«Зобеїда». Якою вийшла казка для дорослих

«Зобеїда». Якою вийшла казка для дорослих

Фото: Олексій Науменко

Казкар з Венеції, дві подруги-киянки, Вітя з Кропивницького, бровістка та художник з «Памфіра». Київ дякує їм за нову казку. Вікенд подивився «Зобеїду» та розповідає, чому треба встигнути на виставу та хто розтопить кам’яне серце.

Що це таке

«Зобеїда» — це комедія дель арте, де актори грають у масках, трохи дуркують та імпровізують. Такі постановки не для блискучих класичних сцен, дель арте — це атмосфера балагана, ярмарку, майданчику біля міської ратуші.

Хто автор твору

Карло Ґоцці жив у Венеції 18 сторіччя, де й написав класичні «Любов до трьох апельсинів», «Турандот», «Короля-оленя» та інші п’єси.

Про що казка

Принцеса Зобеїда щаслива. Уже 39 днів вона в шлюбі з царем Сінадабом. Жрець Абдалак відкриває їй страшну таємницю: її коханий — хтивий злий чарівник, який на сороковий день перетворює своїх жінок на телиць і відправляє у стадо.

Хто створив

Подруги Настя й Таня ще п’ять років тому вирішили поставити цю п’єсу. Чому? Бо цікаво, близько по духу, а театри Києва такого точно не робили.

Українського перекладу п’єси взагалі не існувало. Дівчата розповідають:

— Шукали перекладача, але хтось казав, що це надскладно й не візьметься, хтось, що зробить за рік. Хтось перекладав кілька сторінок, але нам не подобалося. І тут мама Настіного чоловіка каже: спитайте Вітю з Кропивницького.

Поет Віктор Шило переклав перші сторінки, ми ахнули від краси. За два місяці переклад був у нас на руках. Можливо, було б швидше, якби не щоденні обстріли та відключення світла.

Тетяна Арсірій стала режисеркою-постановницею, а Анастасія Ходаківська взяла на себе художнє керівництво. Почалися пошуки акторів, репетиції, діалоги з художниками.

— Ми зустрілися з Іваном Михайловим, який теж мріяв попрацювати з дель арте. Відшили костюми, виготовили декорації. Отримали не тільки перший досвід режисури, але й інвестування. Пліч-о-пліч не так страшно. І це офігенна пригода в нашій дружбі, — розказують режисерка й постановниця.

Іван Михайлов, художник-постановник у стрічці «Памфір», придумав костюми й декорації для «Зобеїди». Виготовили їх Олена Гресь та Олена Рукавішнікова.

Особлива історія була з масками звірів. За сюжетом потрібні великі маски слона та лева. Під час косметичної процедури хтось з дівчат помітив картонні фігурки тварин у бровістки Юлії.

Спитали, чи не візьметься за роботу для вистави. Так Юлія Чернишок стала художницею масок звірів для «Зобеїди». Зроблені нею здоровенні маски виглядають приголомшливо. 

Актори та герої

Це східна казка, але в ній присутні традиційні персонажі італійської комедії: Панталоне, Тарталья, Брігелла. Ролі виконують: Аліна Довбуш, Ольга Марфіна, Дар‘я Яременко, Назарій Норчук, Нікон Федотов, Ярослав Семьонов, Геннадій Пятов, Владислав Дьомін.

Головний злодій, пластичний і харизматичний у своєму старанні підкорити світ, причаровує моментально. Головному мудрецю трохи бракує індивідуальності, але пласкість позитивних персонажів — то риторичне питання до мистецтва в цілому.

У акторів по кілька ролей одночасно. Не забуваймо, що це комедія масок і перевдягань. Перевтілення відбуваються начебто перед нами, але деякі все одно вражають. Якщо за півтори години не підпадете під чари Смеральдини, то раджу перевірити, чи не закаменіло ваше серденько.

Яка музика

Комедія дель арте без музики неможлива. Музику створив актор Денис Мартинов. Він уже вісім років пише для театральних постановок. Вся «Зебеїда» звучить наживо, ніяких записів, фонограм.

Чому треба подивитися

Вистава переконлива як заявка на народження нового театру або хоча б трупи. Коли вони стануть популярними, будете розповідати, як колись дивилися їхню першу роботу й пророкували успіх. 

Друга причина — в театральній афіші Києва чимало важких, серйозних, особливих тем. І трохи не вистачає можливості видихнути й згадати, що сміх і розвага теж є місією театру.

Підказка від Вікенду: йдіть з дітьми, старшими десяти років, їм буде цікавою яскрава казка з добром і злом, без занудного моралізаторства й загравання з аудиторією.

Де показують

Підвал Культури — це простір у дворику на вулиці Гончара. Є все необхідне для перегляду: бар на вході, гардероб на холодну погоду, підвальне приміщення залу й  хороша вентиляція.

Наступний показ: 30 жовтня о 18:30.

Вартість квитків: 500-800 гривень.

Покваптеся, бо зал невеличкий, а квитки розкуповують швидко.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Злий повстанець і добрий гей. Дві вистави «Дикого театру»;

З цією виставою щось не так. Тримайте стріху!

Українська сракоцентричність. Як народжувалася та виживала наша лайка;

Сенсації не сталося. Чому не радує мюзикл «Гуцулка Ксеня»;

«Соломія» під сиренами. 5 порад глядачам театру на Печерську.