Катрусин кінозал: жінка і лялька в телевізорі

Катрусин кінозал — це не просто стара дитяча передача. Це мем, словосполучення, яке означає яскравий спільний перегляд чогось. Вікенд розповідає, хто вигадав програму та звідки взялася Катруся, її шикарний гардероб та зачіска з «бубликами».

Ведуча

Катерина Лозовенко з відзнакою закінчила інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. У 1970 році прийшла працювати помічницею режисера у дитячу редакцію на телебачення. Це була посада для початківців, яких ганяли щось подати чи принести.

У той час в ефір по буднях вже виходила улюблена малечею програма «На добраніч, діти». Ведучими були вже відомі на всю країну Дід Панас та тьотя Надя (актриса Надія Батурина).

Згодом заступник редактора дитячих програм Володимир Заманський придумав додати дует ведучої та ляльки. Звісно, ведуча мала гарно говорити українською. Катерина відповідала цій умові, бо закінчила українську школу, яких тоді в Києві майже не лишилося. Працювати в кадрі з лялькою їй допоміг дитячий досвід виступів у гуртку лялькарів при Жовтневому палаці піонерів.

Перший ефір «На добраніч, діти» з тьотею Катею та Катрусею відбувся в червні 1972-го. Відтоді на багато років днем вечірньої казки з Катрусею став вівторок. Зарплатня ведучої складала 140 карбованців. За кожні «На добраніч, діти» платили гонорар — 19 карбованців за передачу.

Згодом Лозовенко вийшла заміж, змінила прізвище на Парамонову. І так її запам’ятала більшість глядачів. До речі, цілих три місяці після того, як ведуча народила доньку і була з нею вдома, передачу вела сама Катруся.

Лялька

Ляльку для передачі обирали довго. Спочатку розглядали лисуватого хлопчиська, потім когось, схожого на Петрушку. Згодом Лозовенко знайшла серед старого реквізиту першу Катрусю — стареньку ляльку з двома товстими косами. Пізніше ці кіски закрутили у «бублики».

Мешкала Катруся в одній з кімнат редакції, там же зберігався її гардероб. Це ведуча виходила в ефір у власному одязі — светрі та спідниці. А її тезка-лялька мала розкішний вибір, адже одяг для неї слали діти з усієї країни.

«Живою» Катрусю робила ляльковик Олена Клименко — артистка театру ляльок. Вона відповідала за рухи та голос малечі. До речі, багато хто думав, що Клименко ховається під столом, але це неправда. Вона сиділа поруч з ведучою та лялькою так, щоб не попадати в кадр.

Ідея передачі

У вечірньої казки швидко склався звичний формат: спочатку дві Каті гиркалися, потім мирилися, розбирали помилки молодшої й анонсували мультфільм.

Коротка передача з мультфільмом миттєво стала популярною. Тому Катям виділили більшу програму. «Катрусин кінозал» виходив у неділю вдень і йшов цілу годину. Всі батьки знали, що в цю годину мусять включити телевізор для дітей. Перед екранами іноді збиралися дитячі компанії — справжній кінозал.

У передачі тьотя Катя пропонувала дітям надсилати їм з Катрусею дитячі листи, малюнки та аплікації. Надіслані роботи показували в ефірі, потім переходили до мультфільму.

Успіх програми

Спочатку нова дитяча програма не сподобалася телевізійному керівництву. Ситуацію врятували діти, вони надсилали не лише листи і малюнки, а й іграшки і одяг для Катрусі. В студію щодня надходили сотні листів та посилок. Телевізійники пригадують, що в редакцію їх приносили мішками. Адресу знала вся країна: Київ 1, Хрещатик 26, Катрусин кінозал, тьоті Каті і Катрусі.

Дівчата обов’язково розглядали нові вбрання ляльки Катрусі. А особливо сміливі навіть підстригали собі чубчика «під Катрусю», чим веселили та шокували батьків. На УТ уважно ставилися до листів, тож передачу залишили в ефірі. І вона протрималася на телебаченні 16 років.

Пісня

Пісенька з «Катрусиного кінозалу» була простою та липкою. Якщо прив’яжеться, можна весь день наспівувати. Правда, зараз народ скаржиться, що призабув слова. Нагадаємо, що самі пам’ятаємо.

Прийшла нарешті довгождана мить!
Катруся й тьотя Катя нас вітають.
Знайома пісня радісно дзвенить,
Мультфільми на екрані оживають!
Катрусин кінозал, веселий кінозал,
Вас кличе до екрана, любі друзі.
Батьків і дітлахів, бабусь і дідусів —
Запрошуєм, запрошуєм, запрошуєм усіх,
Запрошуємо в гості до Катрусі!

Випускний у дитсадку

Киянка Наталя Лук’янова пригадала, як у 1983 році на випускний з дитячого садочку на Оболоні завітала тьотя Катя:

— Ми готувалися до випуску, перевдягалися. Знали, яка в нас має бути гостя. Виглядали її через велике вікно в ігровій кімнаті. Вона запізнювалася. Аж раптом побачили, як до дверей нашої групи алейкою біжить жінка. На випускному було пів зала гостей. Я вчилася вже в музшколі, тому для всіх урочисто зіграла якусь п’єску. Потім батьки часто згадували: «До вас на випускний сама тьотя Катя приїжджала». Це був просто космос на ті часи!

Відродження не відбулося

Наприкінці існування програми нове телевізійне керівництво робило все, щоб закрити передачі для дітей або змінити їхній формат. Якось лялька Катрусі просто зникла з редакції. Тьоті Каті довелося розказати маленьким глядачам історію, що їхня подружка захворіла. Остання програма «Катрусиного кінозалу» вийшла у 1987 році. Ляльку Катрусю Лозовенко вже так і не відшукала.

Протягом 10 років після закриття програми Лозовенко мріяла її відновити. Оббивала пороги телевізійного керівництва, але жоден телеканал ідею не підтримав.

Нову ляльку і нову програму запропонували Катерині письменники брати Капранови. Передачі, які тоді зняли, збереглися на відеокасетах. Але найгірша новина у тому, що за всі роки існування «Катрусиного кінозалу» не залишилося жодного запису програми.

Телеканал 1+1 намагався створити власну версію «Катрусиного кінозалу» — «Марічкин кінозал» з телеведучою Марічкою Падалкою. Однак повторити успіх двох Кать у «плюсів» та Марічки не вийшло.

Катерина Лозовенко померла 21 вересня 2017 року і похована на центральному кладовищі в Ірпені. На надгробку — фото ведучої з Катрусею.

Спогади киян

— До початку «Катрусиного кінозалу» ми бігом неслися додому. Мабуть, кожен хоча б раз відправляв листа та малюнка і чекав, що тьотя Катя з Катрусею прочитають чи покажуть їх у прямому ефірі.

— Мене в дитинстві завжди хвилювало лише одне питання: чому Катруся щороку йшла в перший клас? Вона що — на другий рік залишилася?

— Цікаво, що дорослі начебто і не збиралися дивитися дитячу програму, але багато разів помічала, як мама чи тато задивляються разом з нами.