Степан Гіга: крінж, феномен чи мем?

Степан Гіга: крінж, феномен чи мем?

Хто він: людина-мем чи музикант, чиї пісні нам зараз необхідні? Співак Степан Гіга переживає нову хвилю популярності: йому присвячують виступи стендапери, молодь заслуховує в ТікТоці, а квитки на концерт розлітаються вмить. Вікенд дізнавався, у чому феномен Степана Гіги.

Спочатку ми розпитали читачів і друзів про ставлення до Степана. За результатами визначили три групи людей:

Першим давно подобаються пісня Гіги

Другі дізналися про нього відносно недавно

Треті почули про виконавця вперше

То чому від пісень 63-річного музиканта сьогодні шаленіють і старше покоління, і молодь?

Він родом із Закарпаття, а зараз живе в Івано-Франківську. З дитинства займався вокалом, грав на баяні, до музичного училища вступив лише з четвертої спроби.

Вікіпедія каже, що у 2002 році Гіга першим у незалежній Україні продав мільйон записів альбому «Вулиця Наталі». Тоді ж став народним артистом України.

У телешоу «Міняю жінку» Гіга є героєм одного з випусків і виглядає поганим батьком і чоловіком. Співак запевняє, що це неправда, а телевізійники з 1+1 навмисно його очорнили.

На київських концертах разом з батьком заспівають донька та син — Квітослава та Степан Гіга-молодший.

Сам співак не вважає себе феноменом, але мріє, що пісні Гіги разом з «Червоною рутою» та «Черемшиною» співатимуть на весіллях і вважатимуть народними, хоча твори мають авторів.

Три головних хіти його репертуару — «Золото Карпат», «Цей сон» та «Яворина».

Пісня «Золото Карпат» написана 23 роки тому. Але публіка знову й знову хоче чути її. Тому зараз співак трохи змінює аранжування старих хітів. «Цей сон» йому доводиться виконувати на концертах двічі, бо про це просять глядачі.

Текст «Яворини» авторства Степана Галябарди — це реквієм памʼяті відомого виконавця Назарія Яремчука. Гіга створив музику та виконав пісню у 1995 році. Зараз композиція є його візитівкою. Відео має 21 мільйон переглядів на Ютубі. Щемкі коментарі додаються щодня, причому деякі автори пишуть з окупації чи з передової.

Тож чому Гіга такий популярний зараз?

Бо відповідає запиту на прості та вічні цінності

— Прокоментую з позиції споживача та з точки зору психолога. Степан Гіга виглядає як гарний господар, відповідальний чоловік, мужній захисник. Я вперше побачила його десь у 2000 році, була на його концерті, у нього там свої «вовчиці».

Він завжди був дуже відкритим та доступним, співав у кабаках. Якщо ти заходив в кабак і бачив, що там сидить Степан, можна було спокійно підійти привітатися. Він ніколи не платив за те, щоб його пісні звучали на радіо чи потрапляли в якісь хітпаради, — пояснює психологиня Юлія Вижевська (MBA, PhD, психоаналітик ТА).

Хоча у нас в Рівному так не фанатіли від Гіги, як робили це Закарпаття, Прикарпаття, Ужгород. Там була його паства. Зараз Гіга всім заходить як Іво Бобул, його образ не міняється та старіє. Нарешті він вийшов на великий ринок, який потребує такої фігури. Він впевнено тримається, транслює доброзичливість, не є зверхнім.

Кого зараз обожнювати жіночкам? Хочеться нових фігур. Степан Гіга он який молодець, має дітей, які при ньому, теж співають. Тобто ми бачимо, що він — гарний батько. У жовтій пресі не було ніякого бруду про Гігу, а українці наїлися цього й потребують чистих образів, на які можна спиратися в бідненькому просторі. До того ж усі його мелодії відрізняє проста зрозуміла гармонія. Така мелодія легко чіпляється, її постійно хочеться наспівувати. Зараз ми потребуємо ясності, невизначеність недопустима. А тут і творчість ясна, й особистість у точку.

Бо це постпанк для старшого покоління

— Якщо коротко, то в Україні зараз розквітає постпанк сцена, але Sadsvit або Структура Щастя більше розраховане на наше покоління. А «Яворина» Степана Гіги — це постпанк для старшого покоління, проте молодь теж слухає як відкриття для себе української сцени взагалі, — вважає Леонід Кальченко.

Бо є потяг до трушної естради

— Мене нема в ТікТоці, я не чула його там. Але у мене нещодавно зʼявилась тяга до української естради. Такої трушної, типу Гіга, Бобул. Тарас Петриненко — то любов назавжди. Це якась концентрація українського, саме народного. Це не фольклор, а тусовки наших мам на кухнях. Я готова йти на концерт Гіги, — зізнається Тетяна.

Бо це стара школа

— На заході країни він був популярний завжди, задовго до всіх цих ТікТоків. Вн представник якісної української професійної естради старої школи. На сході, звичайно, він був майже табуйований. І не треба його порівнювати з Олегом Вінником, це недоречно, як на мене, — каже Сніжана.

І хоча я не є його прям фанаткою, але деколи його пісні при нагоді слухаю, чому б не послухати якісну естраду. Навіть якщо це не мій жанр музики, то своє знати нікому не завадить. Тролінгу та іронії в бік Гіги не сприймаю, особливо від людей, які судять по зовнішності або ж зовсім не знають власне українських виконавців.

Бо нам потрібні супергерої

— Пам’ятаєте купу мемів та приколів про Чака Норріса? Гіга — наш власний мем-супергерой з його впевненістю в собі, своїй популярності та необхідності публіці. З його дітьми та онуком, простими наївними піснями. Це такий справжній дядько з западенщини, від якого не можна не радіти, адже він завжди має для тебе подарунок, добре слово та якесь мудре повчання.

Багато хто вважає, що другу хвилю популярності йому приніс ТікТок. Але його пісні заходять молоді. Можна скільки завгодно кривити губи та казати про погані смаки, а тим часом Гіга збирає повні зали. А ще — ви багато мемів бачили, присвячених наших виконавцям? А Гіга щодня збирає врожай кращих жартів про себе, — пояснює Андрій.

Бо нагадує про дитинство

— Знайомство з творчістю Гіги відбулось, коли мені було 4-5 років, тоді якраз він був на вершині популярності. Ми з батьками не пропускали жодного його концерту у нас в місті й найближчих околицях. Тому коли побачила оголошення про концерт у Варшаві, не могла не придбати квитки. Бо на тому концерті я зможу зануритись у спогади про дитинство. Якщо говорити про улюблену пісню, то це всім відома «Цей сон», саме її я нескінченно співала в дитинстві, — розповідає 25-річна Христина, яка зараз перебуває в Польщі.

Бо вдало працює з соцмережами та стендаперами

— Його пісні завірусилися у Тік-Тоці, тому молодь стала ходити на концерти. Рофл на грані крінжа, — вважає Аліна.

— Гарний замовний піар і співпраця з блогерами. Вперше зараз почула про нього від стендаперів, далі в блогерів, думаю, їм замовили рекламу, — додає Олена.

Бо його мелодії «засідають» у голові

— У березні-квітні я була в бабусі на Вінниччині. Треба було якось відволіктись від новин та відійти від перебування біля Мотижина. Стала дивитись ТікТок, бо книги мозок просто не сприймав. У рекомендаціях часто попадались відео під пісню Гіги «Яворина». У голові надовго засіло: «На могилі моїй посадіть молоду яворину». Потім почала слухати інші пісні. Отак з подружкою «докотились» до того, що 6 грудня йдемо на його концерт.

Мене ще підкупає те, як Степан тішиться своїй популярності — як дитина. Це так мімімі! Я не вірю в рофл й таке інше. Бо нема стьобу, люди реально почали слухати його. Особливо молодь, — ділиться Яна.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Від Коновальця до Маккейна: чиї імена носять вулиці в центрі міста;

Ліхтарик, смаколик і баночка для піпі: чи потрібні коробки в ліфтах?

Не лише бутерброди: що готувати, коли немає світла;

Без Толстоєвського. Що буде з російською літературою в Україні;

Тест: який ти козак?