Їх будить спеціальна людина, в них перевіряють пульс, тиск і тоді допускають до роботи. Вони — машиністи київського метро. Дмитро Рода 18 років водить потяги на синій гілці метро і веде блог, де розповідає секрети підземки.
Після залізничного училища Дмитро пішов працювати в електродепо «Оболонь», там працює досі. Заочно отримав освіту інженера-технолога залізничного транспорту.
— Це була моя дитяча мрія — працювати на залізниці. На дитячій, до речі, я працював ще з 12 років, — каже він.
Ідея вести блог виникла після зйомок на ТЕТ у програмі «Місія впоратися».
— Команда сказала: «Тобі добре вдається розповідати, чому б не вести блог?» — згадує Дмитро. — Я тоді замислився, а згодом зробив тестове відео, показав керівництву і пояснив: зараз соцмережі — чудовий спосіб розповісти про професію та залучити нових працівників. Отримав дозвіл та почав знімати.
Перше відео набрало кілька тисяч переглядів, а друге залетіло на пів мільйона. Аудиторія теж підтримала відразу, лайкали та писали коментарі. Тоді Дмитро й зрозумів, що це можна розвивати.
Як роблять оголошення
— Оголошення станцій записується на флеш-карту і прокручується один за одним за допомогою радіоінформатора. За потреби я можу вручну прокручувати вперед або назад чи вмикати «заходьте швидше» чи «кінцева станція».
@dmitrij.roda #DmitrijRoda #foru #foryou #recommendations #метро ♬ оригінальний звук – Dmitrij Roda|Машиніст|Світло
Пасажирам важливо слухати сповіщення через гучномовець від чергових по станції. Для машиністів сигналів набагато більше. Про технічні сигнали я знімав відео. Основні — це сповіщувальні, вони можуть попередити, що сідатиме велика група дітей, та сигнали пильності, якщо попереду поломка поїзду.
Чому поїзди метро зупиняються в тунелі
— У кожного машиніста є графік, і він залежить від часу доби та дня тижня: година пік, ранок, вечір чи вихідний. Інтервали можуть збільшуватися або зменшуватися — це нормально і допустимо. Якщо відбуваються справжні збої, це одразу помітно в русі.
У будні в годину пік інтервал зазвичай 3–4 хвилини, поза піком — 5–6, у вечірні години та вихідні — 7–10 хвилин.
Усі машиністи підпорядковуються диспетчеру, але чують один одного по рації. У разі затримок диспетчер нам про це каже. І ми чуємо, коли кажуть іншим, тож розуміємо, для кого яка інформація.
Іноді поїзд зупиняється в тунелі, щоб підлаштуватися під графік, а буває — щоб висадити або забрати працівників тунелю, які працюють під час руху поїзда.
Що відбувається після останнього рейсу
— Після останнього рейсу поїзд заходить у депо, де за ним доглядає ремонтний персонал. Обов’язково миють лобове скло, прибирають салон, а за потреби роблять вологе прибирання: протирають поручні, сидіння, підвіконня, роблять технічний огляд. Так поїзд одразу готують до ранкового виїзду.
Щоб завершити круг рухомого складу, після кінцевих станцій поїзд проходить через оборотний тупик. Депо на різних лініях розташоване по-різному: на синій — на кінцевій станції, на зеленій — за кінцевою, на червоній — між станціями, як Дарниця. У тунелях є з’єднувальні гілки, за якими поїзд може переїжджати на іншу лінію. Проте машиністи працюють тільки на своїй гілці: кожна лінія має свої поїзди, технологію ведення та режими руху, тож для переходу треба трохи перенавчатися.
З чого починається зміна машиніста
— У машиністів є п’ять змін: ранкова (6:30–13:30), денна (13:00–19:00), вечірня (14:00–20:00), нічна (16:00–останній поїзд) та зміна з ночі (5:30–9:00). Є ще зміни в депо, маневрова робота, аварійні та практичні заняття.
Якщо нічна зміна, машиністи лишаються у кімнатах відпочинку в депо. Будить нас прекрасна жіночка за 30–40 хвилин до виїзду. Далі все йде за планом: медкомісія, операторська — беру рукавиці та реверсивну рукоятку, дивлюся, який рухомий склад призначений по маршруту, перечитую інструктажі та розписуюсь у журналі явок. Після цього можна вирушати на лінію.
Які вимоги у професії
— У машиністів є чотири звання: без класу, 1, 2 і 3 клас. Людина, яка щойно підтвердилася, йде без класу. Через рік можна податися на 3 клас, склавши екзамени в депо. Інші класи отримують через службу підвищення кваліфікації через декілька років праці, за умови безаварійної роботи. Перший клас може навчати інших. Класи впливають на зарплату та допуск до обкаток у депо.
На лінії зараз працюють 175–190 машиністів, хоча до війни було 220–230. За день встигає попрацювати близько 100 людей. З вимог до професії обов’язково медкомісія, бажано гарний зір, освіта технічна — бажана, але можна мати й іншу. Важливо пройти обстеження психолога та нарколога. Є регулярні передрейсові огляди: пульс, тиск, температура. Якщо скарг немає — запис: «Допущений до керування рухомим складом». Інакше підміняє резервний машиніст. Іноді перевіряють на алкотестері під час роботи.
Що робити, якщо людина впала на колії
— Якщо впали на колії, треба лягти в лоток між рейками і не вилазити, поки поїзд не зупиниться. Якщо ви далі — подавати сигнал круговим рухом. Якщо потягу поки немає, то все одно не можна самостійно намагатися вилізти, бо контактна рейка під напругою. Очевидцям треба кликати чергового.
Що дратує машиністів
— Коли пасажири намагаються забігти в майже закриті двері, хоча вже прозвучало оголошення. Або коли заходять із сумками чи рюкзаками і залишають їх наполовину за межами вагона.
Ще гірше, коли неправильно поводяться при поїздках з дітьми: замість того, щоб спочатку провести дітей, самі заходять першими, а потім намагаються завести малих — а найгірше, коли біжать разом із дітьми після того, як посадка вже завершилася. І, звісно, дратує, коли виходять із вагона під час закриття дверей або тримають двері, щоб хтось встиг заскочити.
Бувають курйозні ситуації. Наприклад, коли ми стоїмо на кінцевій, часто запитують, як кудись доїхати. Одного разу підійшли: «А можна ми вам заплатимо, як в таксі, а ви нас без зупинки до кінцевої?». Запитав, яка ціна питання. Пропонували кілька тисяч.
Як працює перша жінка машиністка у київському метро
— Абсолютно гарні робочі стосунки, вона справляється чудово. Думаю, це надихне інших дівчат спробувати.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Історія в котах і мемах: як це зроблено;
Чистота як ремесло. Як киянка заробляє прибиранням;
Дрон-міношукач і ручка: що винаходять київські студенти;
