Цього року головному концертному майданчику Києва і країни Національному палацу мистецтв «Україна» виповнюється 50 років. А ремонт тут востаннє проводився ще на початку 90-х. Тож стан палацу за зовнішньою парадністю виявився, м’яко кажучи, плачевним. Дах тече, електропроводка працює на чесному слові, крісла падали разом з глядачами. Палац юридично підпорядковується ДУСу, але при цьому грошей з бюджету не отримує і живе за рахунок повного госпрозрахунку. Навіть дивно, як вдалося його довести до такого жалюгідного стану, адже в доковідні часи концерти в залі були розписані на рік вперед.
У результаті вже новому керівництву палацу довелося йти з простягнутою рукою до меценатів. «Найбільшим нашим болем були крісла. Тому що під час кожного концерту обов’язково падали 2-3 глядача. Крісла під людьми просто провалювалися», — розповів радник генерального директора «України» Сергій Перман.
У палаці 3700 місць для глядачів. Тож на їхню заміну потрібні були дійсно гігантські гроші. На нові крісла меценати (ДТЕК) дали 18 мільйонів. Причому цієї суми вистачило, аби водночас пристосувати палац під потреби людей з інвалідністю. Тепер починаючи від входу до палацу і до партеру встановлені пандуси, є спеціально обладнаний туалет. А також в партері виділено 12 місць, де знімаються крісла і можна поставити інвалідний візок. Треба тільки заздалегідь повідомити адміністратора або залишити повідомлення на офіційному сайті палацу.
Кияни чудово пам’ятають бірюзовий колір глядацьких крісел «України». Оббивку нових було вирішено зробити в тепло-коричневих тонах. Причому колір дирекція палацу обирала, консультуючись з телевізійниками. У результаті зараз весь зал витриманий в єдиній гаммі і здається більш затишним. Цікаво, що старі крісла були вмонтовані на залізних штирях в бетонну підлогу і вирвати їх звідти можна було тільки підірвавши. Тому нові сидіння нагвинтили на штирі від старих. «До нас багато хто звертався з проханням віддати старі крісла. На жаль, від них залишилися тільки запчастини», — прокоментував Сергій Перман.
І це ще не всі оновлення, якими порадує Національний палац мистецтв своїх глядачів. Так звану малу залу, яку кілька років тому переробили з колишнього прес-центру, повністю реконструювали. І сьогодні це, мабуть, найбільш технічно оснащена театральна сцена міста та країни. Її назвали ТеатрRoom. Стіни і задник повністю обладнані мультимедійними екранами, які створюють приголомшливий 3Д-ефеект. Сама сцена розділена на різні сегменти, які можуть одночасно обертатися в різні боки, підніматися і опускатися. Додайте до цього світло, звук. І навіть стеля над глядацькими кріслами непроста — наприклад, в кінці вистави на глядачів звідти посипалися поролонові кулі.
Театральна сцена вийшла такою розкішною, що, за словами Пермана, вже здавати таку красу в оренду було шкода. Тому вирішили зробити власне музично-космічне шоу з цирковими артистами «Інші». І тут, як то кажуть, допоміг карантин, бо зазвичай ці артисти працюють за контрактами за кордоном. Те, що роблять ці хлопці зі своїми тілами на сцені, взагалі здається за межею людських можливостей. Наприклад, один гутаперчевий хлопець здатний повертати голову на 180 градусів назад. Таке можна побачити хіба що в кіно про зомбі, зроблених за допомогою комп’ютерної графіки. Режисер і художник-постановник «Інших» — Володимир Кошовий. І всім киянам абсолютно точно треба побачити це шоу. За словами керівництва палацу, його збираються показувати кілька місяців.
Читайте також: Кава, мода та плітки: що за століття змінилося у Києві;
Пост-опера, вистави та балачки: заходи до 150-річчя Лесі Українки;
Прогулянки поза тунелем реальності, або Як я стала рандонавткою;
