розв’язати.

Все почалося з постільної білизни

Якось під час ковіду я перебирала в Humana на Львівській площі штори. І знайшла дві бавовняні, цупкі, з акварельним оливково-жовто-рожево-білим орнаментом. Таку красу я не могла відпустити назад, у хаос наслідків споживацтва в країнах ЄС, тож купила обидві. «Пошию нарешті в кравчині сукню à la Dior 1946 року!..»

Мені не потрібні штори, та й знайти їх на 3,5-метрові стелі шансів катма — а потрібен дофамін. Тоді, кілька років тому, моя залежність тільки розпочиналася. Меріносові, шовкові чи бавовняні високої якості цікавинки з секонду — моє збиральництво в 21 столітті. Шкода, звісно, що я не обрала спосіб отримувати дофамін від вчасно поданих завдань чи тривалих пробіжок. Як каже Майя Тульчинська у збірці есеїв «Я забула труси», «шопінг — це кокаїн для хороших дівчат».

Хтось бачить на секонді просто чужі ношені речі, інколи брендові чи химерні, я ж бачу прісну воду, якої скоро не буде, і глобальне потепління. От погляньте. Щоб зробити 1 кілограм бавовняної тканини, потрібно 10 000 літрів води. За даними Європейської агенції з довкілля, 2020 року кожна людина в ЄС накупила одягу й текстилю на 270 кілограмів викидів вуглекислого газу. Виробництво одягу, взуття та домашнього текстилю в усьому світі дає 10% парникових газів і забруднює 20% прісної води. Липи квітли в травні? У цьому є й провина текстильної індустрії. Хоча вона менша, ніж в наземних перевезень і опалення будинків. Одним словом, з огляду за стале споживання, я не дуже стидаюся свого шопінгу та заповненої різними тканинами чи химерними речами антресолі.

Штори я купила, потайки принесла додому, випрала й стала чекати моменту «як будуть зайві гроші». Аж тут розпочалося повномасштабне вторгнення. «Ну от, намріяла, щоб як у Діор — то так тобі й буде сукня лише після війни та поневірянь*».

*Крістіан Діор відкрив власний будинок моди Dior у 1946 році, після завершення Другої світової війни.

Минув ще рік, і я вирішила пошити нову постільну білизну. Так, її можна купити, але мене не влаштовують більшість орнаментів чи сірий скандинавський стиль, якість тканини та відсутність нестандартних розмірів. Я взяла ті акварельні штори та інші порятовані з секонду чи Шафи речі, накреслила технічне завдання та написала незнайомій кравчині з Кабанчика. Ось що із цього вийшло. Наволочки з рожевим шовком, до речі.

Та був потрібен бодай ще один комплект на зміну для нашої ковдри. Яким він має бути, я не знала, але копальні секонду послали мені дві однакових і нестандартних підковдри відтінків малинового, а потім — дві нові смугасті підковдри різного (і хибного) розміру.

Я почала підозрювати, що на секонд потрапляє постільна білизна (підковдри, зокрема), пошита в дивному розмірі чи просто підліткова, яку неохоче беруть. Тож я моніторила постільну білизну та шовкові блузки на наволочки — буває, що розмір XS залишається нікому не потрібним і потрапляє до мене за 19 гривень. Тепер в усієї родини й частини подруг є крафтова постільна білизна та шовкові наволочки.

Черга дійшла до меблів

Штори з секонду стали в пригоді й у переробленні чохлів на меблях. У нас був диван-футон з коноплями. Та жовта тканина з часом збагатилася барвниками червоного вина та кави, а конопляний наповнювач стиснувся (не без участі котів і дітей), тож спинка ніяк не хотіла тримати вертикаль, а дупа відчувала дерев’яні ламелі. Нормальна людина в такій ситуації купила би новий диван, а цей виставила на продаж, та я не дала цього зробити єдиній нормальній людині в нашому домі. Я купила на prom.ua шмат латексу для пом’якшення та придумала хитру схему зі змінним та постійним чохлом, а також липучками, які мали би утримувати спинку рівно.

Було:

Стало:

Котеня на перетримці, хоча добре вписалося.

Блакитний верх теж вбирає вино й каву, але його легко відчепити та попрати, а диван тим часом буде просто жовтий. Вистачило й на чохли для подушок. Хоча мудро було б добирати тканину під колір котів. Але ми постійно беремо когось на перетримку на додачу до своїх двох, тож добрати неможливо.

Вершиною моїх креслярських досягнень став чохол для старезного й задрипаного ікеївського крісла, купленого на OLX. Я його пофарбувала, вручну обшила підлокотники та замовила чохол зі штори (теж Ikea) і дитячої сукні. Тепер на кріслі приємно сидіти в спеку, і воно пасує інтер’єру. Котам крісло настільки подобається, що скоро доведеться шити новий чохол.

Було:

Стало:

Інше нещасне крісло з Ikea знайшло в мене не лише притулок, а й нове сидіння зі старого дитячого матраца та шалика з секонду. Тепер крісел і диванів вистачає на всіх котів: своїх, тимчасових і маминого.

Наступний крок — матрац

Цього спекотного літа я вичерпала всі запаси врятованих бавовни, шовку та льону — адже з тканини, кількох блискавок, швейної машинки та мішка гречаного лушпиння (з prom.ua, знову ж таки) можна зробити прохолодний футон для сну на підлозі чи балконі. І прохолодну шовкову подушку.

І до пошиття одягу

Кравчиню для постелі та чохлів знайти простіше, ніж для перероблення одягу, ще й на примірки ходити не треба, а матеріали можна переслати. І все ж мені вдалося дати нове життя кільком джинсовим одежинам.

Якось купила віскозну хустку з бахромою. Хустка прохолодна, акварельна, в синій палітрі. Я не знала, що з нею робити, але залишити не могла. 89 гривень — не дуже великий ризик. За кілька місяців мені трапилася джинсова косуха — річ зручна, але я мала в ній трохи линялий вигляд. Рішення не забарилося: в ательє на неї нашили пів хустки — вздовж рукавів і спини, як в Оззі Озборна. Тепер з косухою неможливо носити рюкзак, зате я маю ексклюзивний лук, в якому найдорожче — це робота майстрині. Та мені приємно справедливо платити за роботу. Це трохи покращує «карму» лахів, пошитих в Азії.

Згодом у тому ж ательє з пари прямих джинсів мого розміру та пари маленьких джинсів за 19 гривень мені зробили джинси кльош із контрастними вставками вздовж ніг, ще й доточили кілька сантиметрів знизу. До речі, в штани позаду можна вшити широку гумку, тода вони добре сидітимуть без всіляких ременів.

Випадкові, але оригінальні речі рано чи пізно складаються в ансамблі. Якщо вам до вподоби певні кольори, орнаменти та текстури, ви будете їх помічати й «рятувати», а вони — утворювати стильні луки.

Поради

Оцінюйте справжній розмір речей, а не той, що на бирці. Часто в секонд потрапляють речі, на які нашили хибну бирку.
Міряйте текстиль на місці — в секондах сантиметр часто прикріплений до якогось контейнера. Або носіть свій. Нова постільна білизна в секонда — це білизна дивного (помилкового) розміру.
Для пошиття простирадла на гумці беріть підковдру. На гарну підковдру комбінуйте тканину з кількох підковдр чи простирадл: одна сторона може бути лляна, інша — фланелева. Вийде зима-літо.
Перевіряйте склад тканини. Обирайте скандинавських виробників, якщо є можливість.
Не забувайте про тканину з речей, які уже хотіли викидати. З неї можна пошити чохол для декоративної подушки, зробити вощені серветки чи порізати на клаптики та пакувати в них подарунки.
Шукайте натхнення на Pinterest. Споглядання породжує власні ідеї.
Бавовна, льон, шовк і меринос, вовна зі знаком якості — ось що варто рятувати, якщо у вас є вільні гроші та місце. Згодом ви знайдете, як їх переробити собі на радість.
Майте свій ліміт на витрати: і по грошах, і за кількістю речей. Це допоможе купувати лише найкраще, хай і спонтанно.
Знайте графіки оновлень різних секондів — Humana надсилає смс, Євросезони мають розклад на дверях. Великі й не конче потрібні речі для майбутніх перероблень краще купувати, коли ціни уже менше за 150 гривень.
Знайдіть на Кабанчику майстриню, чий профіль вам суто по-людськи сподобався мовою та формулюваннями. У вас із нею попереду багато листувань.
І, так, пошити сукню чи костюм зі штори, як Скарлетт О’Хара, — це вартісна ідея.