Фото: Михайло Марків
За якими марками ганяються колекціонери? У чому феномен марки з кораблем? Чи правда, що філателісти недолюблюють керівника Укрпошти? Як заробляють на марках? Заступник голови Київського товариства філателістів Вадим Іщенко розповів Вікенду про секрети колекціонерів.
Бум на українську марку
— Мені подобається те, що відбувається зараз із філателією. Приходить дедалі більше нових людей, інтерес до української марки зростає. Серед новачків є й такі, хто прийшов заробляти гроші. І нічого поганого в цьому немає. Такий бізнес має право на існування. За кордоном майже всі філателістичні магазини приватні. У Києві є вже три таких магазини, думаю, з’являтимуться ще.
Є й те, що мені не подобається, — це безлад у розподілі та продажі марок. З’явилося багато спекулянтів і ділків, які створюють на Головпоштамті штучні черги. Звичайній людині вкрай важко достоятися в перший день, щоб зробити покупки.
Бум на українські марки продовжується. У магазинах філателії марок минулих років уже майже не лишилося. З одного боку, світ масово дізнався про українську філателію завдяки марці «русский военный корабль». З іншого, наші марки багато років займають призові місця на всесвітніх конкурсах. Так що хайп точно пішов на користь Укрпошті, яка на цій хвилі розпродала залишки марок різних років. Це особливо стосується патріотичної, військової тематики, серії «Краса і велич України».
Рада з марок
Я збираю марки з 1978 року, тоді мені було чотирнадцять. У роки мого дитинства збирання марок було дуже популярним. У нашому дворі кожен другий хлопчик мав свій альбомчик. Зазвичай збирають марки певних тематик. Я спочатку збирав космос. Тоді ж я вперше в житті потрапив на Головпоштамт на спецпогашення.
З 1995 року почалися мої серйозні заняття українською філателією. Філателія ширша за збирання марок, бо включає інтерес до різних поштових відправлень — конвертів, штемпелів — і до історії пошти загалом.
З 2015 року я член редакційно-художньої ради Укрпошти. До складу цієї ради входять всього три представники Укрпошти: генеральний директор, начальник управління «Знаки поштової оплати» Наталя Мухіна та секретар.
Також там представлені художники України, працівники Інституту національної пам’яті та поліграфкомбінату «Україна». Це серйозна організація, яка затверджує річні та тематичні плани. Кожна марка, конверт і штемпель проходять у нас затвердження. В Асоціації філателістів є своя квота, маємо три місця в раді.
Щороку Укрпошта зверталася до громадськості з оголошенням: давайте свої пропозиції по марках і конвертах, які теми та персоналії ви хочете бачити в наступному році?
Випускалося в середньому 50 марок і 50 конвертів. Для цього обиралися найцікавіші теми та події, складався річний план. Не кожна подія тягне на марку, тоді можна зробити тематичний конверт.
Ставка Смілянського
Коли Ігор Смілянський очолив Укрпошту, він став і головою нашої ради. Спочатку він не дуже любив художню марку, а робив ставку на марку цифрову. Але 14 квітня 2022 року змінило все.
Історія з маркою «русский корабль» унікальна. Пам’ятаю, як худрада з Укрпоштою обговорювали, як організувати голосування. Цікавий факт: в конкурсі брали участь 20 робіт. На всіх, крім одної, була написана повна фраза прикордонника зі Зміїного. І лише на одному малюнку тієї повної фрази не було, натомість був характерний жест героя на адресу крейсера «Москва». Більшість проголосувала саме за цей варіант.
12 квітня я без жодних черг купив стільки марок з кораблем, скільки хотів. 13 квітня наші військові вразили той крейсер, 14-го падлюка втопла. І почалося! Таких черг за марками я в житті не бачив! Пʼять тисяч людей стояли біля Головпоштамту. Злетів інтерес і на міжнародних аукціонах.
Пси, мости та кораблі
Після цього Укрпошта збільшила обсяги друку марок. Вважаю такий підхід помилковим. На мій погляд, марка з другим кораблем була вже зайвою. Філателістичний ринок треба постійно тримати трошки голодним, а від другого накладу він перенаситився.
Випуск марки «Пес Патрон» взагалі вийшов провальним. Достатньо було б випустити одну марку з відомим героєм мільйонним накладом. І він би розлетівся. Натомість випустили тим же накладом аркуш з восьми марок, вартість височезна.
Цікавим був блок «ВІЛЬНІ. НЕЗЛАМНІ. НЕПЕРЕМОЖНІ» до Дня Незалежності. Але зараз цей блок лежить на кожному поштовому відділенні, через величезний наклад він теж не викупається.
Марка «Кримський міст» начебто цікава по ідеї та тематиці, але я був проти її випуску. Марка — це художня мініатюра, а про «Кримський міст» такого не скажеш.
Випуск «Щедрика» був запланований і підготований заздалегідь. Наклад 200 тисяч, марка розлетілася, сьогодні її вже немає.
Наклади в цифрах
Перші марки з кораблем мали наклад по 500 тисяч, друга аж два та три мільйони. Не можна казати, що це одна марка. Так, зображення те саме, але різна вартість, різні номери в каталозі: одна для відправлень по Україні, інша — за кордон.
Накладом три мільйони також вийшла марка «Доброго вечора, ми з України». Кажуть, весь наклад проданий. А от «Пес Патрон» зі своїм мільйоном продаватиметься ще довго. Тим більше це марки-самоклейки, а вони не такі популярні. Хоча одна самоклейка стала рідкістю — марка «Слава Україні» в вигляді мапи України.
Найменшими накладами випускалися марки до філателістичних виставок. До 2021 року Укрпошта пропонувала малотиражну продукцію — всього 400-500 штук марок, щоб підтримати учасників, спонсорів. Також невеликі тиражі випускалися для власників абонементів і членів Асоціації філателістів.
Цікава пропозиція Укрпошти — можливість замовити та випустити «власну марку», замовлень вистачає. Такі марки широко представлені на аукціоні ebay в розділі «Марка України». Дехто на них заробляє.
Питання до абонемента
Філателістичний абонемент існував ще за радянських часів. Тоді можна було купувати марки на пошті чи в спеціалізованому магазині. Але певні випуски могли придбати тільки власники абонементів.
Щоб стати власником абонемента, спочатку треба було вступити до лав Всесоюзної організації філателістів (ВОФ). З квитком ВОФ ти приходив в магазин і міг відкрити абонемент.
Як працював український абонемент? Ти приходив до магазину, сплачував символічні 10 гривень і вписував те, що хочеш придбати з філателістичної продукції: художні марковані конверти та картки, поштовий блок, поштовий аркуш, книжки, каталоги, конверти першого дня, немарковані конверти.
З цього року Укрпошта ввела новий абонемент. Він коштує 300-600 гривень і дає гарантію, що ти придбаєш певний перелік продукції та не стоятимеш у черзі. Але обирати, що саме купувати, ти більше не можеш. Тішить, що відкрито близько 10 тисяч абонементів. Це показує зростання інтересу до української марки. До війни було 3 тисячі.
Спільнота однодумців
Київське товариство філателістів (КТФ) існує з 1991 року в межах незалежної України. А взагалі спільнота створена в 1969 році. Зараз КТФ співпрацює з Київською дирекцією Укрпошти. Зараз ведемо волонтерську роботу: допомагаємо в проведенні спецпогашень на містах по Київщині. Приїздимо на відділення, де часто сидить начальниця, яка того штемпеля ніколи не бачила й не знає, що з ним робити.
15 лютого ми брали участь в спецпогашенні марки «Воїни світла, воїни добра», яке проводилося в місті Українка. На погашення марки з другим кораблем ми виїжджали в Ірпінь, на «Мрію» їздили в Гостомель, «Доброго вечора, ми з України» — в селі Перемога. Беремо матеріали колег, щоб зробити для них погашення на місцях. У цьому проявляється колегіальність.
Погашення марки з Патроном 
Погашення у селі Перемога
Але, звісно, є конкуренція, коли мова йде про продаж. Для когось це стає роботою та основним джерелом доходу. Не розумію осуду з боку деяких колекціонерів, які називають продавців баригами.
Зараз ми двічі на місяць по суботах збираємося в Будинку кіно. Вхідний квиток коштує 30 гривень. Проводимо автограф-сесії з художниками, які створюють зображення для марок. Робити це мають професіонали. Україна має таких видатних майстрів як брати-близнюки Харуки та Володимир Таран. Вони працюють також для Нацбанку, вчилися у Швейцарії малювати гроші та марки. Художник має розуміти, який вигляд матиме його робота в мініатюрі.
Митці із задоволенням беруть участь у наших зустрічах, направляємо кошти на благодійність. Так Микола Кочубей попросив перерахувати зібрані 25 тисяч гривень конкретній військовій частині.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Не тільки російський корабель. Топ українських марок;
Важке захоплення: як киянин колекціонує цеглу;
Бавовна, гільзи та череп ворога: воєнні прикраси від ювелірів;
