У місті нищать маєтки та садиби, стирають милі серцю краєвиди. Здається, лише у нас так безжально стирають цінні пам’ятки. Поки киян точить комплекс меншовартості, історик Олександр Вітолін доводить: вандалізм у тренді, і нікуди від цього не дітись. Ось приклади.
ІДІЛ проти Пальміри
фото на обкладинці
Найвище планку вандалізму підняли терористи ІДІЛ. У 2015-2017 роках вони знищили низку стародавніх пам’яток ЮНЕСКО в історичній частині Пальміри: статую лева аль-Лат, античний храм, Тріумфальну арку, потім Ворота Бога в Мосулі, далі знов взялися нищити Пальміру, замінували фасад античного амфітеатру й архітектурний комплекс «Тетрапілон».
Історія ІДІЛ набагато коротша за історію Пальміри. Нищення пам’яток з двотисячолітньою історією — це яскрава ілюстрація того, як далеко може завести релігійний фанатизм. Зараз у тому ж напрямі рухається Росія, плюндруючи давній Херсонес в Криму і не тільки.
Можливо, найбільший архітектурний злочин ХХ століття
Історія Нью-Йорка не особливо довга, і пам’ятки, якими він міг би похизуватися, ледь старші ста років. Але архітектура першої половини ХХ століття також вміє причарувати. А будівельний бум 1960-1980-х знищив багато пам’яток, які ще могли стояти й стояти. Найбільшою втратою, інколи навіть архітектурним злочином ХХ століття називають знесення в 1963 році будівлі Пенсільванського вокзалу.
Дональд Трамп починав як забудовник і теж доклався до знесення архітектурних пам’яток. Тепер він у владі, що знову поставило під загрозу державні будівлі стилю бруталізм.
Помилкове знесення
У 2012 році росіянин Дмитро Строскін вирішив відремонтувати куплене ним французьке шато (палац) Бельвю. Спочатку запланував знести стару прибудову і найняв для цього польських підрядників. Однак працівник зробили все навпаки: стару прибудову залишили, а шато знесли. Місцеві мешканці й влада були шоковані, адже регіон втратив свою гордість. Місцева влада наполягла, щоб шато було відбудоване. Росіянин погодився, назвав усе прикрою помилкою.
Ісус — мавпочка
Найбільш обговорюваною і по-своєму неоднозначною стала пригода в невеличкому іспанському місті Борха. Місцева мешканка зголосилася реставрувати фреску, написану художником Еліасом Гарсіа Мартінесом (1858 — 1934). Вірянка взялася за реставрацію не маючи до того ні освіти, ні здібностей. Спочатку вона зіпсувала оригінальний твір, а тоді спробувала написати його по-новому, але замість фрески вийшов малюнок, який нагадував дитячий.
Історія з невеличкого містечка швидко наробила розголосу, але принесла місту славу й туристів. Зображення зіпсованої фрески завірусилося й веселило публіку. Фреска отримала назву «Ісус — мавпочка», бо нагадувала більше волохату тварину, а не сина Божого. Місцева громада переконала церкву залишити все як є та стала виходити з економічної кризи завдяки інтересу туристів. Але як би там не було, для нащадків художника це був звичайний вандалізм.
Невдале селфі
Спроба чоловіка зробити селфі зі статуєю португальського короля Себастіана виявилася настільки невдалою, що він розбив статую. Невдаха спробував втекти, але його схопили. Історія і драматична, і комічна водночас.
Дороге сміття
Чимало людей скептично ставляться до нового мистецтва. Тому чергове протистояння прибиральниць музеїв із новими шедеврами моментально стає відомим на весь світ. У Дортмунді прибиральниця добросовісно прибрала інсталяцію з тазом. На щастя, арт був застрахований на 800 тисяч євро. Інша викинула шедевр з недопалків, пивних бляшанок і стаканчиків для кави. Бажання навести порядок призвело також до знищення інсталяції з м’ятого паперу і крихт печива вартістю в 10 тисяч євро. Звичайно, хотілося б, щоб весь вандалізм зводився до таких «втрат».
Невгамовні екоактивісти
Надмірне спритність екоактивістів обернулася для музеїв необхідністю дедалі більше уваги приділяти дотриманню порядку в залах. Противники видобутку нафти облили супом «Соняшники» Ван Гога, нападу зазнали «Маки» Клода Моне і «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі. Екоактивісти переконують: мистецтво не має сенсу, якщо планета гине. На щастя, музеї тримають шедеври під захисними екранами й у таких випадках страждають тільки рами.
Королеву на звалище
У Нідерландах під час ремонту міської ратуші портрет королеви Беатріс авторства Енді Воргола та інші мистецькі твори склали в звичайні контейнери і залишили у підвалі. Їхньою долею ніхто не переймався, а коли настав час повертати їх на стіни, чиновники були змушені заявити, що найімовірніше портрет королеви Беатріс викинули на сміття.
Дерево Робіна Гуда
У британському графстві Нортамберленд місцевою гордістю був явір, висаджений у другій половині ХІХ століття. Дерево було в списку найбільш фотографованих принад Британії. Його міг бачити кожен глядач фільму «Робін Гуд: Принц Злодіїв» з Кевіном Костнером.
А у 2023 році дерево спиляли. Поліція затримала двох злодіїв, які виправдовувались тим, що були п’яні. Суд став на захист пам’ятки і виніс вирок — 4 роки та 3 місяці ув’язнення.
Козюлі на президентському столі
Чотирирічний син Ілона Маска став світовою знаменитістю, коли під час візиту до Білого дому в присутності журналістів поколупався в носі та обтер руки об стіл Resolute Desk. Цей стіл виготовили з залишків британського арктичного дослідницького судна «Резолют», а потім королева Вікторія в 1880 році подарувала його президенту Резерфорду Б. Гейсу. Там працював не один президент США. Стіл не постраждав, вчинок дитини викликав здебільшого сміх, але ж не мистецькою інсталяцією це називати!
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Повернені шедеври: міста та пам’ятки, які відбудували заново;
Палаци, собори, ворота: 10 київських памʼяток, які відбудували;
Труба, комуна, туалет: культові локації Києва 90-х;
На Воздвиженці, у олігархів та в окопах: де знаходять сучасні скарби;
