Чому молодь фанатіє від Степана Гіги? Коли виконавець зібрав повний Палац спорту, журналістка Вікенду пірнула у світ гігаманії, щоб з’ясувати, чому 20-річні обіймають банери з його автографом, а його хіти на концерті розігрівають краще, ніж бабусина настоянка.
Я Дар’я, мені 20 років, і я обожнюю Степана Гігу.
Щойно анонсували концерт Степана Гіги у Києві, я знала — пропустити це не можна. Не щодня легенда української естради збирає Палац спорту, та ще й у рамках всеукраїнського туру. Купила квитки без вагань одразу. І на концерті, стоячи серед сотень людей — від студентів до тих, хто міг би бути їхніми бабусями й дідусями, — я зрозуміла: у Степана Гіги є магія, що змушує танцювати всіх.
Щоб ніхто не занудьгував, організатори підготували 18 буфетів. Там можна було замовити коктейль за 150 гривень, що, звісно, не копійки, але заради атмосфери можна собі дозволити. У холі продавали банери з автографом артиста та брендований одяг гурту «Друзі мої».
Біля банера Гіги зустріла пару киян поважного віку. Вони порадили обійняти банер:
— Чому так скромно? Дівчино, веселіться, обіймайте активніше!




Вечірка, яка розігріває
Почалося все з вечірки під назвою «Так а шо?». Це була справжня музична машина часу, де діджеї кидали в натовп хіти з нашого дитинства. Народ танцював так, ніби завтра контрольна, але ще є час відірватися.
Але не всім було до розваг — у залі помітно нервували представники старшого покоління, які, судячи з усього, очікували, що Степан вийде одразу після того, як перевірять квитки. Тут організатори недопрацювали: розклад заходу публікували лише в соціальних мережах.


Зізнання гігаголиків
Молоді було багато. Ось що вони нам розповіли.
Юля, 18 років:
— Уперше я почула пісню «Цей сон» у дев’ятому класі — на дні народження тата подруги. Ми так гарно під неї танцювали, що відтоді вона стала символом будь-якої гулянки.
Єва, 21 рік:
— Це дуже вайбовий дід. Серйозно. По-перше, мелодії качають, по-друге, це артист, який реально представляє українську культуру. Ну і під його пісні не стоїш — танцюєш автоматично.
Неля, 24 роки:
— Я знаю його біографію й дуже поважаю за те, що він завжди співав українською. Мені здається, він отримав цю хвилю популярності заслужено. Я слухаю його пісні не тільки через мемчики в тіктоці, а з поваги до його кар’єри.
Тамара, 50 років:
— Я слухала Гігу ще в молодості. Його пісні — це сенс, мелодія і харизма. Приємно, що молодь теж це відчуває.
Майстер-клас із харизми
О 19:30 на сцену вийшов ведучий, який так пафосно представив артиста, що мені здалося — зараз піднімуть завісу і ми побачимо як мінімум народного героя.
— Маестро, воістину народний артист України!
І коли Степан Гіга нарешті вийшов, все стало на свої місця. Він відкрив виступ головним хітом — «Цей сон». Натовп завівся з перших акордів: у фан-зоні танцювали всі, у секторах навіть найсерйозніші тітоньки підтанцьовували під сидіннями. Люди клали куртки на підлогу й ставали колом, щоб танцювати, як на домашній вечірці.






Приємно вразило, що Гіга не просто співав, а говорив із залом. Постійно дякував — і публіці, і музикантам, з якими працює вже понад 20 років, і ЗСУ, яким присвятив частину вечора.
Особливий сюрприз — комік Василь Байдак, який вийшов разом із Гігою для дуету «Цей збір мені щоночі сниться», а після виступу зал вшанував пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Хіти, які прозвучали того вечора:
- «Цей сон».
- «Дякую тобі, дружино».
- «Тост за любов».
- «Кохання на вівтар».
- «Ти не моя».
- «Наталі».
- «Загадаю я бажання».
- «Золото Карпат».
- «За тебе все віддам».
- «Яворина».
Сімейна справа
Під кінець концерту Гіга сказав:
— Ми повинні жити, народжувати, давати шлях у непросте життя. Немає жодного батька чи матері, які б не хотіли, щоб наші діти жили в багатій, могутній, незалежній європейській Україні.
Він представив своїх дітей: доньку Квітославу (співачку) та сина Степана (музиканта), а ще онука Данила, які теж вийшли на сцену з кількома піснями. Але тут атмосфера змінилася — частина залу почала тихо розходитися. І хоча гіганащадки старалися, той магнетизм, який є у самого Гіги, поки не помітний у спадкоємцях.


Складові феномену Гіги:

Простота і щирість. Його тексти — про кохання, родину, про зрозумілі всім речі. Він не намагається здаватися «молодіжним», і ця справжність підкуповує.

Вічна мелодія. Його пісні — мікс попу, романтики та ностальгії. Вони не застарівають, бо змушують відчувати.

Тікток-ефект. Хіти на кшталт «Цей сон» стали вірусними, що дало артисту друге дихання. Але залишитися на слуху так довго можуть лише справжні таланти.
Цей концерт був одним із найкращих у моєму житті. Тут було й весело, і зворушливо, і романтично — все, за що ми любимо Степана Гігу.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Степан Гіга: крінж, феномен чи мем?
Рецепти рівноваги: 50 справ на весну;
Де їсти борщ з бабусею та колишнім. 6 закладів української кухні;