Жартувати, воювати, в майбутнє вкладати. Це про українців і про найкращих з них — засновників та випускників Могилянки. Вікенд розповідає, для чого йти на прогулянку академією від агенції “Капітан Київ”.
Колись пам’ять про Могилянку старанно стирали. Сьогодні вона — на наших грошах та в документах. Але гуляти двориками та корпусами Могилянки треба не лише, щоб пригадати 410-річну історію закладу.
А ще прогулянка нагадає, що серед українців були та є:
Вмілі вояки
Як Петро Сагайдачний. Прогулянка починається від пам’ятника полководцю та гетьману. Як не згадати його знаменитий похід на Москву та переляканих московитів?
Могилянка завдячує Сагайдачному за 1616 рік, коли гетьман разом із «всім військом Запорізьким» вступив до Київського братства. І це стало не лише неймовірною підтримкою, а й величезним поштовхом до розвитку.
Примітка: по маршруту не раз зустрінемо знаки вдячності Сагайдачному, збережену пам’ять про нього.
Видатні жінки
Як Галшка Гулевичівна. Довгий час вважалося, що за заснування академії маємо дякувати митрополиту Петру Могилі та гетьману Петру Сагайдачному. Про Галшку вперше «згадали» у середині 1760-х років. Зусилля дослідників-могилянців довели, що шляхетна пані є фундаторкою школи.
Примітка: побуваємо в будинку, де мешкала Галшка, послухаємо про побут тих часів.
Талановиті організатори
Як Петро Могила. Складно осягнути все, що встиг за життя цей політик, церковник, освітянин. Але нам важливо, що він об’єднав дві крутих школи: Лаврську та Київську братську. Дві школи стали колегіумом, а згодом академією.
Інтелектуали
Як випускники Могилянки — непересічні особистості, інтелектуальна еліта не лише України, а і Європи. Просто пригадаймо декого з них: Іван Мазепа та Пилип Орлик, архітектор Іван Григорович-Барський та композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та поет Петро Гулак-Артемовський.
Збирачі дивовижі
Як могилянські науковці. Ми гуляли в корпусах та двориках. Не потрапили в музей, але бачили найстарішу цивільну будівлю Києва, з якої почалася історія академії. І старовинний сонячний годинник, створений в 18 столітті. Бо де ж йому було з’явитися, як не тут? І де б його так берегли?
Щедрі меценати
Як Іван Мазепа. Звісно в історії академії вистачало підтримки. Але особливе місце займає Іван Мазепа, який витратив більше 200 000 золотих на будівництво нового корпусу, щорічно виділяв 1000 золотих на стипендії студентам. Завдяки підтримці Мазепи академія досягла шаленого розквіту.
Впевнені гравці
Як В’ячеслав Брюховецький. Хто не знає історії про те, як перший ректор Брюховецький виграв академію в шахи? “В тих стінах було морське училище.Керував ним адмірал Коровін. Він обожнював шахи, був кандидатом в майстри спорту з шахів.
Коровін відмовлявся виділяти приміщення для майбутньої Академії. Брюховецький знав про пристрасть адмірала і запропонував зіграти в шахи на приміщення.
“Ми грали на одну кімнату, тому що він казав, що ніякої академії тут не буде. Його підвело те, що він не повірив, що філолог може добре грати. І я виграв”, — згадує перший ректор.
Веселуни та жартівники
Здається, для розповіді про спудейські витівки потрібна окрема довга екскурсія. Бо від старовини до сьогодення могилянці відрізняються веселощами та креативом.
Хто не знає про студентську традицію — раз на рік мити пам’ятник Сковороді? Але ж тепер пам’ятник захований від загроз російських обстрілів. То яку ж традицію вигадали могилянці на цей час? Адже вони не відмовилися від піклування про кумира?
Сайт агенції екскурсій «Капітан Київ».
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Берегти історію та дупу. Відвертий відгук про поїздку ретротрамваєм;
