Грати та оглядати: як працює гейм-блогерка Niccatica

Грати та оглядати: як працює гейм-блогерка Niccatica

Як вигадати свій формат для ютуб-каналу та скільки часу займає створення одного відео? Чи можна виокремитися серед гейм-блогерів та як робити ролики, якщо багато чого не вмієш? «Телебачення Торонто» звернуло увагу на ютуберів-початківців, серед яких була Вероніка Рогова — ігрова блогерка з каналом Niccatica. Завдяки цьому аудиторія дівчини зросла з менш як тисячі до майже 10 тисяч. Вікенд розпитав 23-річну киянку про канал, ком’юніті та ельфів з World of Warcraft.

— Свідомо зацікавилася відеоіграми в університеті, коли мене познайомили зі старенькою грою Alice American McGee. Але грала ще в дитинстві: складно спокійно пройти повз старшого брата, коли він грав, і не спробувати самій.

Найпершою грою стала Гаррі Поттер і філософський камінь. Мені було п’ять, я нічого не тямила, але сумлінно тиснула на стрілочки.

В Alice American McGee зацікавила викривлена історія Льюїса Керрола. Щось нове, дивне. Про графіку чи механіки тоді не думалось. Увагу прикував до себе ретелінг класичної казки.

Сильно вплинув на мене «Відьмак». Після «Аліси» якраз взялась за трилогію від CD Project (польська студія-розробник відеоігор, автори «Відьмака» та Cyberpunk 2077). Певний час я була шанувальницею всесвіту і навіть зараз ці ігри займають окреме місце в моєму геймерському серденьку.

Раніше працювала з одним геймерським каналом на ютубі, робила монтаж відео. Звідти й маю навички. А потім стало цікаво, чи здатна я працювати як повноцінний автор. Тому відокремилась і почала експериментувати. Спочатку відео були лише з закадровим голосом, бо я соромилася. Але з часом переконала себе, що варто спробувати показатись у відео. Це ж викликає більше довіри у глядача, ти ніби краще знайомий з автором, а не просто чуєш чийсь голос.

Ігрові блогери зазвичай поспішають донести аудиторії новини та огляди, бо є попит. Я ж трошки відійшла від цього формату, аби робити щось, чого немає на геймтюбі. Ідея з костюмами та перевтіленнями виникла раптово. Коли задумала зробити відео, де з’явилася б сама, кортіло додати чогось для атмосфери. У закадрових відео за допомогою монтажу, музики я намагалася втілити атмосферу, що нагадувала б саму гру. Коли почала думати над «новим форматом», згадала, що маю капелюх і можу зробити схожу зачіску, що натякатиме на стиль гри.

У перших «костюмованих» випусках я використовувала те, що було вдома. Потім стала шукати певні речі в магазинах, інтернеті, додавати більше деталей.

До цього я не займалася косплеєм, не вміла навіть нормально робити мейк. Думаю, візажисти знайдуть купу недоліків у моїх відео. Але потрохи вчуся. Мене дуже захопило створювати відео, настільки, що я борюсь зі своїми «не вмію, не буду, нехай потім». Якщо не виходить, витрачаю ще більше часу і сил. Не ідеально, але без помилок не навчитись.

Процес створення відео відбувається по-різному. Якщо не знайома з грою, то потрібно набагато більше часу, щоб пройти новий тайтл і написати сценарій. Паралельно придивляюсь, кого можна взяти як вказівник для образу. Плюс день на знімання і ще день на монтаж. В середньому більше ніж тиждень.

Раніше я обирала ігри, які вже пройшла, а зараз все більше щось нове. Аби аудиторія не нудилась, вигадала формат з деталями й секретами в іграх.

Я давно дивлюсь «Телебачення Торонто». І раптом в черговому випуску почула згадку про себе. Дуже здивувалась і рознервувалася. Нервово дивитись, коли про твою невеличку роботу хтось розповідає. Думала, мій канал ще замалий для такого. Звісно, величезна дяка за все це, адже аудиторія з’явилась величезна. Досі звикаю. Але й відповідальність збільшилась.

Про топ ігор — складне питання. Відразу після нього в голові перекотиполе. Точно рекомендую Valiant Hearts. Вона детально показує жахи й несправедливість війни. Душевні історії зовсім різних людей, у яких спільне горе. А більше, певно, не скажу, адже залежить від уподобань. Я щиро люблю Hollow Knight, але комусь вона не сподобається, бо здасться складною. Це дуже атмосферний платформер/метроідванія, яка загартує в бою. Вона чимось нагадує ігри From Software, адже потребує наполегливості, битви в ній змусять трошки плакати. Але гра має гарний мальований візуал і дуже мелодійний саунд. Цим вона привертає до себе увагу.

Нещодавно відбулося нагородження премією Game Awards. Визначили кращих представників в різних жанрах. Гра року It takes two дійсно заслуговує на увагу. Це дуже якісний кооператив, у який цікаво пограти з другом чи коханим. Там зовсім немає суперництва, результат залежить від обох гравців.

З представлених також грала в Kena: Bridge of spirits. Вона має цікавий мультиплікаційний візуал, щось новеньке. Гра мила і насичена, однак хотілося б більше.

Поки не дуже добре знайома з українськими тайтлами, не встигла повноцінно пограти й дослідити. Трохи боюсь за них братися, за «своє» відчувається більше відповідальності. Але плани є.

Коли надумала робити канал, навіть не розглядала питання російської мови. Я давно спостерігаю за українськомовним ком’юніті, тож хотілося стати його частиною. Дуже хочеться, аби воно розширювалось, авторів українською дивилося більше людей. У нас є гарні креатори, проте бракує підтримки й масовості. Люди звикли до російської, але потрошку це змінюється.

Серед моїх вподобань — пан Карпан, МаріАм, Adrian ZP, Eileen, Rendaros. І це далеко не весь список.

Що я думаю про рекламу? Вона напряму впливає на розвиток каналу, адже дає можливість покращувати якість техніки та костюмчиків. Але готова розповідати лише про ті речі, якими користуюсь або користувалась би сама. Табу автоматично стоїть на беттінг (ставки на спорт). Взагалі не моя історія, тож і рекомендувати це не буду.

Поки не знаю, чи можливо жити винятково коштом каналу. Потрібен час, аби зрозуміти. Раніше намагалась поєднувати канал з роботою, але це було важко, довелось обирати. Поки не шкодую ні про що. У будь-якому разі в мене є диплом країнознавця.

Поза іграми я більше читаю — комікси, фентезі. А якщо хочеться побігати, зазвичай повертаюсь до старих ігор, як Hollow Knight, аби понишпорити в пошуках чогось цікавого. Онлайн ігор я боюсь. Вже є досвід гри у World of Warcraft, це забрало багато часу, бо Ельф Крові 110 рівня сам себе не створить.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Від ненависті до любові. Як я стала анімешницею;

Не тільки Geek Journal. 10 українських каналів у YouTube;

Від героїки до стімпанку: як українські дівчата пишуть фантастику;

Наука з жартами, мемами та лайкою: 10 сторінок українських популяризаторів;

Не лише кривляння під музику. 10 українських тіктокерів, які вас здивують.