Жиза від блогера: як робити сюжети з секонду та городу

Сприймати деякі сюжети ТСН непросто. Краще дивитися пародії Сашка Островського. Вікенд розпитав блогера про сюжети з секонду на Лісовій, копання картоплі та Водохреща в Гідропарку.

Я родом з села Судилків Шепетівського району Хмельницької області. Блогерство стало для мене своєрідним переборенням страху. У нас в селі зйомки на камеру та розмовні сторіз — непоширена штука, показування себе у мережі вважається чимось поганим. Мені навпаки це подобалося, але наважитися було дуже, дуже важко.

Завжди знав, що після школи навчатимуся в Києві, навіть не розглядав інших варіантів. Навчаюся в Національному університеті імені Шевченка на географічному факультеті. Київ сподобався мені з першого дня своїм швидким ритмом життя. Тут постійний рух, купа людей. Вони, звісно, різні, але я дотримуюся такого правила: якщо ти хороша людина, то й до тебе тягнуться хороші люди.

ТСН для ТікТоку

Відтоді як я почав робити розмовні сторіз, пройшло вже три роки. Зараз я час від часу роблю відеопародії на ТСН. Ідею таких сюжетів побачив в одного хлопця в ТікТоці, він робив щось схоже про київські університети. Я написав йому, спитав дозволу використати цю ідею. Він був не проти. Я спробував говорити, як один ведучий ТСН, у мене вийшло відтворити такий самий тембр голосу. І тепер це моя постійна рубрика, людям вона дуже подобається.

Знімаю сюжети на ті інфоприводи, які є актуальними на цю мить, або на якісь теми, які важливі завжди. Одним з останніх був репортаж про Водохреща. Багато хто знає, що в взимку краще не лізти в воду, бо захворієш. Але на Водохреща можна купатися — нічого тобі не буде. Я вирішив пожартувати про це. Здається, вийшло непогано.

@ostrovskyi_o На Водохреще можна захворіти?😂 ІНСТ: ostrovskyi_o🔥🔥🔥 #водохреща #київ #дніпро ♬ оригінальний звук – Сашко Островський

Цей сюжет набрав найбільше переглядів у ТікТоці — понад 700 тисяч. В Інстаграмі лідером є репортаж про відкриття ТРЦ «Республіка», там більш як 100 тисяч переглядів. Для цієї мережі — дуже гарний показник.

Мої сюжети — не імпровізації. Спочатку я пишу сценарій, текст сюжету. У зйомках мені допомагає оператор, а іноді знімає та фотографує моя дівчина. Визначаємося з локацією, обираємо пору доби, коли зручно буде знімати, щоб мати гарне освітлення та мінімальну кількість перехожих. У середньому знімаємо сюжет за годину-півтори. Після зйомки отримую матеріал, тоді в редакторі я відкидаю зайве, обираю кадри, які мені найбільше підходять за задумом.

Іноді окремим етапом є озвучка, адже не завжди у відео я говорю напряму. Буває, знімаю загальний план, а потім озвучую за допомогою мікрофону. Монтаж займає близько години. Сюжет про Водохреще ми зняли дуже швидко, майже з першого дубля.

Сторонні зазвичай заважають в кадрі. Але саме сторонні перехожі часто додають настрою при зйомці. Ми знімали сюжет про секонд-хенд біля станції метро «Лісова». Я іноді використовую в кадрі замість мікрофонів якісь прикольні речі. Тоді вирішив взяти туфлю. Ми знайшли класну туфлю з невеличким підбором. Запитали продавця, чи можна з нею зняти відео. Вона охоче дозволила. Але буває, на мене дивляться зі здивуванням. Все ж у нас суспільство не дуже звикло до блогерства. Але з негативом я ніколи не стискався.

Картоплю копати — відео знімати

Одним з найскладніших було відео про збір картоплі. Цей сюжет — «ТСН про копання картоплі» — зараз на другому місці по переглядах. У селі досить складно виділити час для зйомки, коли у тебе є постійно робота. Як і всі інші, я був на городі, ми копали картоплю. Треба було поскладати викопану картоплю в мішки, позав’язувати ті мішки, знести їх до купи, потім дочекатися, коли приїде дід Іван на коні. Завантажити на возика першу частину врожаю, відвезти все додому, поскладати у дворі, повернутися за другою частиною. Якби я в той час сказав мамі з татом, що не можу зараз тягати мішки, бо мені треба зняти відос, боюся, мене б не зрозуміли.

За традицією після копання картоплі всі сідають за стіл — їсти картоплю. Але в мене з думки не виходила ідея сюжету. Тому я сів на велосипеда, повернувся на город і на селфі-камеру зняв те відео. Саме ті кадри з городу відіграли важливу роль. Відео набрало приблизно 600 тисяч у ТікТоці та 6 тисяч репостів. Його пересилали люди у вайбері, публікували у фейсбуці.

@ostrovskyi_o А у вас вродила?🔥Жиза? #картошка #тсн #жиза #село ♬ оригінальний звук – Сашко Островський

Принципи мають бути

Думаю, половину мого життя займає саме діяльність по наповненню блогів. Почалося все з Інстаграму. Але тоді я геть не розумів, як працює ця мережа, знімав прості сторіз зі шкільного життя. Поступово звикав, став більше знімати, побачив, що людям подобається те, що я роблю. У ТікТок я прийшов випадково, не приймав його серйозно. Але саме від цієї мережі зараз йде найбільший фідбек, найбільша кількість підписників. Але поки що ТікТок не монетизується. Проте люди звідти приходять до твого Інстаграму, а він вже дає можливість заробляти.

Я прийшов в ТікТок на початку першого карантину, тоді я завантажив туди перше відео. Не очікував успіху. У мене зараз 42 тисячі підписників. Основний контент — це так звана «жиза». Людям подобається спостерігати на екрані те, що вони бачать в житті або роблять самі. На цьому побудована велика частина блогів.

Так, я хочу заробляти на своєму блозі, однак маю певні принципи. Нещодавно відмовив у співпраці відомій букмекерській конторі. Також мені пропонували просувати в ТікТоці одного політика. Для мене це табу, тому відмовив. Про співпрацю з росіянами для мене навіть мова не йде, не використовую музичні композиції російських виконавців, хоча це дало б більший ріст популярності блогу. Для мене принципове використання української мови, спілкуюся українською в житті, хоча іноді у мене таки проскакує суржик.

@ostrovskyi_o Жиза про Лісову😂 Кияни, шо скажете? #киев #лесная #секондхенд #базар #жиза ♬ оригінальний звук – Сашко Островський

Не вважаю себе популярним, але кілька разів мене впізнавали, підходили фоткатись, пишуть у коментарях, що подобається мій контент. Це вже і є популярність? Ні. Не думаю.

Багато хто хоче стати блогером, бо це модно: блогери багато заробляють, їздять на крутих тачках тощо. Тому народ починає блогерську кар’єру заради заробітків. Але користувачі відразу бачать різницю між тим, що робиться щиро, а що — заради грошей. Я показую себе таким, який я є, і не женуся за грошима. Я не буду рекомендувати в сторіз те, чого б сам не використав в житті. Головне для успішного блогерства — це щирість.

Також важлива комунікабельність. Треба бути відкритим та уважним до людей. Часто до блогерів дописатися майже неможливо, але важливо бути на зв’язку з аудиторією, вести діалог. Треба бути активним, знати, що відбувається навколо, інтегрувати трендовість у свій профіль.

Бабусина підтримка

Бабуся, мабуть, єдина з родини мене підтримує, має інтерес до мого блогу. Вона не боїться зніматися та завжди охоче бере участь у тому, що я пропоную. Наприклад, вона лежить, читає газету. Я приходжу, кажу: «Ба, пішли знімати відос». Вона встає і йде зніматися. От скажіть, є ще такі бабусі? Я думаю, якщо і є, то дуже небагато. Мені просто пощастило.

Село у нас немаленьке, 5 тисяч населення, молоді вистачає, у багатьох є інстаграм. Стовідсотково мешканці знають про мій блог. Коли я почав цим займатися, всі стали тикати на мене пальцями. Замість «Сашко» на мене кажуть «блогер». Поваги в цих словах немає, є лише насмішки. Але це для мене певний досвід, я навчився нормально це сприймати та не звертати увагу. Буду і далі працювати, розвивати свій блог, бути популярним класно. Тож підписуйтесь на мене в Інстаграмі, ставте лайки, пишіть коментарі!

Сторінка Сашка в Інстаграмі, у Тіктоці.