Колись Влад терпіти не міг фізику та математику, а тепер 16-річний хлопець блискуче здав ЗНО, допомагає іншим опановувати ці науки та дає поради, як вчитися без страждань. Пост Вікторії Чопик про те, що її син готовий допомагати іншим учням з домашками, з’явився у фейсбуці під час карантину.
Пропозиція була актуальною, а попит — шаленим. Тим більше Влад пропонував займатися з кожним учнем по 45-90 хвилин за 70 гривень. Зараз хлопець отримав 190 балів з математики та 193 — з фізики на ЗНО і не збирається нудьгувати та марнувати час, тож готовий знову займатися з тими, кому потрібно підтягнути знання з цих предметів. Влад розповів Вікенду, як опанував предмети, які раніше йому не давалися, та дав кілька порад тим, хто опинився в схожій ситуації.
— Ніколи не любив математику та фізику. Не подобалося, як викладали ці предмети в школі. У фізиці я ще трохи розбирався, а от математику до восьмого класу геть не вчив та не розумів.
Після сьомого класу у нас проходив розподіл на класи з різним ухилом. З тих напрямків, серед яких можна було обирати, мені понад усе підходив математичний клас. Його я й обрав.
Спочатку було досить важко. На щастя, у нас змінилися деякі вчителі. Завдяки новому викладачеві математики я почав потрошку надолужувати предмет. Допомагали однокласники, сам сидів розбирався зі складними темами. Вчитель, що викладав математику, подавав матеріал легко та з практичними прикладами.
Після дев’ятого класу переді мною постав вибір: я міг залишитися у своїй школі або перевестися у Технічний ліцей при КПІ. Але клас у ліцеї мав лише фізико-математичний напрямок. З математикою я вже більш-менш розібрався, вона мені піддалася. Треба було наздоганяти фізику.
Довелося влітку між дев’ятим та десятим класами сідати за вивчення фізики. Маючи досвід, я знову спробував розібратися самостійно. Але це давалося мені досить важко, тож я попросив допомоги. Мама порадила звернутися до її знайомих, які знаються у фізиці. Вони пояснили деякі теми. Стало трохи легше. Але мені елементарно не вистачало основ.
Нарешті нам порекомендували репетиторку, яка колись викладала у Технічному ліцеї. За декілька місяців вона навчила мене теорії, основ фізики, допомогла розібратися у практичній частині. Завдяки цій людині я дізнався, що фізика — не важка, а дуже цікава наука. Паралельно я захотів трохи підтягти свої знання з хімії, і тут репетитор мені також допомогла.
З цими знаннями я прийшов навчатися у десятий клас Технічного ліцею. Звісно, спочатку було важко — новий колектив, нові вчителі, нові вимоги. Поступово я звикав, а після першого семестру стало вже легше.
У ліцеї мені пощастило з вчителями. Вони не боялися використовувати нові підходи, вміли працювати з новими технологіями. У кожному кабінеті є комп’ютери, інтерактивні дошки, доступ до інтернету. Коли розбирається нова тема, вчитель показує презентацію, наочні досліди. Це дуже сильно відрізняється від того, як було у старій школі: там просто переказували параграф з підручника, нічого не змінюючи.
Я досить непогано здав ЗНО. Планую вступати у КПІ, поки обираю між двома факультетами — електроніки та кібербезпеки. Планував, що буду навчатися в університеті та підробляти репетиторством вже з першого курсу. А потім трапився карантин, і мама запропонувала спробувати свої сили. Виявилося, що не всі вчителі готові проводити уроки дистанційно, не всі мають досвід інтерактивного навчання. А учні потребували допомоги з виконанням домашніх завдань.
Тож я подумав, що можу і потренувати себе, і якусь копійчину заробити. Мама написала пост у фейсбуці, я виставив невеличку ціну за заняття — 50-70 гривень. Але попит виявився чималим, я швидко набрав учнів. Потім порадився з друзями та рекомендував іншим охочим звертатися до них. Страху навчати інших не відчував, я більш-менш впевнений у своїх знаннях та вмінні поділитися ними з іншими.
Я займався з шестикласницею, семикласниками та навіть дев’ятикласниками. Як я робив? Казав: «Бачиш оце поняття? Не дивись на нього», — і пояснював на інтерактивній дошці в онлайн-режимі простою, не науковою мовою. Коли бачив, що учень зрозумів, пропонував прочитати визначення математичного чи фізичного поняття. Питав, чи все зрозуміло, давав посилання на ютуб, пропонував подивитися, наприклад, коротенькі трихвилинні відео з дослідами.
Бували випадки, коли я розумів, що погано пам’ятаю якусь тему. Тоді я пропонував пройти її на наступному уроці, коли повторю і зможу нормально пояснити. Або ж брав паузу, щоб перечитати підручник.
Зараз теж не хочу нудьгувати, непогано було б витратити час, щоб заробити. Тож планую поки продовжувати репетиторство.
Мої поради тим, у кого є певні складнощі у школі:
.png){kind=icon}
Не боятися просити про допомогу однокласників, вчителів, старших знайомих.
Використовувати інтернет. Там є купа відеороликів з кожної теми.
Читати книжки, вибір зараз величезний, обов’язково знайдете те, що вам сподобається та допоможе вивчити предмет.
Виділіти собі певний час і почніть: 30 хвилин щодня на читання та пару відеороликів — цього вистачить, щоб розібратися з темою.
Якщо всі ці способи для вас не працюють, то звернутися до репетитора.
Читайте також: Наука з жартами, мемами та лайкою: 10 сторінок українських популяризаторів;
Досить шастати: чому мова не йде на карантин;
Без торгівлі Київ неможливий. Анатолій Мазаракі про студентів та президентів;
Пересічний герой: курси з надання домедичної домоги у Києві;
Що замовляють та як їдять у Макдональдзі: міфи та факти.
Давай дружити в 
, найкрутіші фотки лови в 
, все найважливіше та найцікавіше в 
, коротко і у справі в 
.
