Фото: Depositphotos.
Кращий сусід — це той, якого не бачиш і не чуєш, чи той, у кого можна попросити морквину, пораду та сотню до зарплати? Які закономірності вивели київські науковці, коли вивчали сусідство? Вікенд склав список типових сусідів та зібрав лайфхаки гарного сусідства.
Стосунки з сусідами — тема складна. Через ці складнощі деякі кияни готові навіть міняти житло. «Сусіди — причина, з якої я міняю теперішнє житло після 17 років мешкання у будинку. Люди, яким усі щось винні, при тому вони — нікому нічого. Діти працівників Ленінськоі кузні, які отримали житло у спадок, з люмпен-пролетаріатською психологією. Я для них понаєхавша, яка тут права качає, щось хоче робити, божевільна, яка миє під’їзд, коли є ЖЕК, рятує дерева, коли є Київзеленбуд, і хоче прибрати все до рук, бо спробували організувати ОСББ», — розповідає Ольга Мирцало.
Соціологиня, доцентка факультету соціології КНУ імені Шевченка Алла Петренко-Лисак підтверджує, що сусідство — справа настільки серйозна, що її навіть вивчають науковці:
— Якщо сусіди принаймні вітаються при зустрічі, то є ймовірність, що у складній ситуації вони підтримають один одного. Американський дослідник сусідства Роберт Семпсон вивчав поведінку мешканців Чикаго під час аномальної спеки та інших надзвичайних ситуацій у місті. Він з’ясував, що активне спілкування між сусідами може врятувати життя у випадку катастрофи, адже мешканці мають доступ до постраждалих ще до того, як приїдуть рятувальники. Семпсон дослідив, що у небезпечні моменти частіше гинули люди з тих районів, де між сусідами існували дуже слабкі соціальні зв’язки.
А якщо теплих відносин між сусідами не існує? Можуть вони виникнути? Так, за умови, що у спільноті є активні мешканці і наявні канали масової комунікації. Також необхідно, щоб таку поведінку схвалювала більшість. Канали комунікації сусідів добре відомі — це дошки оголошень, чати та спільноти мешканців.
Об’єднати сусідів може якась проблема, але тільки та, що стосується кожного. Цікавий феномен самоорганізації сусідів спостерігали київські соціологи під час карантину. Майже всі райони та масиви мають свої сторінки у фейсбуці. Звісно, масштаб різний — від окремого будинку до кварталу, масиву чи цілого району. На початку карантину, коли зупинили громадський транспорт та закрили ринки, в сусідських групах почали з’являтися оголошення про взаємодопомогу. Пропонували підвезти сусідів на роботу чи доставити продукти. У деяких районах фактично не було пропозицій підвезти на роботу, але там пропонували продаж якихось товарів, різні послуги, наприклад, перукарські.
Є типажі сусідів, які можна зустріти майже у кожному будинку Києва. Згадаємо їх разом з читачами Вікенду.
Сусід з перфоратором.
Номер один в списку типових сусідів кожного киянина. «Півтора року сусіди робили ремонт, — пригадує Марина Ситник. — Одного дня пробили дірку в нашу квартиру — велику, сантиметрів 10 в діаметрі. На мій галас не звернули уваги. Довелося викликати з роботи чоловіка. Був скандал, вони умовили не викликати поліцію, пообіцяли все відремонтувати, а коли ми через пару місяців нагадали, відморозились і сказали, що такого не було».
Сусідка гримза.
Така є у Беати Куркуль: «З першого дня відносини з Гримзою не склалися, контакт почався з наїздів. У відповідь на вітання я отримувала зверхнє пирхання. Гримза — вчителька, на ній висить борг за комунальні послуги в пару десятків тисяч гривень. При цьому вона вважає себе елітною інтелігенцією, а всіх інших — жлобами, які грабують чесних людей».
Агресивний чоловік, який всім погрожує.
«Сусід погрожував, що відрубає моїм дітям голови. Рішення виїхати у приватний будинок багато в чому продиктоване високим стресом від взаємодії з цим сусідом. Він сбушник, має відчуття, що взяв бога за бороду», — ділиться Настя Мельниченко.
Сусідка, яка співає.
«Це я така сусідка, — зізнається Інна. — Просто дуже люблю співати. Голосно. Це мій антистрес, бабусі під під’їздом думають, що артистка. До карантину я хоч трохи оскому збивала в караоке, потім важко довелося всім — і мені, і сусідам. Коли беру найвищі ноти Леді Гаги або Адель, заспокоюю себе тим, що наді мною живе людина-ремонт, у якої дриль хронічно не вимикається».
Люблячі матусі.
«Діток таких батьків всі зобов’язані любити і цілувати в дупу. Вони категорично проти будь-яких заборон для їхньої дитинки, відмовляються стежити за її поведінкою та відповідати за неї. Дитина може безкарно трощити під’їзд, розносити прибудинкову територію, носитися на самокаті, збиваючи з ніг малечу, мучити дворових котів», — ділиться наболілим Олена Мотиліна.
На щастя, місто ще може похвалитися гарними сусідами. Такою є сусідка Світлани Берестовської: «Коли ми кудись їдемо, вона бере шефство над нашими тваринами. Годує, гуляє. Ми відповідаємо тим самим, коли сусідка відправляється у свої подорожі. Все життя пам’ятатиму її подарунок на день народження. Під моїм вікном висадила кущ моїх улюблених хризантем. Це було неочікувано і дуже приємно».
Є така сусідка і у родини Доценків: «Коли син був маленьким, наш коридор перетворився на спортивний майданчик, бігову доріжку, автомобільну трасу та всяке інше. Коли ми перетиналися з сусідкою знизу, я постійно вибачалася, а вона говорила, що це чудово, що в будинку живуть діти. А тиша навпаки лякатиме, наче всі померли».
Батьківські клопоти подружили з сусідами і родину Анастасії Харитонської-Шокало: «У мене чудові сусіди. Я можу попросити картоплі чи цибулі, коли варю суп і поряд бігає дитина. А сусідка запросто закидує до мене свою дитину на кілька годин ввечері. З допомогою одна одній ми обидві встигаємо більше».
Звісно, не кожен готовий стати улюбленцем всього будинку, а інтроверти взагалі мріють лише про те, щоб їм дали спокій. Проте точно не хотілося б стати сусідом, якого ненавидить весь будинок. Тим більше, запит «як провчити сусіда» — доволі популярний у пошуковиках.
Насамперед гарний сусід — це той, з ким у вас якісна звукоізоляція. І притомна людина, яка вміє вести діалог, вважає Ганна Шамало. Що ще?
Гарний сусід
Вітається при зустрічі.
З десятої вечора до восьмої ранку не співає, не кричить, не вмикає побутові прилади, які створюють шум.
Не курить в під’їзді.
Не паркує авто під під’їздом.
Не пліткує.
Не набивається у друзі.
Не виставляє за двері мішок зі сміттям, щоб винести згодом.
Якщо ви хочете налагодити стосунки з сусідами, з чого почати?
Вітатися та приязно посміхатися.
Знайти чат або спільноту свого будинку, додатися туди та дізнатися їхні правила. Якщо спільноти або чату немає, створити.
Зберігати дистанцію і пам’ятати, що сусіди — це не ваші куми, друзі чи підлеглі.
Просити про допомогу та пропонувати її.
Не злитися, якщо не знайшли підтримки та розуміння.
Не чекати швидких змін, налаштувати себе на те, що процес буде довгим.
Надихати власним прикладом. Можна зітхати, що у дворі немає клумби. А можна посадити біля під’їзду кілька кущів хризантем і подивитися, що з того вийде.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Традиційні цінності та діти поза шлюбом: як мінялися київські родини;
З льохом, ямою та ліжком: минуле та майбутнє київських гаражів;
Купи килим та взуй калоші: як у Києві робили першу рекламу;
Корисні чи шкідливі: як автомобілі змінили Київ;
Між самокатом та велосипедом: як пішоходу вижити на тротуарах.