Сонце пригріває, ластівка летить, із бузком й магноліями заселфитись свербить. Навесні кияни захаращують соцмережі такими фото. Ніщо не спиняє нестримну жагу селфі на тлі бузку, магнолій чи сакури. То може час спробувати нові локації? Вікенд нагадує про супердерева, варті того, щоб з ними сфотографуватися.
Скам’янілі стовбури
Почнемо віртуальну прогулянку з Національного науково-природничого музею НАН України на вулиці Хмельницького 15. Тут містяться скам’яніли стовбури дерев. Такими пам’ятками може похизуватися не кожен музей. Адже відмерле дерево під дією сил природи трухне, гниє, перетворюється на торф або стає поживою для хробаків. Та якщо дерево накрив льодовик чи затопило море, то без доступу повітря воно має шанс зберегти структуру. І тоді час перетворює волокна деревини на дуже щільні та міцні мінерали. Найчастіше скам’янілі дерева, які збереглися до нашого часу, представляють флору Мезозойської ери, їхній вік становить від 137 до 230 мільйонів років.
Дуби — найстаріші київські дерева
Дуби становлять більшість віковічних дерев Києва. Багато з них дожили до 300 років. Тож ви маєте непогані шанси знайти віковічного красеня у своєму районі.
На 27-му кілометрів Столичного шосе росте дуб Грюневальда. Його вік — від 800 до 900 років, обхват 7 метрів, а висота 20 метрів. У 2009 році цей дуб увійшов до Державного природно-заповідного фонду України.
Другий за величиною — дуб Крістера. Йому понад 700 років, обхват 6,2 метра, висота 25 метрів. Дуб отримав свою назву, бо ріс поруч з маєтком Крістера, в якому спинявся Тарас Шевченко.
Дуб Грюневальда 
Дуб Крістера
На лівому берегу найстаріший дуб шукайте на Харківському шосе біля будинку 180/21. Цьому дубу 250 років, його обхват 3,2 метра, а висота 20 метрів.
Липовий квіт
Коли починають цвісти липи, загадуєшся над питанням, навіщо люди саджають клени, платани, тополі, коли можна насолоджуватися винятково цим неймовірним запахом. Найстарішу липу Києва за легендою посадив митрополит Петро Могила на честь відбудови Десятинної церкви. Липа Петра Могили росте на Андріївському узвозі поруч Національним музеєм історії України. Її вік — 400 років, обхват 5 метрів, висота 10 метрів.
12 травня 2022 року дерево пошкодив потужний буревій. Частина стовбура відламалася. За п’ять років до цього поруч впала гілка старої груші та важко травмувала громадянина Туреччини. Будьте обережні, коли милуєтесь старими деревами!
Зелені скарби ботсаду
У 19 столітті в Києві росло багато шовковиць. Саме завдяки цим деревам отримала свою назву вулиця Шовковична. Шовковиця в ботанічному саду імені Гришка найстаріша і, можливо, перша у Києві. Її посадили монахи Видубицького монастиря близько 500 років тому. Обхват стовбура 3,4 метра, висота — 10 метрів. Замальовки цієї шовковиці робив Тарас Шевченко, через що шовковицю назвали на його честь. Це не єдине дерево назване на честь Шевченка, тож не заплутайтеся.
Серед інших «пенсіонерів» центрального ботсаду варто також звернути увагу на 150-річний клен. Обхват його стовбуру 4,5 метра, висота 15 метрів. У 2008 році клен захворів. Лікували його коштом киянина Юрія Козакова, а як дерево одужало, то отримало назву на честь спонсора. Отже, пам’ятайте, що турбота про дерева — це можливість увійти в історію Києва.
Колекція бузку в цьому ботсаду — найбільша у Європі й налічує 130 видів. Бузок зваблює своєю квітучістю та духмяністю. Колекція бузку в ботсаду бере початок з 1948 року. Тож за чверть століття столітніх бузків в Києві має побільшати. Столітній бузок свого часу привезли з Німеччини. Обхват його стовбура 1,4 метра, висота 4 метри.
Найстаріший символ Києва
Каштани вважають символом Києва. Найстарішому каштану 300 років, його називають каштаном Петра Могили, хоча Могила й помер раніше. Обхват стовбура дерева 4,15 метра, висота 25 метрів. Через загазованість повітря, скиди у воду й аномальну спеку київські каштани хворіють і втрачають привабливість. Хочеться сподіватися, що каштан Петра Могили на Китаївській, 15, витримає ці випробування й стоятиме так само міцно.
Ракета проти пальми
Найстаріша в Європі двохсотлітня пальма Лівінгстона в оранжереї ботанічного саду імені Фоміна особливо потребує потрапити на ваші селфі. 10 жовтня 2022 року ракетний удар по Києву пошкодив вікна оранжереї. Після обстрілу 17 листопада оранжерея знов зазнала пошкоджень.
Вікна замінили, але наступним випробовуванням для тропічних рослин стало відключення електроенергії як наслідок удару російських терористів по енергосистемі. А тропічним рослинам потрібен не лише додатковий обігрів, але й додаткове освітлення. Але зараз, після закінчення зими, працівники оранжереї налаштовані більш оптимістично.
Найкраще дерево — ваше!
У Києві налічується 155 пам’яток природи місцевого значення. Деякі становлять групу або алею дерев. Таким чином у Києві приблизно 260 видатних дерев або одна десята видатних дерев України.
Ви можете знайти найвидатніше дерево з цього переліку, а ще більше радості може принести світлина з деревом, посадженим вами. Ведіть фотолітопис, спостерігайте, як ваш саджанець росте. Бо всі видатні дерева колись були саджанцями.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Сильні як Київ. Історії жінок, які досягали та надихали;
Дулі тикати та сраку показати: як сварилися українці до інтернету;
Як утримати свій дах: 50 справ на весну;
