Сукня з Ґроґу-Джокеро-Пеннівайзом, футболка з Дедпулом, худі з ведмедями. Для чого розмальовувати речі дивними персонажами? Киянка Марина Диняк розповіла Вікенду про своє захоплення.
— Я не вчилася в художній школі, але завжди щось помальовувала в блокнотиках. Уже дорослою закінчила курси. І то було не класичне малювання, а намагання перевести картинку в цифру.
Я люблю такий трошки дивний стиль в одязі. Якось дізналася, що в мого коханого колись було захоплення — малювати на одязі, і залишилася купа матеріалів. Раніше мене зупиняло, що треба йти купувати фарби, пензлики. А фарба для одягу — це не фарба для паперу. Тепер уже не було причин відступати.
Першу річ я розмалювала просто бо подумала: «Всі таке роблять. А чого я не можу? Точно зможу». Це була зелена сукня, на якій я зобразила персонажа — збірний образ Ґроґу, Джокера та Пеннівайза. Від тої першої роботи отримала суперзадоволення. Я не придумую якісь образи, просто дивлюся на речі в шафі й думаю, що вони чомусь сумненькі, треба чогось додати. Тож малюнок обираю за настроєм.

Якщо спочатку ще мала якісь побоювання, то тепер спокійно можу зіпсувати річ. Тобто думаю так, коли беруся до роботи. Бо художницька робота — це фактично ляпнути краскою будь-де. Просто на папері ти можеш перемалювати, а на тканині фарба всотується, там складніше. Але потім можна якось це обіграти, знайти рішення. Проте помилка може статися і з новою, і зі старою річчю. Від помилок ніхто не застрахований, жоден професіонал.
Легкі тонкі тканини не раджу брати. Джинси — ідеальна річ для розмальовування. Підходять будь-які котонові футболки, але вони потребують багато фарби, бо спочатку наноситься тло, і потім — розмальовка. Шовк, шифон не підійдуть. Їх можна розписати, але це зовсім інший тип роботи. Я використовую акрилові фарби для тканини.
Розписати можна речі для будь-якої пори року. Не лише футболки, а й куртки. Фарби води не бояться. Після того, як малюнок створений, фарба фіксується високою температурою — прасується через тканину. Але якщо розписуєш куртку чи пуховик, то слід враховувати вплив високих температур і фарб на річ. А якщо фарбу не зафіксуєш, малюнок може швидко зійти.

Я навіть чобітки собі розписала. Це була стара заношена пара з нубуку. Можна й кросівки розписати, але врахуйте, що мити їх після того доведеться дуже обережно, а краще просто протирати вологою серветкою там, де малюнок. Це якщо ми говоримо про шкіряне взуття. Бо тканинне з малюнком служитиме довго, тканина вбирає фарбу. Довго носитиметься взуття з котону.

Усі мої розписані речі вражають інших та викликають захват. Потім починається: «А мені розмалюєш?»
Але я досі не вірю, що це може стати бізнесом, що можу кинути роботу й увесь час тільки цим займатися. З друзями часто закінчується на обіцянках прислати мені для розпису футболку, куртку чи худі. Буває, людина хоче розпис, але стопориться на етапі вибору малюнку, хоча я завжди пропоную підібрати малюнок сама.
З прикладів робот для друзів — парні футболки, там є дівчинка з мульта «Нікчемний Я», єдиноріжки та Дедпул. Пара була в захваті, у друга це зараз улюблена футболка.
Якщо людина дійсно хоче розписану річ, я пропоную навіть разом сходити в магазин, купити й принести до мене додому. Або можете купити самі й переслати мені Новою поштою.
Коли я почала носити свої розмальовані речі, зрозуміла, чому це має попит. Бо це дуже незвичайно та привертає увагу. Раніше я купувала речі, розмальовані кимось. Спеціально шукала такі речі в інстаграмі, на виставках, на тому ж Кураж базарі. Звідки, наприклад, у мене є синє худі, розмальоване білими ведмедями. Коли купила цю річ, всі були від неї в захваті. А на тій виставці були ще різні теплі сукні, світшоти від тої ж майстрині. Насправді таких дизайнерів багато. Тому питання конкуренції трохи тисне, коли думаю, чи мені теж цим серйозно не зайнятися.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Мрія, мозаїки та міста: 5 українських брендів хусток;
Як відростити та носити: секрети довгого волосся від киянки;
Пошуки з голкою. Як створити вишиту сорочку з нуля;